Міноборони Польщі слідкує за пересуванням білоруських військ біля кордонів

Варшава уважно слідкує за пересуванням білоруських військ поблизу польського кордону.

Станом на четвер, 20 серпня, Польща в цьому надзвичайної ситуації не вбачає, зазначив заступник міністра національної оборони РП Войцех Скуркевич, повідомляє РАР.

“Ми весь час зберігаємо оборонну позицію, залишаємося пильними, спостерігаємо, що діється за нашим східним кордоном… Нічого особливого не діється, не відбувається нічого, що викликало би у нас занепокоєння”, – заявив Скуркевич.

Польща перебуває щодо Білорусі у постійному контакті з партнерами по НАТО.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко кілька днів тому заявив, що Білорусь розгорнула підрозділи білоруської армії на західному кордоні країни і вони перебувають у повній бойовій готовності. Він зазначив, що “білоруські силовики повинні стежити за пересуванням військ НАТО на території Польщі та Литви”.

Після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.

10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів: за Лукашенка, який залишається при владі 26 років, буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за опозиціонерку Світлану Тіхановську — 9,9%.

Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви.

Під час акцій протесту силовики застосовували світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. Число затриманих сягнуло семи тисяч.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк, який почався 17 серпня. До нього приєднуються великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів). Тоді в Мінську біля будівлі уряду зібралися кілька тисяч людей.

Протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.

16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

На тлі цих виступів Олександр Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Володимиром Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.

19 серпня Євросоюз не визнав результати виборів президента Білорусі, закликав до діалогу всі сторони у цій державі й оголосив про запровадження “точкових санкцій”.

Читайте також:
У Білорусі проти Координаційної ради опозиції порушили кримінальну справу