автор: Олена Максименко
фото автора
У Шевченківському районному суді Києва у вівторок, 12 січня, відбулося засідання у “справі Шеремета” – перше після опублікування “білоруських плівок” та обговорення намірів КДБ підірвати журналіста ще 2012 року. Усіх цікавило питання, як це вплине на долю українських обвинувачених – Антоненка-“Ріфа”, який уже понад рік сидить за ґратами, Кузьменко і Дугарь.
На закрите засідання допустили представників медіа, але не дозволили зайти рідним обвинувачених. Попри холод, кілька десятків активістів стояли в “групі підтримки” надворі.
Бійці Нацгвардії на охороні судового засідання у “справі Шеремета” 12 січня 2021 року. Фото: Олена Максименко, Новинарня
Захист подав клопотання щодо видалення сторонніх осіб, які не є учасниками процесу. Йшлося про чоловіків у цивільному, які ймовірно представляли поліцію або судову охорону.
“Представники поліції тут (у залі суду) зайві, тому прошу їх видалити, – заявив адвокат Станіслав Кулик. – Під судом присутні мама Антоненка, чоловік Кузьменко й інші родичі, які не можуть потрапити на засідання через заборону. Якщо є ухвала про закрите судове засідання, треба виконати її й не допустити інших осіб”.
Після короткої наради суд погодився видалити не причетних до процесу осіб. Проте, з наших спостережень, один такий “смотрящий” таки залишився в залі.
Вели засідання судді Оксана Голуб та Марина Антонюк. Також були присутні прокурор Михайло Тішин, і нові захисники з боку потерпілої сторони, що тільки-но почали ознайомлюватись із матеріалами справи. Наприкінці засідання прокурор відмовився давати коментарі журналістам.
Уже на початку з’ясувалося, що, попри ухвалу судді на попередньому засіданні, Антоненка не доправили до лікарів, як було обіцяно. Стан арештованого військового ССО досі незадовільний, Ріф показує на долоні зуб, який випав нещодавно в ув’язнені.
“У мене почали випадати зуби, я навіть із собою приніс! – сказав зі скляного боксу Андрій Антоненко. – Це просто прямі наслідки перебування в ув’язненні незаконно, це збоїть уже нервова система. І це вже після надання тієї медичної допомоги, на яку вони спроможні. Тобто кваліфікована допомога – така, як потрібно – все одно там не надається”.
“До лікарів мене не вивозили. Наскільки я розумію, лікарі лише надали якийсь папірець, нібито вони надали допомогу. Прийшов хірург, який не має відношення до цієї справи, і сказав, що ви маєте надати заявку за два тижні, щоб її розглянули і щоб вас вивезли. По місцю це неможливо зробити, тому що потрібні певні маніпуляції, УЗД, можливо, навіть хірургічне втручання. Зараз ми цим питанням займаємося. Вони чесно сказали, що не можуть цього зробити. Але надавати якісь папірці, наче вони виконали рішення суду – це брехня!” – розповів Антоненко.
Андрій Антоненко “Ріффмастер” на судовому засіданні 12 січня 2021 року. Фото: Олена Максименко, Новинарня
За словами адвокатів, зараз адвокати працюють над тим, щоб Андрія таки відвезли в лікарню на обстеження.
Попри офіційну позицію МВС щодо “білоруських плівок” (мовляв, це впливає хіба що на пошук замовників вбивства Шеремета, тоді як виконавці – ось вони), ці записи породжують в обвинувачених надію на зрушення в справі.
“Ми розглядаємо це на свою користь, – говорить лікарка й волонтерка, обвинувачена Юлія Кузьменко “Ліса”. – Я вважаю, ці плівки справжні, тому що все ж таки дата, коли загинув Павло Шеремет, 20 липня – це дата інавгурації Лукашенка. Таке співпадіння – дійсно опозиційний [до Лукашенка] журналіст, і така дата…”
Юлія Кузьменко залишається під домашнім арештом. Фото: Олена Максименко, Новинарня
Андрій Антоненко теж наголошує на тому, що він не винний, і оприлюднені записи розмов білоруських КДБістів це підтверджують.
“Майте мужність прийти і визнати те, що ви зробили справу проти непричетних людей! – обурюється Ріффмастер. – Звільнити мене з-під варти, Кузьменко з-під домашнього арешту, взагалі зняти з нас ці нікчемні обвинувачення! Нехай ваші міністри шукають справжніх убивць, займаються своєю роботою, а не фабрикують справу проти чесних людей, для яких честь і гідність – це найперше!”
Оптимістично налаштований і захисник Кузьменко Тарас Безпалий. “Якщо підтвердиться, що ці розмови дійсно мали місце, то ми бачимо вже, по-перше, чіткий мотив вчинення вбивства, ми бачимо чітку дату, і ми бачимо спосіб вчинення вбивства, який був оголошений ще у 2012 році фактично, якщо вірити цим “плівкам”. Яким чином це вплине? Я не сподіваюся, що МВС якось визнає свою помилку. Проте ми як сторона захисту зробимо все можливе, щоб долучити ці “плівки” й експертизи по них до матеріалів справи. І запитати в осіб, які причетні до запису, щоб довести суду, що були інші особи, котрі мали мотив вчинити вбивство Павла Шеремета. І це аж ніяк не Антоненко, не Дугарь і не Кузьменко”, – сказав адвокат.
Безпалий назвав сьогоднішнє засідання більш технічним, тому що прокурор просто долучив матеріали справи, в яких він обґрунтовує позицію сторони обвинувачення (плюс 11 томів). На щастя, обійшлося без кількагодинного перелічування назв документів, як було попереднього разу.
Наступне засідання у “справі Шеремета” відбудеться 19 січня.
Читайте також:
Справа Шеремета: в Україні вже проводять експертизу голосів із “білоруських записів”
Як інформувала “Новинарня“, український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в Києві через підрив його автомобіля. Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.
12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.
За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.
Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.
Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”
Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.
Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.
Поліція тепер вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”. Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.
У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.
13 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.
Надалі Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві.
11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Водночас Антоненка суд постійно залишає під вартою.
Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня 2020 року з обрання присяжних.
Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище.
4 січня 2021 року в мережі з’явилися записи, на яких імовірно очільник КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецпідрозділу “Алмаз” варіанти ліквідації колишніх працівників спецслужб Білорусі, а також можливість підриву авто опозиційного журналіста Павла Шеремета. Записи датуються квітнем 2012 року, задовго до того, як Шеремета вбили в Україні.
Читайте також:
Шеремета вбили в день першої інавгурації Лукашенка,
– захист Антоненка прокоментував “білоруські записи”
Справа Шеремета: суд залишив Антоненка під вартою
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
