Війну в Карабаху припинено за посередництва Путіна: Вірменія повертає частину територій Азербайджану, в регіон входять миротворці РФ

доповнено

Президенти Азербайджану, Вірменії та Росії підписали спільну заяву про припинення військових дій у Нагірному Карабасі, передачу Азербайджану частини окупованих територій та введення в регіон російських миротворців.

Про такі домовленості в ніч на вівторок, 10 листопада, повідомив прессекретар російського президента Дмитро Пєсков, повідомляє РІА “Новости”.

“Підписано заяву президента Азербайджанської Республіки Ільхама Алієва, прем’єр-міністра Республіки Вірменія Нікола Пашиняна і президента РФ Володимира Путіна, оголошено про повне припинення вогню і всіх воєнних дій у зоні нагірно-карабахського конфлікту”, – сказав Пєсков.

Повне припинення вогню в Нагірному Карабасі почалося 10 листопада о 00:00 за московським часом (01:00 за Баку), заявив сам президент Росії Володимир Путін. Заяву про це було підписано 9 листопада.

Вірменія і Азербайджан, за словами Путіна, повинні обмінятися військовополоненими й тілами загиблих. Президент РФ підкреслив, що Азербайджан і Вірменія зупиняються в Нагірному Карабасі на зайнятих ними позиціях, і досягнуті домовленості “створять необхідні умови для довгострокового і повноформатного врегулювання кризи навколо Нагірного Карабаху в інтересах азербайджанського й вірменського народів”.

Попередньо Путін та Алієв провели переговори у відеоформаті, після чого підписали спільну заяву з главою Вірменії про припинення вогню в Карабасі, передають азербайджанські ЗМІ.

Як передає “Новинарня“, Ільхам Алієв назвав досягнуте врегулювання “історичною подією для азербайджанського народу”.

Президент Азербайджану зачитав текст заяви:

“Відповідно до заяви, оголошується про повне припинення вогню і всіх військових дій в зоні нагірно-карабахського конфлікту з 00:00 хвилин за московським часом (01:00 за Баку) 10 листопада 2020 року.

Азербайджанська Республіка і Республіка Вірменія зупиняються на займаних ними позиціях.

Агдамський район і території, утримувані Вірменською Стороною в Газахському районі Азербайджанської Республіки, повертаються Азербайджанській Стороні до 20 листопада 2020 року.

Уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж Лачинського коридору розгортається миротворчий контингент Російської Федерації в кількості 1960 військовослужбовців зі стрілецькою зброєю, 90 бронетранспортерів, 380 одиницями автомобільної та спеціальної техніки.

Миротворчий контингент РФ розгортається паралельно з виведенням вірменських збройних сил.

Термін перебування миротворчого контингенту Російської Федерації – 5 років з автоматичним продовженням на чергові 5-річні періоди, якщо жодна зі сторін не заявить за 6 місяців до закінчення терміну про свій намір припинити застосування даного положення.

З метою підвищення ефективності контролю за виконанням сторонами конфлікту домовленостей розгортається миротворчий центр із контролю за припиненням вогню.

Республіка Вірменія до 15 листопада 2020 року повертає Азербайджанській Республіці Кельбаджарський район, а до 1 грудня 2020 року – Лачинський район, залишаючи при цьому за собою Лачинський коридор (шириною 5 км), який буде забезпечувати зв’язок Нагірного Карабаху з Вірменією і при цьому не зачіпатиме місто Шушу (звільнене Азербайджаном напередодні – “Н”).

Згідно з угодою, вірмени залишаються на території Нагірного Карабаху з центром у Ханкенді, обведеній тонкою червоною лінією, і теоретично можуть залишитися в районі, обведеному зеленим. Решта районів “НКР” повертаються Азербайджану

За погодженням сторін в найближчі три роки буде визначено план будівництва нового маршруту руху по Лачинському коридору, що забезпечує зв’язок між Ханкенді і Вірменією, з подальшою передислокацією російського миротворчого контингенту для охорони цього маршруту.

Азербайджанська Республіка гарантує безпеку руху по Лачинському коридору громадян, транспортних засобів і вантажів в обох напрямках.

Внутрішньо переміщені особи і біженці повертаються на територію Нагірного Карабаху й прилеглі райони під контролем Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.

Проводиться обмін військовополоненими та іншими утримуваними особами і тілами загиблих.

Розблокуються все економічні і транспортні зв’язки в регіоні. Республіка Вірменія забезпечує транспортне сполучення між західними районами Азербайджанської Республіки і Нахічеванською Автономною Республікою з метою організації безперешкодного руху громадян, транспортних засобів і вантажів в обох напрямках. Контроль за транспортним сполученням здійснюють органи Прикордонної служби ФСБ Росії.

За погодженням сторін буде забезпечено будівництво нових транспортних комунікацій, що зв’язують Нахічеванську Автономну Республіку із західними районами Азербайджану “, – йдеться в заяві.

ЗМІ інформують, що Алієв також заявив: Туреччина і Росія будуть спільно здійснювати миротворчу діяльність в Карабасі.

“Буде спільна миротворча місія Росії і Туреччини. Це новий формат”, – сказав Алієв.

Втім, конкретнішої інформації з цього приводу наразі немає.

Одразу після цього Росія вже відправила в Нагірний Карабах свій контингент.

Як передає російське урядове інформагентство ТАСС із посиланянм міноборони РФ, “для контролю за припиненням вогню і військових дій в зоні нагірно-карабаського конфлікту розгортається миротворчий контингент Російської Федерації в кількості 1 960 військовослужбовців, 90 бронетранспортерів, 380 одиниць автомобільної та спеціальної техніки”. Миротворців перевозять літаки військово-транспортної авіації Іл-76 з аеродрому Ульяновська.

Зазначається, що основу контингенту складуть підрозділи 15-ї окремої мотострілецької бригади Центрального військового округу ЗС РФ.

Раніше волонтери розвідувального співтовариства InformNapalm неодноразово оприлюднювали докази участі  військовослужбовців 15 омсбр ЗС РФ   (в/ч 90600, сел. Рощинский Волзького району Самарської обл.) в бойових діях проти України на Донбасі та в окупації Криму. Було встановлено дані військовослужбовців, які, крім фотографій із Донбасу, мають нагороди за бойові заслуги, медалі “За повернення Криму” тощо.

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян близько опівночі повідомив про те, що підписав заяву про припинення бойових дій у Нагірному Карабаху. Він назвав її “неймовірно болючою” особисто для себе та для вірменського народу.

У Єревані почалися вуличні протести проти дій Пашиняна зі “здачі Арцаху”. Маніфестанти влаштували ходу до резиденції прем’єра.

Водночас президент Азербайджану Ільхам Алієв у зверненні до нації заявив, нібито Пашинян відмовився підписати спільну заяву про припинення воєнних дій у Карабасі, але йому доведеться це зробити, передає “Спутнік-Азербайджан”.

Сам Алієв каже, що у врегулюванні нагірно-карабахського конфлікту “поставлена ​​крапка”.

Події останніх днів

Варто зазначити, що підписанню мирної заяви передували переговори Путіна з президентом Туреччини Реджепом Ердоганом, переговори щодо Карабаху Ільхама Алієва з Ердоганом та заяви турецького лідера про те, що “Туреччина разом з Азербайджаном наближається до перемоги”.

7 листопада Азербайджан, розвиваючи наступ, відвоював історичне місто Шуша та наблизився до взяття Ханкенді, столиці самопроголошеної “Нагірно-Карабахської республіки”.

Удень 9 листопада азербайджанські сили на Ходжавендському напрямку фронту знищили сучасний зенітний ракетний комплекс “Тор-М2КМ” вірменських ЗС, а також ЗРК “Оса”.

Увечері 9 листопада, перед підписанням заяви, стало відомо, нібито азербайджанці в горах на кордоні з Вірменією в темряві помилково збили з ПЗРК російський військовий вертоліт Мі-24, внаслідок чого загинули двоє військових ЗС РФ.
Міністр оборони АР Закір Гасанов приніс вибачення російській стороні у зв’язку з “трагічним інцидентом, який носить характер випадковості і не був спрямований проти російської сторони”.

Читайте також:
Міноборони Азербайджану показало кадри зі звільненого міста Шуша в Нагірному Карабаху. ВІДЕО

Як інформувала “Новинарня“, 27 вересня армія Азербайджану почала наступ на різних ділянках лінії розмежування з Нагірним Карабахом, окупованим Вірменією. Такі дії в Баку пояснили численними обстрілами з боку вірмен напередодні. Водночас є підстави вважати, що цей наступ був добре підготовлений Азербайджаном та має на меті звільнення територій у Нагірному Карабаху.

Сторони повідомляли про сотні й тисячі військових жертв з обох боків та значну кількість знищеної техніки.

Особливо багато техніки і зброї втрачала вірменська сторона – її масово знищують з повітря ударні безпілотники “Байрактар” виробництва Туреччини.

Азербайджан уже в перші дні заявляв про звільнення щонайменше семи ненаселених сіл у “буферній зоні” на території Нагірного Карабаху, знищення кількох постів противника і взяття під контроль важливих висот.
У Вірменії спершу спростовували цю інформацію та стверджували, ніби на іншому боці воюють турецькі найманці. Згодом вірмени визнали втрату територій в горах Карабаху. Азербайджан заявляв про нові й нові зайняті села. За місяць контрнаступальної операції Азербайджан прозвітував про звільнення від вірменської окупації чотирьох міст, трьох селищ і 166 сіл.

Обидві сторони заявляли про обстріли противником цивільних об’єктів та загибель мирних мешканців. Зокрема, Азербайджан показував наслідки обстрілів із території Вірменії свого другого за розміром міста Гянджа.

Влада Вірменії й адміністрація так званої “Нагірно-Карабаської республіки” з самого початку оголосили воєнний стан і загальну мобілізацію. Парламент Азербайджану прийняв постанову про запровадження воєнного стану в деяких регіонах країни та лише часткову мобілізацію.

Туреччина заявила про підтримку Азербайджану у конфлікті з Вірменією. В Анкарі вважають Вірменію відповідальною за загострення обстановки в Нагірному Карабаху та надають підтримку Азербайджану.

Вірменія розглядала можливість визнання незалежності Нагірного Карабаху та зверталася по допомогу до Росії в рамках оборонного пакту ОДКБ. У Москві не це заявляли, що допомога можлива лише за умови агресії Азербайджану проти самої Вірменії, а не на території окупованого вірменами Нагірного Карабаху.

Також у Єревані відкидали пропозиції щодо введення міжнародних миротворців до Карабаху.

9 жовтня за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ Азербайджану і Вірменії, а також глави МЗС Росії Сергія Лаврова була досягнута перша домовленість про припинення вогню в Нагірному Карабасі з 12:00 10 жовтня. Сторони мали б провести обмін військовополоненими, іншими утримуваними особами й тілами загиблих за посередництва Міжнародного комітету Червоного Хреста. Однак ці, а також наступні домовленості про гуманітарний “режим тиші” не були реалізовані.

Передісторія конфлікту

Як відомо, військовий конфлікт між двома південнокавказькими країнами спалахнув у 1988 році через територіальні претензії Вірменії до Азербайджану.
Нагірний Карабах і сім прилеглих до нього районів – майже 20 відсотків території Азербайджану – залишаються під окупацією збройних сил Вірменії.
У травні 1994 року сторони узгодили режим припинення вогню. Надалі під егідою Мінської групи ОБСЄ, при співголовуванні Росії, Франції і США, тривають безуспішні мирні переговори.
Рада безпеки ООН ухвалила чотири резолюції щодо звільнення окупованого Нагірного Карабаху і прилеглих до нього територій, але вони не виконуються Вірменією, яку підтримує Російська Федерація.

Читайте також:
Бої за Карабах: Азербайджан звітує про знищену вогневу точку ЗС Вірменії та втечу противника з позицій. ВІДЕО