Реформи України в обмін на зброю й розвідінформацію: стали відомі умови “безпекових гарантій” від G7

Взамін безпекових гарантій країн “Групи семи” (подальші поставки зброї, обладнання для ЗСУ, їхнє навчання, надання розвідувальної інформації тощо) Україна взяла зобов’язання, зокрема, продовжувати реформи своїх правоохоронних органів, судової системи, боротьби з корупцією, корпоративного управління, економіки, сектору безпеки, держуправління, а також просувати оборонні реформи і посилювати прозорість використання партнерської допомоги.

Про це йдеться у Спільній декларації про підтримку України лідерів країн G7 (США, Канада, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Японія), яку 12 липня опублікував сайт президента України.

Спільна декларація про підтримку України

12 липня 2023 року

Ми, лідери «Групи семи» (G7), підтверджуємо нашу непохитну відданість стратегічній меті створення вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.

Ми підтверджуємо, що безпека України є невід’ємною частиною безпеки євроатлантичного регіону.

Ми вважаємо незаконне і неспровоковане вторгнення Росії в Україну загрозою міжнародному миру і безпеці, грубим порушенням міжнародного права, в тому числі Статуту ООН, і несумісним з нашими безпековими інтересами. Ми будемо підтримувати Україну в її захисті від російської агресії стільки часу, скільки буде потрібно.

Ми єдині в нашій незмінній підтримці України, яка ґрунтується на наших спільних демократичних цінностях та інтересах, передусім на повазі до Статуту ООН і принципів територіальної цілісності та суверенітету.

Сьогодні ми розпочинаємо переговори з Україною з метою формалізації – через двосторонні безпекові зобов’язання і домовленості, узгоджені з цією багатосторонньою рамковою угодою, згідно з нашими відповідними правовими і конституційними вимогами – нашої незмінної підтримки України, яка захищає свій суверенітет і територіальну цілісність, відновлює свою економіку, захищає своїх громадян і прагне до інтеграції в євроатлантичну спільноту. Ми доручимо нашим командам негайно розпочати ці дискусії.

Кожен з нас працюватиме з Україною над конкретними двосторонніми довгостроковими зобов’язаннями і домовленостями у сфері безпеки, спрямованими на:

a) Забезпечення стійких сил, здатних захищати Україну зараз і стримувати російську агресію в майбутньому, шляхом продовження надання:

  • допомоги у сфері безпеки та сучасного військового обладнання на суші, в повітрі та на морі з пріоритетом на протиповітряну оборону, далекобійну артилерію та вогневі засоби дальньої дії, бронетехніку та інші ключові засоби, такі як бойова авіація, а також шляхом сприяння підвищенню рівня оперативної сумісності з євроатлантичними партнерами;
  • підтримка подальшого розвитку оборонно-промислової бази України;
  • тренування та навчання українських збройних сил;
  • обмін розвідданими та співробітництво;
  • підтримка ініціатив з кіберзахисту, безпеки та стійкості, в тому числі для протидії гібридним загрозам.

b) Зміцнення економічної стабільності та стійкості України, у тому числі через зусилля з реконструкції та відновлення, з метою створення умов, сприятливих для просування економічного процвітання України, включаючи її енергетичну безпеку.

c) Надання технічної та фінансової підтримки для задоволення нагальних потреб України, спричинених війною з Росією, а також для того, щоб Україна могла продовжувати впроваджувати ефективний порядок денний реформ, який підтримуватиме належне врядування, необхідне для просування на шляху до євроатлантичних прагнень.

У разі майбутнього збройного нападу з боку Росії ми маємо намір негайно провести консультації з Україною для визначення відповідних подальших кроків. Ми маємо намір, згідно з нашими відповідними правовими та конституційними вимогами, надати Україні швидку та сталу допомогу у сфері безпеки, сучасну військову техніку на суші, морі та в повітрі, а також економічну допомогу, накласти на Росію економічні та інші витрати, а також консультуватися з Україною щодо її потреб під час здійснення нею права на самооборону, закріпленого у статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй. З цією метою ми працюватимемо з Україною над розширеним пакетом безпекових зобов’язань і домовленостей на випадок майбутньої агресії, щоб дозволити Україні захистити свою територію і суверенітет.

На додаток до вищезазначених елементів ми залишаємося відданими підтримці України шляхом притягнення Росії до відповідальності. Це включає в себе роботу над тим, щоб ціна агресії для Росії продовжувала зростати, в тому числі через санкції та експортний контроль, а також підтримку зусиль, спрямованих на притягнення до відповідальності осіб, винних у воєнних злочинах та інших міжнародних злочинах, скоєних в Україні та проти неї, включно з нападами на критично важливу цивільну інфраструктуру. Не повинно бути безкарності за воєнні злочини та інші звірства. У цьому контексті ми підтверджуємо нашу відданість притягненню винних до відповідальності згідно з міжнародним правом, у тому числі шляхом підтримки зусиль міжнародних механізмів, таких як Міжнародний кримінальний суд (МКС).

Ми підтверджуємо, що, відповідно до наших правових систем, суверенні активи Росії в наших юрисдикціях залишатимуться знерухомленими доти, доки Росія не заплатить за шкоду, яку вона завдала Україні. Ми визнаємо необхідність створення міжнародного механізму відшкодування збитків, втрат або поранень, завданих російською агресією, і висловлюємо нашу готовність вивчити варіанти розробки відповідних механізмів.

Зі свого боку Україна зобов’язується:

a) Робити позитивний внесок у безпеку партнерів та посилювати заходи прозорості та підзвітності щодо партнерської допомоги.

b) Продовжувати реалізацію реформ правоохоронних органів, судової системи, боротьби з корупцією, корпоративного управління, економіки, сектору безпеки та державного управління, які підкреслюють її відданість демократії, верховенству права, повазі до прав людини та свободи ЗМІ, а також виводять її економіку на сталий шлях розвитку.

c) Просувати оборонні реформи і модернізацію, зокрема шляхом посилення демократичного цивільного контролю над збройними силами та підвищення ефективності й прозорості в оборонних установах і промисловості України.

ЄС та його держави-члени готові зробити свій внесок у ці зусилля і швидко розглянуть модальності такого внеску.

Ці зусилля будуть продовжуватися, в той час як Україна прямує шляхом до майбутнього членства у євроатлантичному співтоваристві.

Інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.

Читайте також:
До “гарантій безпеки” для України, окрім держав “Групи семи”, долучаться ще 4-5 країн, – Зеленський

Провокативним твітом по дорозі на саміт НАТО Зеленський тільки погіршив рішення. На вечері його “остудили”, – ЗМІ

Саміт НАТО у Вільнюсі. Контекст

Щорічний саміт НАТО проходив у Вільнюсі 11-12 липня 2023 року.

7 липня генсек Єнс Столтенберг заявив, що Зеленський приїде на саміт НАТО у Вільнюс. 10 липня повторив цей анонс. Увечері 10 липня Зеленський фактично підтвердив свій візит.
11 липня Білий дім підтвердив зустріч Володимира Зеленського із Джо Байденом у Вільнюсі в середу, 12 липня. Вона відбулася.

Раніше вважалося, що Зеленський не поїде на саміт НАТО, якщо Альянс не підготує належне рішення щодо перспективи членства України. На пропозицію Києва, це мало бути зафіксоване запрошення до вступу після закінчення війни з РФ та/або зміни безпекової ситуації. Лідери України до останнього вірили в позитивне рішення і провели для цього “дипломатичну спецоперацію” напередодні саміту. Коли стало відомо, що в фінальному комюніке не буде запрошення, офіс президента видав провокаційний твіт, намагаючись переламати ситуацію, але марно.

За запрошення України підписалися 23 країни-члени НАТО. Тоді як США та ще деякі країни так і не погодилися на швидкий вступ Києва, натомість 12 липня країни “Групи семи” запропонували Україні наразі інші безпекові гарантії.

Прийняте 11 липня комюніке Вільнюського саміту хоча й не містить запрошення України до вступу в Альянс, на чому наполягав Київ, але в ньому є доволі позитивні формулювання щодо України. Зокрема, саміт НАТО погодився вилучити вимогу про План дій щодо членства на шляху України до Альянсу – це скоротить тривалість вступу. Водночас союзники дали зрозуміти, що запросять Україну приєднатися до НАТО, “коли будуть досягнуті умови”.

У рішенні саміту немає переліку умов, які має виконати Україна, але визначений механізм щодо їхнього оцінювання. Інструментом для контролю реформ, які виконує Україна, стане Річна національна програма (РНП). Цей інструмент вже є у розпорядженні України, програма виконується.

Зрештою по дорозі з Вільнюса Зеленський назвав саміт “хорошим результатом”.

Читайте також:
Зеленський вірить, що Україна переможе Росію до наступного саміту НАТО

Плюси, мінуси і тінь Росії в рішенні Вільнюського саміту НАТО щодо України

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна