СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
175678 +2966
Летальні випадки:
3557 +41
Одужали:
77512 +758
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 2014923 (+0). Оновлено: 08:54 20.09.2020

“За пів року Юля лише тричі бачила сина”. Репортаж із суду, який лишив під вартою підозрювану у “справі Шеремета”

 

автор: Олена Максименко
фото автора

“Вони вийшли з нарадчої з опущеними очима. Був шанс на успіх, було видно, що вони на початку були налаштовані позитивно, але їх “зламали”, – поділився спостереженнями один із поручителів.

Чергове засідання Київського апеляційного суду у “справі Шеремета”, де відбувався розгляд апеляційної скарги захисту Юлії Кузьменко (на рішення про продовження строку тримання під вартою), принесло той самий результат – запобіжний захід лишили без змін.

Преса на судовому засіданні в умовах карантину

Через карантинні обмеження ЗМІ не пустили до зали суду, тож довелося чекати в холі та дивитися стрім. “Група підтримки” у складі військових і волонтерів здебільшого гуртувалася надворі.

Доповідачкою виступала суддя Тетяна Росік, інші судді – Микола Ященко та Валерій Лашевич. Прокурор – Віталій Тарасюк.

Після семи місяців перебування дитячого хірурга Юлії Кузьменко під вартою була надія, що цього разу вдасться взяти її на поруки і витягнути таким чином з тюрми.

“На цьому засіданні у нас було близько 15 поручителів – це військові, це волонтери, це депутати, голова фракції «Голос» – ну тобто дійсно багато людей, які заслуговують на особливу довіру і пошану, – розповів адвокат Тарас Безпалий. – Проте після півтори години засідання суд не повідомив, чому, але відмовив у задоволенні апеляційної скарги”.

Адвокат Тарас Безпалий

Серед ризиків, які спростовував захист, було названо ризик втечі підозрюваної за кордон (надані докази з аеропортів про те, що кордони закриті і виїхати фізично неможливо), а також втечі на тимчасово окуповані території (через свою волонтерську діяльність “Ліса” Кузьменко перебуває в “розстрільних списках”).

Ще одним ризиком слідство вважає, що Кузьменко схильна на тривалий час залишати місце проживання.

“Кузьменко за чотири роки лише чотири рази була за кордоном! – парирував Безпалий. – Тричі це був відпочинок, один раз – навчання”.

Крім того, під час у суді адвокат зазначив, що слідством була порушена процедура подачі клопотання про продовження тримання Кузьменко під вартою: воно було подане 25 травня, а мало би – 20-го, за 10 днів до закінчення проголошеного терміну запобіжного заходу.

Поліцейське слідство заявляло, ніби Юлія Кузьменко відмовилася проходити психологічну експертизу. Захисник спростував і цей закид.

“Під час досудового розслідування було запропоновано Кузьменко пройти психологічну експертизу з поліграфом. Цю експертизу мав проводити Київський науково-дослідний інститут [судових експертиз]. Це той інститут, який в Україні, фактично єдиний, зміг зробити експертизу, яку ми зараз ставимо під сумнів. У зв’язку з цим ми відмовилися від проведення даної експертизи і зазначили слідчому, що згодні провести цю експертизу в будь-якому іншому закладі. Тому що в нас є реальні підстави не довіряти Інституту, і ми пояснили, чому. Наразі слідчий не скористався своїм правом і не призначив експертизу в будь-якому іншому закладі”, – сказав Безпалий.

“Кузьменко брала участь у слідчому експерименті, це було в січні, якщо не помиляюся. За наслідками цього слідчого експерименту є висновок експертизи, що неможливо встановити, чи це Кузьменко була на місці злочину, чи не вона. Гучні заяви про те, що Кузьменко від чогось відмовилася – це просто маніпуляції”, – додав адвокат.

Народний депутат Кіра Рудик у Київському апеляційному суді

На захист підозрюваної в причетності до вбивства журналіста Шеремета стала і голова партії “Голос” Кіра Рудик.

“Сьогодні я тут для того, щоб взяти на поруки Юлію Кузьменко, – заявила народна депутатка. – З самого початку, ще сім місяців тому, ми казали, що потрібні залізобетонні докази для того, щоб тримати людей у СІЗО. Зараз ми бачимо, що пройшло сім місяців, таких залізобетонних доказів не показано, а люди продовжують сидіти в СІЗО”.

Рудик нагадала, що ця справа є персональною відповідальністю міністра Арсена Авакова, а від успіху розкриття справи вбивства Шеремета залежить його кар’єра, як казав президент Зеленський.

Кіра Рудик (ліворуч) під час виступу на засіданні суду

“Ми не знаємо, до чого це призведе, – зазначала Кіра Рудик перед засіданням. – Те, що відбувається зі справою, ми не можемо ніяким чином контролювати, і це правильно, тому що судова система має бути незалежною. Але ми можемо зробити так, щоб люди, які знаходяться під слідством, могли сидіти не у СІЗО, а в себе вдома. Саме тому я беру лікаря Юлію Кузьменко на поруки”.

Серед інших поручителів були військовослужбовці, а також колеги-лікарі, які доводили критичну необхідність перебування Кузьменко на робочому місці.

Юлія Кузьменко на суді 10 червня 2020

Інша поручителька, київська волонтерка Наталія Воронкова, заявила, що знає Юлію Кузьменко з 2014 року.

“Знаю її як маму, знаю її як лікаря, яка рятувала дітей. Знаю її як волонтерку і як просто хорошу людину”, – сказала голова “Волонтерська сотня Доброволя”, яка надає підтримку ЗСУ, зокрема Головному військовому госпіталю.

Воронкова зауважила, що за більш ніж пів року арешту підозрювана лише тричі бачилася з сином, двічі – з матір’ю, і один раз – із сестрою. Це спілкування відбувалося через скло. Слідчий порахував, що достатньо дати дозвіл на три побачення. Хоча мав право та підстави дозволити Юлії бачитися з родиною частіше.

Адвокат Тарас Безпалий розповів, що фізично Юлія Кузьменко почувається добре, а от психологічний стан її вкрай важкий.

“Можна зрозуміти людину, яка пів року перебуває під вартою, при цьому будь-яких доказів того, що вона вчинила злочини, не надано”, – коментує захисник.

“Мною отримано вже 38 томів матеріалів справи – і будь-яких доказів причетності Кузьменко, Антоненка і Дугарь я в матеріалах справи не побачив. Там є огляди трупа, огляди місця події, якісь експертизи, які або не мають відношення до Кузьменко, або в яких зазначено, що не встановлено причетності Кузьменко до злочину”, – додав Безпалий.

Найближчу апеляцію буде можливо подати після 26 червня. Захист планує звернутися з клопотанням до Печерського райсуду про зміну запобіжного заходу. То ж, як то кажуть, show must go on.

Читайте також:
Справа Шеремета: гроші на заставу для Яни Дугарь зібрали за три години

Як інформувала “Новинарня“, 12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Павлом Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, добровольця Андрія Антоненка та бойового 25 опдбр Яну Дугарь.

Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Володимира Зеленського.

За першою версією правоохоронців, 20 липня 2016 року закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

У контексті справи згадували також добровольців Владислава Грищенка “Бучу” (раніше судимого) та його дружину Інну Грищенко “Пуму”. Нібито вибухівка, виготовлена Грищенком під час виконання іншого злочину, була подібна до вибухового пристрою, застосованого для підриву авто з Шереметом у липні 2016-го.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Поліція тепер вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”. Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”.

Згідно з уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

Також до підозр додали дві нові статті: про знищення майна (автомобіля, на якому їхав Шеремет) та незаконне поводження зі зброєю (вибухівкою, яку підклали під авто).

Сержант Сил спецоперацій ЗСУ Андрій Антоненко – киянин, 1971 р.н., відомий також як музикант, лідер гурту Riffmaster, автор неофіційного гімну ССО “Тихо прийшов…”

Лікар Юлія Кузьменко “Ліса” – походженням із Бахмута на Донеччині. Вона відомий дитячий кардіохірург (ендоваскулярний хірург) та військовий волонтер. Працює в дитячій лікарні Охматдит, також працювала в Інституті Амосова.

Яна Дугарь – військова медсестра, військовослужбовець за контрактом у 25-й повітряно-десантній бригаді ДШВ ЗСУ.

13 грудня суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.

Надалі Київський апеляційний не задовольняв клопотання захисту та не змінював міру запобіжного заходу для “Ріффмастера” і Кузьменко. Дугарь перевели під нічний домашній арешт у Києві, а згодом визначили грошову заставу, яка була швидко зібрана 26 травня та внесена.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – тиском на ветеранське і військове середовище.

Читайте також:
Із вогнем, “бобіком” і самоспаленням: як під Радою вимагали відставки Авакова. НАШ РЕПОРТАЖ

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

32
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: