Посол Білорусі в Словаччині, що підтримав протести, подав у відставку

Посол Білорусі в Словаччині Ігор Лещеня, що став першим дипломатом, який підтримав протести проти президента Олександра Лукашенка, подав заяву про відставку.

Про це у вівторок, 18 серпня, інформує сайт tut.by.

“Я дійсно подав заяву про відставку. Це – логічний крок,адже як посол я призначений чинним президентом і передбачається, що повинен проводити визначену ним політику. МЗС вважає, що виражена в моїй заяві громадянська позиція вийшла за ці рамки”, – розповів Лещеня.

У МЗС РБ пояснили, що рішення про відставку посла приймається особою, яка його призначила, тобто главою держави. “Самовідвід” дипломатів теж розглядає президент – повинен бути підписаний указ. Поки указу про відставку Лещені не було.

Нагадаємо, 16 серпня посол Білорусі в Словаччині, колишній помічник президента Ігор Лещеня виступив на підтримку громадян, які вийшли на мирні протести після виборів глави держави.

“Як і всі білоруси, я шокований історіями про тортури і побиття моїх співгромадян”, – заявив тоді дипломат.

Як інформувала “Новинарня“, ОБСЄ хоче долучитись до перемовин між владою і опозицією Білорусі.

Після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах  почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.

10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів: за Лукашенка буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за Світлану Тіхановську — 9,9%.
Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви.

Під час акцій протесту силовики застосовували світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про двох загиблих громадян. Число затриманих сягнуло семи тисяч.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк. До нього приєднуються деякі великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки тощо.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів). Тоді в Мінську біля будівлі уряду зібралися кілька тисяч людей.

Надалі протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.
16 серпня в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

Станом на ранок 18 серпня доля трьох десятків білорусів, затриманих під час мітингів, залишається невідомою.

Читайте також:
Україна вперше в історії відкликала посла з Білорусі