Колишній білоруський спецпризначенець готовий свідчити в ОГП у “справі Шеремета”

Колишній співробітник спецпідрозділу “Алмаз” МВС Білорусі Ігор Макар висловив готовність дати свідчення в офісі генерального прокурора України про обставини прослуховування керівництва білоруського КДБ.
Він також сказав, що передав відповідні докази українській стороні в грудні 2020 року.

Про це Макар повідомив у понеділок, 4 січня, під час спілкування із журналістами Суспільного.

Макар заявив, що передав записи не тільки журналістам, але й українським правоохоронцям.

“Ми робили все, щоб дати розголосу, і найголовніше – щоб завершити розслідування цього злочину і довести, що до цього причетні спецслужби Білорусі. Я передав записи приблизно в грудні”, – розповів викривач.

Ексспецзназівець покинув Білорусь і зараз проживає в одній з країн Євросоюзу.

За словами Макара, з ним вже (в понеділок, 4 січня – Н.) зв’язувалися представники українських спецслужб, але офіційного допиту ще не було.
Викривач погодився на співпрацю, заявив про готовність дати свідчення офісу генерального прокурора і навіть відвідати Київ, якщо це буде потрібно.

“Коли буде така необхідність, будуть якісь факти, я, звичайно, буду повідомляти. А коли українська сторона буде готова, щоб я прилетів і дав свідчення, – я готовий”, – запевнив він.

“Я планую прилетіти у Київ. Не знаю, коли. Це залежить від спецслужб України. Зараз дуже погана ситуація з ковідом, тому все залежить від них і, мабуть, від слідства. Коли буде така необхідність чи будуть якісь факти, я, звісно, буду сповіщати, а коли українська сторона буде готова, щоб я прилетів і дав свідчення, — я готовий”.

Макар уточнив, що Вадима Зайцева, голову КДБ Білорусі у 2008-2012 роках, записував один з його підлеглих. Зараз цей колишній співробітник КДБ теж знаходиться в ЄС.

За словами Макара, матеріали прослуховування потрапили до нього ще у 2012 році. На плівках він почув ім’я свого друга Олега Алкаєва – колишнього начальника Мінського СІЗО, в якому приводяться у виконання смертні вироки.
У 2001 році Алкаєв виїхав з Білорусі і опублікував книгу про страти і позасудові розправи в СІЗО Мінська. У 2007 році її видав Павло Шеремет.

Макар стверджує, що спершу передав записи американським спецслужбам, щоб врятувати життя Алкаєва та інших своїх знайомих – екскомандира бригади спецназу Володимира Бороданя і начальника відділу МВС Білорусі з боротьби з корупцією В’ячеслава Дудкіна. Їхню ліквідацію теж обговорювали фігуранти “плівок”.

Викривач наполягає, що не міг надати запису гласності раніше через те, що існувала загроза його життю.
Однак на питання, чому “плівки” не були опубліковані відразу після вбивства Шеремета, прямо він не відповів.

Він додав, що поштовхом для публікації записів стала політична ситуація в Білорусі після виборів президента.

“Я бачу, як народ повстав проти цього диктаторського режиму. Усі ці побиття, звірства над власним народом. Я зрозумів, що саме зараз як ніколи необхідна і важлива моя підтримка. Саме тому я його опублікував. І я, напевно, готовий пожертвувати своїм життям, щоб для Білорусі усе це припинилося, диктаторський режим, і щоб Білорусь стала вільною.
Якби намагався опублікувати це раніше, у 2012 році, політична ситуація була зовсім інша. Я 100% пожертвував би своїм життям, і цей запис сьогодні ми б не почули. Ми б не відкрили очі на усі ці злочини, які планувалися, які були вчинені, зокрема, вбивство Павла Шеремета.
Якби у 2016-му році, коли Павла Шеремета підірвали, я опублікував ці дані, я думаю, що я, можливо, допоміг би розібратися у злочині, але сьогодні я не допоміг би своєму білоруському народові впоратися з цим диктаторським режимом, який зараз існує в країні”.

Читайте також:
КДБ Білорусі планувало вбивство Шеремета ще з 2012 року. ЗАПИС

МВС: “Білоруські записи” не впливають на версію про виконавців убивства Шеремета – Антоненка і Кузьменко

Як інформувала “Новинарня“, український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в Києві через підрив його автомобіля. Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.

12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.

За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Поліція тепер вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”. Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

13 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.
Надалі Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві.
11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Водночас Антоненка суд постійно залишає під вартою.

Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня 2020 року з обрання присяжних.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище.

4 січня 2021 року в мережі з’явилися записи, на яких імовірно очільник КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецпідрозділу “Алмаз” варіанти ліквідації колишніх працівників спецслужб Білорусі, а також можливість підриву авто журналіста Павла Шеремета. Записи датуються квітнем 2012 року, задовго до того, як журналіста вбили в Україні.

Читайте також:
Справа Шеремета: суд залишив Антоненка під вартою