Контейнеровоз “Joseph Schulte” під прапором Гонконгу вийшов з порту Одеси та рухається встановленим для цивільних суден тимчасовим коридором до/з чорноморських морських портів України.
Про це в середу, 16 серпня, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України Дмитро Кубраков.
“Коридор першочергово буде використовуватися для евакуації суден, які перебували в українських портах Чорноморськ, Одеса та Південний на момент повномасштабного вторгнення Російської Федерації”, – йдеться в повідомленні заступника глави уряду.
Згідно з навігаційним дорученням ВМС ЗСУ №6, тимчасові маршрути руху цивільних суден до/з чорноморських морських портів України почали діяти з 8 серпня 2023 року.
Україна запропонувала цей маршрут у своєму зверненні до Міжнародної морської організації (IMO). Рада ІМО визнає міжнародне право України на вільне торговельне судноплавство і закликає Росію припинити будь-які погрози та дотримуватися міжнародних конвенцій.
Останній раз судно виходило в рамках зернової угоди 16 липня з порту Одеса. Після зриву зернової угоди Російська Федерація вдалася до системних повітряних атак портової інфраструктури для зупинки українського агроекспорту.
Порт приписки контейнеровоза “Joseph Schulte” – Гонконг.
22 липня 2022 року на пропозицію Організації Об’єднаних Націй Україна, Туреччина та генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш підписали угоду про безпечне транспортування зерна та продуктів з українських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний”. Таку ж угоду з Туреччиною й ООН підписала Росія. До того часу війська РФ блокували український експорт збіжжя з усіх чорноморських портів.
Термін дії Чорноморської зернової ініціативи спливав 22 листопада 2022 року, але був двічі автоматично продовжений.
При цьому в жовтні російські інспектори почали штучно гальмувати перевірку суден, що підходять до Стамбула, зібравши в черзі понад 150 зерновозів.
Крім того, 29 жовтня Росія звинуватила ЗС України та британських інструкторів у “теракті проти кораблів Чорноморського флоту та цивільних суден, задіяних у гарантуванні безпеки “зернового коридору”, і заявила про зупинку своєї участі в Чорноморській зерновій ініціативі (тоді на рейді окупованого РФ Севастополя пролунали вибухи, ішлося про ураження військових суден Чорноморського флоту Росії).
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав світову спільноту не дозволити РФ під надуманим приводом заблокувати “зерновий коридор”, який гарантує продовольчу безпеку мільйонів людей, та заявив, що Росія вирішила зірвати “зернову угоду” задовго до вибухів у Севастополі.
30 жовтня було визначено, що “зернова ініціатива” може працювати без участі російських інспекторів. 2 листопада Росія передумала і повернулась до “зернової угоди”.
В міноборони окупантів заявили, що Росія отримала “письмові гарантії” від України щодо невикористання зернового коридору для ведення бойових дій проти РФ.
26 листопада, в День пам’яті жертв Голодомору, в Києві відбувся міжнародний саміт з продовольчої безпеки. Після цих домовленостей до Африки прибуло перше судно з пшеницею для Ефіопії в межах програми “Зерно з України”.
У 2023 році Росія знову почала виставляти умови для продовження “зернової угоди” зі свого боку, але зрештою 13 березня таки дала згоду на 60 днів. Надалі росіяни теж гальмували проходження перевірок суден зі збіжжям перед Босфором.
17 липня Москва заявила про припинення участі в зерновій угоді та про те, що повідомила про це Київ і Анкару. Після цього російські війська почали щоденні обстріли портової і логістичної інфраструктури півдня України.
Україна та Росія є важливими постачальниками продовольства у світі. До повномасштабної війни Україна експортувала приблизно три чверті свого виробленого зерна.
Згідно з даними Європейської комісії, близько 90% цього експорту відправлялося морем із чорноморських портів України.
Таким чином, війна та її вплив на експорт зерна мають серйозні наслідки, особливо для глобального Півдня, який значною мірою залежить від них.
Читайте також:
Путін озвучив умови для продовження зернової угоди
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
