Нагірний Карабах прийняв вимоги Азербайджану і готовий роззброїтись

Влада невизнаного Нагірного Карабаху прийняла пропозицію російських миротворців припинити вогонь.

Про це йдеться у заяві інформаційного центру невизнаної республіки. Угода набирає чинності з 13:00 20 вересня 2023 року, передає ВВС.

“Протягом двох днів затятих боїв підрозділи збройних сил Арцаха героїчно оборонялися від супротивника, який перевершував у кілька разів у живій силі та військовій техніці, завдавши йому найбільших втрат. На жаль, арцахська сторона також має втрати і поранених, а на деяких ділянках супротивнику вдалося прорватися до бойових позицій сил оборони, взяти під свій контроль низку висот та стратегічних вузлів доріг”, – йдеться у заяві.

У зв’язку з цим влада Карабаху “приймає пропозицію командування російської миротворчої місії щодо припинення вогню”.

Бойові дії, згідно з домовленостями з російською стороною, мають припинити о 13:00 20 вересня. Також у заяві йдеться про повне роззброєння армії Карабаху та виведення важкої техніки з території невизнаної республіки.

Питання з Азербайджанською стороною щодо “реінтеграції” та забезпечення прав і безпеки вірмен Нагірного Карабаху обговорюватимуться на зустрічі у місті Євлах 21 вересня.

Міністерство оборони Азербайджану підтверджує, що бойові дії будуть призупинені, якщо невизнана Нагірно-Карабахська республіка здасть все озброєння та важку техніку, а всі військові, зокрема збройні сили Вірменії, складуть зброю і підуть з бойових позицій.
Саме ці умови Баку виставив учора, і Карабах погодився на ці умови.

Читайте також:
Азербайджан оголосив про початок “антитерористичної операції” проти вірмен у Нагірному Карабасі: що там відбувається

Туреччина й Азербайджан підписали в Нагірному Карабаху Шушинську декларацію про союзництво

Як інформувала “Новинарня“, 27 вересня 2020 року армія Азербайджану почала наступ на різних ділянках лінії розмежування з Нагірним Карабахом, окупованим Вірменією. Є підстави вважати, що цей наступ був добре підготовлений Азербайджаном та мав на меті звільнення великих територій у цьому регіоні.

Сторони повідомляли про сотні й тисячі військових жертв з обох боків та значну кількість знищеної техніки.

Наступ Азербайджану був активним та ефективним. Вірменська сторона втрачала особливо багато техніки і зброї – її масово знищували з повітря ударні безпілотники “Байрактар” виробництва Туреччини.

За місяць контрнаступальної операції Азербайджан прозвітував про звільнення від вірменської окупації чотирьох міст, трьох селищ і 166 сіл.

Обидві сторони заявляли про обстріли противником цивільних об’єктів та загибель мирних мешканців. Зокрема, Азербайджан показував наслідки обстрілів із території Вірменії свого другого за розміром міста Гянджа.

Туреччина надавала дієву підтримку Азербайджану у конфлікті з Вірменією.

Вірменія зверталася по допомогу до Росії в рамках оборонного пакту ОДКБ. У Москві не це заявляли, що допомога можлива лише за умови агресії Азербайджану проти самої Вірменії, а не на території окупованого вірменами Нагірного Карабаху.

7 листопада 2020 року азербайджанські сили звільнили історичне місто Шуша і підійшли впритул до Ханкенді (Степанакерта) – столиці “НКР”. Вихід на цей оперативний рубіж означав, що за кілька днів Азербайджан може взяти також Ханкенді і решту контрольованих вірменами районів. Після цього Єреван погодився на мирну угоду за посередництва Росії. У підсумку з більшості районів Карабаху були евакуйовані вірменські війська та цивільні, а на лінію розмежування зайшли російські війська.

12 грудня 2020 року Азербайджан і Вірменія звинуватили один одного в порушенні режиму припинення вогню.

Передісторія конфлікту

Військовий конфлікт між двома південнокавказькими країнами спалахнув у 1988 році через територіальні претензії Вірменії до Азербайджану. Автономна Нагірно-Карабахська область у складі Азербайджану була на 77% населена вірменами.
2 вересня 1991 року на спільній сесії Нагірно-Карабаської обласної та Шаумянівської районної рад народних депутатів Азербайджанської РСР проголошено про створення незалежної “Нагірно-Карабахської республіки”.
Відтак Нагірний Карабах і сім прилеглих до нього районів – майже 20 відсотків території Азербайджану – були захоплені вірменськими військами. Етнічні азербайджанці залишили рідні домівки. У травні 1994 року сторони узгодили режим припинення вогню.
Надалі під егідою Мінської групи ОБСЄ, при співголовуванні Росії, Франції і США, тривали безуспішні мирні переговори. Час від часу на лінії розмежування спалахували локальні бойові дії.
Рада безпеки ООН ухвалила чотири резолюції щодо звільнення окупованого Нагірного Карабаху і прилеглих до нього територій, але вони не виконувалися Вірменією.

Читайте також:
У Сухопутних військах проаналізували конфлікт в Карабасі та визначилися, чим треба оснащувати піхоту