Шеремета вбили в день першої інавгурації Лукашенка, – захист Антоненка прокоментував “білоруські записи”

Нові записи 2012 року, на яких начебто білоруські спецслужби обговорюють намір убити журналіста Павла Шеремета вибухівкою, потребують ретельної перевірки.

Про це йдеться у офіційній заяві захисників обвинуваченого у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка, опублікованій у вівторок, 15 січня, на сайті юридичної фірми “Сенс Україна”.

“Інформація, яка оприлюднена Ігорем Макаром щодо готування політичного вбивства Павла Шеремета КДБ Білорусі, потребує ретельної перевірки. Сподіваємося, це зроблять компетентні органи європейських країн, а не українські фальсифікатори. Сторона захисту вже веде роботу в цьому напрямку”, – йдеться у заяві.

У юридичній фірмі висловили думку, що “білоруський слід” з урахуванням політичної позиції Шеремета мав би бути найпріоритетнішою версією розслідування, “особливо з урахуванням того, що вбивство сталося 20 липня — в день першої інавгурації Олександра Лукашенка в 1994 році — дата, яку той, за даними ЗМІ, щороку неофіційно святкує”.

“У разі, якщо інформація підтвердиться, це повністю руйнує безумну версію сторони обвинувачення про невідомих осіб, які під час обрання виконавців з низькими моральними якостями зосередилися на “волонтерських групах населення”, – уточнили юристи.

У “Сенс Україна” заявили, що захист, “ретельно вивчивши усі представлені слідством “докази”, стверджує, виходячи з наявних матеріалів, що раніше версія причетності білоруських спецслужб взагалі не досліджувалася і не розглядалася”.

“Національна поліція України і представники МВС розповсюдили неправдиві відомості про те, що нібито “білоруська версія” замовників вбивства є для них новою і що вона не суперечить обвинуваченню, висунутому п. Антоненко, п. Дугарь, п. Кузьменко. Проте, це очевидна дезінформація”, – зазначили юристи.

Серед іншого, у юридичній фірмі уточнили, що у справі відсутні будь-які, навіть віддалені, натяки на зв‘язок обвинувачених з будь-якими спецслужбами, у тому числі іноземними.

Читайте також:
КДБ Білорусі планувало вбивство Шеремета ще з 2012 року. ЗАПИС

МВС: “Білоруські записи” не впливають на версію про виконавців убивства Шеремета – Антоненка і Кузьменко

Колишній білоруський спецпризначенець готовий свідчити в ОГП у “справі Шеремета”

Як інформувала “Новинарня“, український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в Києві через підрив його автомобіля. Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.

12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.

За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Поліція тепер вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”. Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

13 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.
Надалі Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві.
11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Водночас Антоненка суд постійно залишає під вартою.

Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня 2020 року з обрання присяжних.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище.

4 січня 2021 року в мережі з’явилися записи, на яких імовірно очільник КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецпідрозділу “Алмаз” варіанти ліквідації колишніх працівників спецслужб Білорусі, а також можливість підриву авто журналіста Павла Шеремета. Записи датуються квітнем 2012 року, задовго до того, як журналіста вбили в Україні.

Читайте також:
Справа Шеремета: суд залишив Антоненка під вартою