СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
772760 +14496
Летальні випадки:
12960 +243
Одужали:
384426 +15372
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 4654206 (+47172). Оновлено: 08:15 03.12.2020

Війна за Нагірний Карабах: Пашинян апелює до Путіна, Москва обіцяє допомогу Вірменії в разі нападу на її територію

 

Міністерство закордонних справ Росії оприлюднило заяву у відповідь на звернення прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна до президента РФ Володимира Путіна, підтвердивши прихильність Кремля союзницьким зобов’язанням щодо Вірменії в рамках ОДКБ.

“Відповідно до договору, Росія надасть Єревану всю необхідну допомогу, якщо зіткнення будуть перенесені безпосередньо на територію Вірменії”, – ідеться в заяві, оприлюдненій 31 жовтня на сайті російського зовнішньополітичного відомства.

В МЗС РФ закликали сторони нагірно-карабахського конфлікту “до негайного припинення вогню, деескалації напруженості і повернення до субстантивних переговорів задля досягнення мирного врегулювання на основі базових принципів в руслі домовленостей, досягнутих міністрами закордонних справ Російської Федерації, Азербайджанської Республіки та Республіки Вірменія в Москві 10 жовтня цього року”.

У заяві російського зовнішньополітичного відомства зазначено, що у зв’язку зі зверненням Пашиняна Москва підтверджує свою прихильність союзницьким зобов’язанням, у тому числі тим, що випливають із договору про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу між РФ і Вірменією від 29 серпня 1997 року.

У МЗС РФ нагадали, що договір передбачає конкретні дії в разі виникнення загрози збройного нападу або акту агресії відносно території країни, передає “Інтерфакс”.

У Вірменії в місті Гюмрі розташована 102-га російська військова база. 20 серпня 2010 року Росія й Вірменія продовжили термін дії договору про розміщення бази до 2044 року.

Водночас напередодні в МЗС Вірменії повідомили, що прем’єр-міністр Нікол Пашинян надіслав Путіну листа, “детально представивши ситуацію, що склалася в результаті турецько-азербайджанської військової агресії проти Нагірного Карабаху, та існуючі виклики”.

Пашинян описав нібито перекидання іноземних “терористів” із Близького Сходу та їхню участь у бойових діях у Нагірному Карабасі.

“Прем’єр звернувся до президента РФ для негайного проведення консультацій з метою визначення роду і розміру допомоги, яку Росія може надати Республіці Вірменія для забезпечення її безпеки, ґрунтуючись на союзницьких відносинах між Вірменією та Росією і статтею 2 договору про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу від 29 серпня 1997 року”, – ішлося в повідомленні.

Також напередодні глави МЗС Азербайджану та Вірменії домовилися про подальші кроки для врегулювання конфлікту в Нагірному Карабасі. Переговори міністра закордонних справ Вірменії Зограба Мнацаканяна і його азербайджанського колеги Джейхуна Байрамова в Женеві тривали понад 6 годин. Сторони домовилися не стріляти по цивільному населенню регіону. Крім того, вони провели окремі зустрічі зі співголовами Мінської групи ОБСЄ, які знову закликали сторони конфлікту виконати раніше досягнуті ними угоди.

До цього дві країни вже неодноразово укладали угоди про гуманітарні перемир’я, проте порушували режим припинення вогню, звинувачуючи одна одну в обстрілах.

Уранці в суботу, 31 жовтня, речниця МО Вірменії Шушан Степанян заявила, що азербайджанські війська, порушуючи домовленості, досягнуті в Женеві, обстріляли місто Шуша в так званій “НКР”. Серед мирних цивільних мешканців є поранені.

Бойові дії в районі Нагірного Карабаху тривають. Увечері 30 жовтня в Баку  заявили, що армія Азербайджану знищила зенітний ракетний комплекс “Оса”, яку використовує Вірменія, на Агдамському напрямку фронту. Також президент АР Ільхам Алієв заявляв про нові звільнені села в Нагірному Карабасі.

Читайте також:
Азербайджан відзвітував про місяць контрнаступу: які села й міста звільнено, скільки техніки знищено

Як інформувала “Новинарня“, 27 вересня армія Азербайджану почала наступ на різних ділянках лінії розмежування з Нагірним Карабахом, окупованим Вірменією. Такі дії в Баку пояснили численними обстрілами з боку вірмен напередодні. Водночас є підстави вважати, що цей наступ був добре підготовлений Азербайджаном та має на меті звільнення територій у Нагірному Карабаху.

Сторони повідомляють про сотні жертв з обох боків, зокрема й серед мирного населення, та значну кількість знищеної техніки.

Азербайджан у перші дні заявляв про звільнення щонайменше семи сіл на території Нагірного Карабаху, знищення кількох постів противника і взяття під контроль важливих висот. У Вірменії спершу спростовували цю інформацію та стверджували, ніби на іншому боці воюють турецькі найманці.

Обидві сторони заявляють про обстріли противником цивільних об’єктів та загибель мирних мешканців. Зокрема, Азербайджан показує наслідки обстрілів із території Вірменії свого другого за розміром міста Гянджа.

Влада Вірменії й адміністрація так званої “Нагірно-Карабаської республіки” оголосили воєнний стан і загальну мобілізацію. Парламент Азербайджану прийняв постанову про запровадження воєнного стану в деяких регіонах країни та часткову мобілізацію.

Туреччина заявила про підтримку Азербайджану у конфлікті з Вірменією. В Анкарі вважають Вірменію відповідальною за загострення обстановки в Нагірному Карабаху та надають підтримку Азербайджану.

За місяць контрнаступальної операції Азербайджан прозвітував про звільнення від вірменської окупації чотирьох міст, трьох селищ і 166 сіл.

Вірменія розглядає можливість визнання незалежності Нагірного Карабаху, заявив прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян. Водночас у Єревані відкинули пропозиції щодо введення міжнародних миротворців до Карабаху.

9 жовтня за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ Азербайджану і Вірменії, а також глави МЗС Росії Сергія Лаврова була досягнута домовленість про припинення вогню в Нагірному Карабасі з 12:00 10 жовтня. Сторони мали б провести обмін військовополоненими, іншими утримуваними особами й тілами загиблих за посередництва Міжнародного комітету Червоного Хреста. Однак ці, а також наступні домовленості про “режим тиші” не були реалізовані.

Як відомо, військовий конфлікт між двома південнокавказькими країнами спалахнув у 1988 році через територіальні претензії Вірменії до Азербайджану.
Нагірний Карабах і сім прилеглих до нього районів – майже 20 відсотків території Азербайджану – залишаються під окупацією збройних сил Вірменії.
У травні 1994 року сторони узгодили режим припинення вогню. Надалі під егідою Мінської групи ОБСЄ, при співголовуванні Росії, Франції і США, тривають безуспішні мирні переговори.
Рада безпеки ООН ухвалила чотири резолюції щодо звільнення окупованого Нагірного Карабаху і прилеглих до нього територій, але вони не виконуються Вірменією, яку підтримує Російська Федерація.

Читайте також:
Прем’єр Вірменії підтримує введення російських миротворців у Карабах

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

307
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: