

з Харківської області
Борівський напрямок залишається однією з гарячих ділянок фронту на Харківщині. Росіяни не припиняють спроб просуватися малими групами та цілеспрямовано полюють на логістику українських сил. На заваді їм стають Сили оборони, зокрема піхота та оператори безпілотників 115-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.
Як працюють українські екіпажі, чим нові “старлінкольоти” кращі за класичні БПЛА “Вампір”, чому окупанти все ще бояться “Баби Яги” та як ворожий піхотинець намагався ловити FPV-дрон руками — розповідають воїни 115 ОМБр.
Ситуація в зоні відповідальності підрозділу залишається стабільно напруженою. Противник намагається шукати шпарини в українській обороні, використовуючи природні укриття.
Командир роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 115 ОМБр з позивним “Десна” в підрозділі з 2023 року, спершу був взводником.
“На нашому напрямку нічого не міняється: вони як йшли, так і йдуть. Противник намагається просуватися невеликими групами по дві–три людини. Зараз дуже піднялася “зеленка”, тож вони використовують ці укриття, щоб підібратися ближче до нашої піхоти. Але ми оперативно працюємо FPV-дронами та великими бомберами — не даємо їм змоги дійти.
Людський ресурс у них (росіян – “Н”) великий, але вони нічого грандіозного не вигадують. Завдання у них просте: дійти до певної посадки чи населеного пункту. Іноді їхні дії взагалі важко зрозуміти: іде серед поля серед білого дня, удвох, без бронежилета й каски”, — розповідає Десна.
Командир роти УБпАК пригадує й курйозні, хоч і показові випадки з бойової роботи: “Росіянин намагався зловити FPV-дрон руками. Вийшов десь без броніка, без каски. Мій екіпаж підлітав, а той стрибав, хотів його спіймати. Не виходило, він тікав… Потім все-таки зловив. Усе, вже не ловить”.
Інтерв’ю і сюжет у форматі відео:
Одне з головних завдань ворога зараз — відрізати українські передові позиції від постачання. Для цього росіяни задіюють FPV-дрони та так звані дрони-“ждуни”. Утім, українські аеророзвідники швидко вираховують точки вильотів ворожих операторів.
Командир роти пояснює: “Вони намагаються перекрити нам логістику, максимально спрямовують свої дрони. Але ми розуміємо, що там працює всього три–чотири їхні екіпажі. Коли вони активізуються, ми намагаємося їх вирахувати й за командою максимально відпрацювати та знищити”.
Окрім знищення ворога, важливою задачею для великих нічних бомберів є забезпечення власних бійців на першій лінії.
Десна розповідає: “Вампір” може не лише мінувати чи скидати боєприпаси на ураження. Дуже важлива задача — це провізія: вода, боєкомплект для піхоти. Великі бомбери максимально допомагають хлопцям на “нулі”, щоб вони мали чим відбиватися і що пити”.
Технологічний стрибок у сфері БпЛА за останні роки виявляється колосальним, відмічає Десна . Якщо раніше великих нічних дронів було одна–дві моделі, то зараз підрозділи постійно випробовують нові розробки. Головний тренд сучасного фронту — перехід ударних коптерів на керування через Starlink.
Пілот БпЛА з позивним “Ріо” нахвалює появу “старлінкольотів”: “Це дуже великий плюс. Нічого не заважає зосередитися, почуваєшся в більшій безпеці. Ти не нервуєш, спокійно виконуєш задачу, а потім ідеш пити каву”.
За словами Ріо, “новий дрон “Білий вовк” більш стабільний, стійкий до поривів вітру. А від стабілізації борта напряму залежить точність скиду та влучання. Керувати ним трохи складніше, ніж “Вампіром”, бо він більший, важчий і має більшу парусність, але до всього з часом звикаєш”.
Десна у свою чергу так пояснює переваги “Білого вовка”: “Він у нас не так давно. Його перевага в тому, що він іде з терміналом Starlink. Ми не прив’язані до горизонту чи конкретної позиції. Оператор може сидіти в безпечному місці за десятки кілометрів, а на точці зльоту залишаються два–три сапери, які обслуговують і споряджають дрон. Ці точки ми можемо міняти щоночі, щоб противник не вирахував, звідки ми працюємо.
Для порівняння: “Вампір” може взяти 20 кг і полетіти на 7 кілометрів. А цей борт бере ті ж 20 кг і летить уже на 17 кілометрів. Більше моці, щоб доставити боєприпас далі”.
Основним робочим конем підрозділу залишається перевірений “Вампір”. Однак бійці постійно вивчають нові моделі, які надає командування та виробники. Водночас великі розміри коптерів вимагають суворої маскувальної дисципліни.
“Літаємо виключно вночі, бо вдень такий масивний борт дуже помітний. Щоб не ризикувати хлопцями, які споряджають дрон на точці, працюємо під чистим небом. Утім, якщо ворожа піхота починає висуватися — летіти доводиться за будь-яких умов, бо це безпека наших бійців на передку. Аби ворог не бачив нас у тепловізори, ми самостійно допрацьовуємо борти: закриваємо акумулятори, щоб приховати нагрівання”, — пояснює командир роти.
Для протидії ворожим FPV-дронам, які намагаються збивати українські важкі бомбери, розробники разом із військовими вже тестують спеціалізовані засоби захисту.
Командир Десна ділиться новиною: “Виробник “Вампіра” зараз тестує міні-РЕБ безпосередньо для коптера. Це певні антени з підсиленням. Коли ворожий FPV-дрон підлітає, на певній відстані у нього глушиться картинка, і він втрачає орієнтацію”.
Поява важких бомберів над позиціями окупантів справляє не лише вогневий, а й потужний психологічний ефект. Бійці розповідають, що ворог жахається одного лише звуку українських дронів.
Десна говорить: “Тільки наступає ніч — у ворога починається паніка. Були випадки, коли після першого ж нашого прильоту вони просто кидали укриття. Ми чули в радіоперехопленнях, як їхнє командування намагалося повернути бійців на позиції, а ті відповідали: «Там працює “Баба Яга” (так росіяни називають “Вампір” – “Н”), ми туди не повернемося». Тому ми намагаємося максимально використовувати короткі літні ночі, щоб розносити їхні бліндажі й не давати планувати наступ”.
Про ефективність роботи роти ударних БпЛА 115 ОМБр найкраще свідчить суха статистика за один з останніх місяців роботи:
Командир роти наголошує: війна змінилася докорінно, і без безпілотних систем тримати оборону сьогодні неможливо. Втім, головною цінністю на полі бою залишається український піхотинець.
Десна визнає: “Я вже не уявляю війну без БпЛА. На лінії зіткнення і на логістиці зараз задіяні всі види: великі, малі, крила, FPV, дрони на волокні… Сьогодні війна дронів. Але найголовніше наше завдання — зберегти життя військовослужбовця, який стоїть на першій лінії. Піхотинець знаходиться там, ми — тут.
Я заряджаюся енергією від кожного знищеного ворога, бо
розумію: цим я зберіг життя нашому хлопцю в окопі.
Потрібно максимально віддаватися цій роботі й нищити ворога, щоб вони нарешті зрозуміли: так чинити з нашою країною не можна”.
Читайте також:
Герої Третьої штурмової в обороні Борової на Харківщині. Як воюють ті, хто вийшов з “Азовсталі”. ВІДЕО
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!