Станом на ранок 11 липня в питанні запрошення України до вступу в НАТО на вільнюському саміті ще не напрацьовано проєкт компромісного рішення. Попередня спроба домовитися на рівні дипломатів і бюрократів зазнала поразки, і для Києва це добра новина, адже залишається шанс протиснути потрібну ухвалу на рівні глав держав. Є висока імовірність, що президент США Джо Байден дасть згоду на рішення, в якому йтиметься про певний формат запрошення України до членства в Альянсі.
Про це вранці у вівторок пише редактор “Європейської правди” Сергій Сидоренко, який працює на саміті у Вільнюсі.
За його даними, в понеділок Україна та її партнери у НАТО “провели інформаційно-дипломатичну спецоперацію для того, щоби підняти планку у переговорах щодо майбутнього України з державами-скептиками (а по суті – зі Сполученими Штатами Америки)”, і це дає високі шанси на загальний успіх.
Журналіст нагадав, що в обід 10 липня український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба написав твіт, що видавався сенсацією: він заявив, що Альянс досяг внутрішньої згоди і погодився скасувати для України етап ПДЧ, так званого Плану дій щодо членства. На практиці це означає значне прискорення процедури українського вступу, і цього давно вимагав Київ – дозволити швидке приєднання до НАТО за сценарієм Фінляндії та Швеції, без багаторічної бюрократичної процедури. Ще навесні у НАТО були категорично проти цього, але тепер погодилися на скасування ПДЧ.
Але, за інформацією Сидоренка, насправді держави НАТО дали таку згоду ще місяць тому, після обговорення цієї ідеї на спецзустрічі глав МЗС Альянсу в Осло. Відтоді домовленість тримали в секреті та просили поінформованих експертів не поширювати цю інформацію.
“Це нормальний, традиційний підхід для дипломатії. Річ у тім, що наближався саміт НАТО, і всі розуміли, що там зобов’язана бути якась “перемога” для України, яку лідери оголосять як свій здобуток, як домовленість саміту… Кулеба зламав ці плани. Український міністр наголосив, що “проривне рішення” ухвалене без президентів… Дуже схоже, що твіт українського міністра запустив сплановану та узгоджену за участю держав-друзів України кампанію з підвищення ставок”, – пише Сидоренко.
Він вказує на те, що президент Литви Гітанас Науседа у понеділок, невдовзі після заяви Кулеби, зібрав екстрену пресконференцію, де головною заявою стало підтвердження слів Кулеби. “І найголовніше: тепер саміт має зробити ще один, наступний крок на шляху України до членства“.
“Дуже висока імовірність того, що ця (доволі очевидна та не надто прихована) дипломатична вистава мала двох головних глядачів. Це – президент США Джо Байден та канцлер Німеччини Олаф Шольц, переговорники яких надсилали сигнали, що Берлін та Вашингтон воліють обмежитися “ПДЧ-подарунком”.
Мовляв, ми спростили, пришвидшили Україні процедуру вступу, це вже круто, але у питанні вступу в Альянс давайте цим і обмежимося. Але Київ та його друзі мали амбітніші плани. Вони не облишили наміру переконати США і Німеччину в тому, що у Вільнюсі Україна має отримати також формальне запрошення до членства, у тій чи іншій формі”, – ідеться в статті “ЄП”.
Паралельно, за даними “Європравди”, “відбулася хоч маленька, хоч непомітна – але перемога України за лаштунками. У понеділок ввечері на останньому раунді консультацій на рівні дипломатів державам НАТО не вдалося узгодити фінальне рішення саміту. А це означає, що узгоджувати “українську формулу” доведеться особисто лідерам Альянсу”.
“Це дуже добра новина, бо бюрократичний рівень завжди менш амбітний. Якби Альянс ухвалив рішення до початку саміту, як це відбувається майже завжди – це означало б, що держави-скептики перемогли, а ідеї України відкинуті”, – пояснив один із західних проукраїнських дипломатів, з яким спілкувався Сергій Сидоренко.
А отже, “попереду – дипломатичний баттл на рівні президентів, що розпочинається у Вільнюсі вже зараз”, пише журналіст. Сидоренко зазначає, що Литва робить усе, щоб допомогти просунути на саміті проукраїнське рішення – від зовнішньої агітації, гасел, тегів “Україна НАТО 33” (33-й член – наступний після Швеції) і прапорів на вулицях Вільнюса до кулуарних зусиль.
За словами редактора “ЄП”, всі співрозмовники впевнені, що проблемою Байдена, який опонує запрошенню України, є брак аргументів. Натомість фактично вся Європа – на боці України. Тому шанси переконати Байдена високі. Тим більше, наголошує журналіст, що одне, здавалося б, неможливе рішення на саміті вже прийняте – Туреччина погодилася розблокувати вступ до НАТО Швеції.
Уранці 11 липня генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що рішення НАТО щодо руху до членства України ухвалять за кілька годин.
Нагадаємо, 11 липня, стартує дводенний саміт НАТО, який визначить перспективи членства України в Альянсі.
На сайті НАТО опубліковано розклад усіх заходів. Першого дня саміту, зокрема, заплановано:
9.05 – вступне слово генсека Альянсу Єнса Столтенберга;
до 11.30 очікують на прибуття всіх учасників саміту;
13.00 – короткі виступи Столтенберга та президента США Джо Байдена;
13.30 – офіційна зустріч учасників саміту, кожного главу уряду та президента особисто вітатимуть Столтенберг і президент Литви Гітанас Науседа;
13.55 – спільне фото учасників саміту;
14.00 – початок саміту на рівні глав урядів і президентів, зокрема Швеції;
15.30 – прибуття делегацій країн – партнерів НАТО;
17.30 – пресконференція Столтенберга;
18.00 – зустріч міністрів оборони країн НАТО;
19.00 – вечеря у президентському палаці, організована Науседою.
Щорічний саміт НАТО пройде у Вільнюсі 11-12 липня 2023 року.
7 липня генсек Єнс Столтенберг заявив, що Зеленський приїде на саміт НАТО у Вільнюс. 10 липня повторив цей анонс. Увечері 10 липня Зеленський фактично підтвердив свій візит. 11 липня Білий дім підтвердив зустріч Володимира Зеленського із Джо Байденом у середу, 12 липня, на саміті НАТО.
Донедавна вважалося, що Зеленський не поїде на саміт НАТО, якщо Альянс не підготує належне рішення щодо перспективи членства України. На пропозицію Києва, це має бути зафіксоване запрошення до вступу після закінчення війни з РФ та/або зміни безпекової ситуації.
28 червня прем’єрка Естонії анонсувала “сюрприз” щодо членства України в НАТО.
Генсек НАТО Столтенберг розповів, що на саміті Альянсу у Вільнюсі ухвалять пакет щодо України, який міститиме три основні елементи. Водночас він не став розкривати зміст майбутнього рішення щодо членства України.
За запрошення України вже підписалися 23 країни-члени НАТО. Тоді як США та, ймовірно, ще деякі країни не погоджуються на швидкий вступ Києва, натомість пропонують інші безпекові гарантії.
10 липня глава МЗС України Дмитро Кулеба закликав Німеччину відмовитися від блокування швидкого приєднання України до НАТО.
Читайте також:
Блок НАТО досяг згоди щодо регіональних планів протидії нападу Росії
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!