Заступник глави ОП Татаров у 2019-му вимагав для Стерненка підозру, яка передбачає довічне ув’язнення, – ЗМІ

Ексміліцянт часів Майдану Олег Татаров, якого днями на посаду заступника керівника Офісу президента призначив Володимир Зеленський, у минулому році як адвокат вимагав у слідчого Служби безпеки України оголосити підозру в умисному вбивстві (ч. 1 ст. 115 ККУ) та закінченому замаху на вбивство двох осіб (ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 ККУ) активістові Сергію Стерненку.
Санкція другої статті передбачає покарання аж до довічного ув’язнення.

Про це пише видання “Слідство.Інфо” в неділю, 9 серпня.
Журналісти кажуть, що довідалися про цю інформацію з копії клопотання Татарова до слідчого СБУ, яка опинилася в їх розпорядженні.

Судячи з документу, датованого 17 травня 2019 року, Олег Татаров представляв інтереси Олесі Кузнецової — дружини Івана Кузнецова, який загинув у травні 2018 року від ножових поранень внаслідок сутички зі Стерненком біля будинку останнього в Одесі. Ще один чоловік — Олександр Ісайкул — тоді отримав поранення.

Сам Стерненко запевняє, що того вечора захищався від нападників. У ході сутички він також отримав ушкодження: закриту черепно-мозкову травму й гематоми. Також у нього була порізана рука.

У клопотанні до слідчого СБУ Татаров зауважує, що Стерненко начебто мав намір убити Кузнецова та Ісайкула і наполягає на оголошенні йому підозри в закінченому замаху на вбивство двох і більше осіб, за що передбачено покарання у вигляді довічного ув’язнення.

Також Татаров вимагав оголосити підозру в умисному вбивстві.

Через тиждень після цього листа старший слідчий Головного слідого управління СБУ Дмитро Кувачов відповів Татарову, що слідство врахує “викладені у клопотанні обґрунтування” й пообіцяв повідомити йому про подальші рішення додатково.

Журналісти звернули увагу, що саме слідчий Кувачов зачитував Сергію Стерненку підозру 11 червня 2020 року.

Утім, ця підозра дещо “м’якша” від тієї, яку вимагав Татаров.

Йому інкримінують умисне вбивство та незаконне носіння холодної зброї.

Найвища міра покарання за цією підозрою передбачає 15 років за ґратами.

Читайте також:
Справа Стерненка: СБУ завершила досудове розслідування

“Проти мене – проросійські й аваковські”: велике інтерв’ю з Сергієм Стерненком

Як інформувала “Новинарня“, кримінальне переслідування колишнього лідера “Правого сектору” Одещини Сергія Стерненка пов’язане із його самозахистом.

На Стерненка у 2018 році в Одесі тричі вчиняли замахи. Активіст заявляв, що напад організував мер міста Геннадій Труханов та/або місцева поліція, чиї зловживання викривав Стерненко.
7 лютого активіста побили биткою. 1 травня невідомий вистрілив у Стерненка ззаду з травматичної зброї. Незважаючи на прохання Сергія, йому так і не надали охорону.
Втретє на Стерненка нападали пізно ввечері 24 травня 2018 року, коли він із дівчиною підходив до свого будинку на вулиці Фонтанська дорога. Активіст встиг застосувати свій ніж, поранивши обох нападників, один із яких невдовзі помер.
Розслідування цих нападів на Стерненка не просунулося.
Здогадно, в організації замахів могли брати участь представники одеської влади, кримінальних кіл та поліції.

Переїхавши до Києва з міркувань безпеки, Стерненко став впливовим блогером, громадським активістом, який різко критикує вже нову владу та керівництво МВС.

У квітні 2020 року стало відомо про наміри нового генпрокурора Ірини Венедіктової оголосити підозру Стерненкові за “умисне вбивство”.

На підтримку Стерненка масово виступили футбольні ультрас, ця тема стала помітною в соцмережах. Водночас “гасити” цю ініціативу взялося керівництво партії “Нацкорпус”.

18 травня Стерненко ходив на допит до київського управління СБУ. Однак у Службі безпеки тоді зазначили, що допит не пов’язаний з оголошенням підозри. З іншого боку, далася взнаки масова акція на підтримку Сергія Стерненка під стінами СБУ.

Підозру Стерненкові оголосили 11 червня, ще раз викликавши його до СБУ.

Того дня пресцентр СБУ виклав не підтверджену судом версію слідства, назвавши це “як було насправді”. Відповідно до цієї  версії, Сергій Стерненко 24 травня 2018 року під час чергового нападу на нього в Одесі не лише оборонявся, а й нібито наздогнав за 100 метрів та ударив ножем у серце одного з нападників, Івана Кузнєцова, внаслідок чого той помер.

Активіст вважає підозру політично мотивованою та розплатою за викриття влади Одеси, керівництва МВС та поліції, протидію проросійським силам.

Мітинги на підтримку Стерненка під Шевченківським судом у Києві 13 і 15 червня супроводжувалися сутичками активістів із поліцією. 15 червня були затримані й побиті кілька осіб, які мітингували на вулиці, зокрема спецпідрозділ поліції (колишній “Беркут”) побив народного депутата від “Голосу” Романа Лозинського.
Також під час мітингів у юрбі виникали сутички з представниками проросійських ЗМІ.

Пізно ввечері 15 червня суддя Володимир Бугіль відправив Сергія Стерненка під цілодобовий домашній арешт на 60 діб. Спершу йшлося про місце відбування домашнього арешту за місцем приписки – у військовій частині в Одесі, однак невдовзі райсуд вніс уточнення, і Стерненко залишався за місцем фактичного проживання в Києві.

Захист подав апеляцію на таке рішення, однак 3 липня Апеляційний суд Києва залишив у силі рішення суду першої інстанції.

Читайте також:
Уляна Супрун про справу Стерненка: “Кожен із нас може стати Сергієм”