“Зернову угоду” продовжено на 120 днів, попри наполягання РФ

“Зернову угоду” щодо експорту з України продовольства, термін якої вичерпувався 18 березня, продовжено на 120 днів (тоді як Росія наполягала на “максимум 60 днів”).

Про це повідомив віцепрем’єр-міністр України Олександр Кубраков.

“Угода по «зерновій ініціативі» пролонгована ще на 120 днів. Вдячний Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гуттерішу та президенту Туреччини Реджепу Ердогану, а також усім країнам-партнерам за спільні зусилля для продовження дії документа ще на 4 місяці”, – написав Кубраков.

“Це означає, що Україна продовжує експортувати через три морські глибоководні порти свою агропродукцію. Зокрема, з 1 серпня і до сьогодні 25 мільйонів тонн ми відправили на потреби світу.

Разом із тим, головним викликом є пришвидшення інспекційних перевірок у Туреччині. Це дозволить світу отримати ще більше української агропродукції”, – наголосив віцепрем’єр.

Він також повідомив, що український уряд продовжує працювати над долученням до “зернової угоди” портів Миколаївщини та розширення номенклатури вантажів.

Раніше Росія наполягала на тому, що зернову ініціативу може бути продовжено не більш ніж на 60 днів, вимагаючи в обмін на пролонгацію розблокувати експорт російських добрив. Україна наголошувала, що це суперечить угоді, підписаній разом з ООН і Туреччиною.

Водночас речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що “Росія дала згоду на продовження “зернової угоди” на 60 днів”.

Передісторія

22 липня 2022 року на пропозицію Організації Об’єднаних Націй Україна, Туреччина та генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш підписали угоду про безпечне транспортування зерна та продуктів з українських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний”. Таку ж угоду з Туреччиною й ООН підписала Росія. До того часу війська РФ блокували український експорт через усі чорноморські порти.

Термін дії Чорноморської зернової ініціативи спливав 22 листопада 2022 року, але був автоматично продовжений.

При цьому в жовтні російські інспектори почали штучно гальмувати перевірку суден, що підходять до Стамбула, зібравши в черзі понад 150 зерновозів.

Крім того, 29 жовтня Росія звинуватила ЗС України та британських інструкторів у “теракті проти кораблів Чорноморського флоту та цивільних суден, задіяних у гарантуванні безпеки “зернового коридору”, і заявила про зупинку своєї участі в Чорноморській зерновій ініціативі (тоді на рейді окупованого РФ Севастополя пролунали вибухи, ішлося про ураження військових суден Чорноморського флоту Росії).

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав світову спільноту не дозволити РФ під надуманим приводом заблокувати “зерновий коридор”, який гарантує продовольчу безпеку мільйонів людей, та заявив, що Росія вирішила зірвати “зернову угоду” задовго до вибухів у Севастополі.

30 жовтня було визначено, що “зернова ініціатива” може працювати без участі російських інспекторів. 2 листопада Росія передумала і повернулась до “зернової угоди”.

В міноборони окупантів заявили, що Росія отримала “письмові гарантії” від України щодо невикористання зернового коридору для ведення бойових дій проти РФ.

26 листопада, в День пам’яті жертв Голодомору, в Києві відбувся міжнародний саміт з продовольчої безпеки. Після цих домовленостей до Африки прибуло перше судно з пшеницею для Ефіопії в межах програми “Зерно з України”.

У 2023 році Росія знову почала виставляти умови для продовження “зернової угоди” зі свого боку, але зрештою 13 березня таки дала згоду на 60 днів.

Україна та Росія є важливими постачальниками продовольства у світі. До повномасштабної війни Україна експортувала приблизно три чверті свого виробленого зерна.
Згідно з даними Європейської комісії, близько 90% цього експорту відправлялося морем із чорноморських портів України.
Таким чином, війна та її вплив на експорт зерна мають серйозні наслідки, особливо для глобального Півдня, який значною мірою залежить від них.