Уряд Швеції вирішив заморозити частину допомоги Білорусі, яка йде на проєкти, де активну роль відіграють державні структури.
Про це у вівторок, 18 серпня, заявив міністр допомоги розвитку Швеції Пітер Ерікссон, повідомляє “Європейська правда”.
“Допомога Швеції Білорусі в основному була спрямована громадянському суспільству країни, тим, хто тепер перебуває на вулицях і вимагає змін. Зараз ми заморожуємо меншу частину, яка йшла на проєкти, в яких брали участь державні суб’єкти”, – написав урядовець у твіттері.
Sveriges bistånd till Belarus har främst gått till landets civilsamhälle, de som nu står på gatorna och kräver förändring. Nu fryser vi den mindre del som gått till projekt där statliga aktörer deltagit. https://t.co/X0aMGutvzI
— Peter Eriksson (@MinisterPeterE) August 18, 2020
За його словами, зараз режим Лукашенка без вагань використовує всі державні інструменти проти власного населення, тому уряд вважає розумним заморозити співпрацю з владою.
Раніше Сейм Литви ухвалив резолюцію, що закликає не визнавати результати виборів президента Білорусі та ввести санкції щодо посадових осіб цієї країни.
Читайте також:
Протести у Білорусі: страйкарям і жертвам репресій зібрали $3,7 млн допомоги
Нагадаємо, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.
10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів: за Лукашенка, який залишається при владі 26 років, буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за опозиціонерку Світлану Тіхановську — 9,9%.
Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).
Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви.
Під час акцій протесту силовики застосовували світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про трьох загиблих громадян. Число затриманих сягнуло семи тисяч.
Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво в діалозі з опозицією.
10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк, який почався 17 серпня. До нього приєднуються великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки, ЗМІ, театри тощо.
14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів). Тоді в Мінську біля будівлі уряду зібралися кілька тисяч людей.
Протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.
16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.
На тлі цих виступів Олександр Лукашенко щонайменше двічі зідзвонювався з президентом РФ Володимиром Путіним і говорив про можливу допомогу з боку Росії у протистоянні з опозицією.
Читайте також:
У Білорусі знайшли мертвим члена виборчкому, який відмовився підписувати протокол з “перемогою” Лукашенка
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!