Суд залишив під нічним домашнім арештом Антоненка та Кузьменко

Шевченківський районний суд міста Києва у рамках розгляду справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета залишив під нічним домашнім арештом двох обвинувачених у цій справі – Андрія Антоненка і Юлію Кузьменко.

Про це оголосила головуюча суддя Оксана Голуб під час засідання у понеділок, 24 січня.

“Суд ухвалив: клопотання захисника Кругового про зміну запобіжного заходу Антоненку з домашнього арешту на особисте зобов’язання – залишити без задоволення. Клопотання захисника Безпалого про зміну запобіжного заходу Кузьменко з домашнього арешту на особисте зобов’язання – залишити без задоволення”, – зазначила головуюча суддя.

Також суд залишив без задоволення клопотання захисника Кузьменко Тараса Безпалого на надання тимчасового доступу до низки документів, які знаходяться у володінні Офісу генерального прокурора, Адміністрації Державної прикордонної служби та Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Під час засідання також було досліджено частину доказів сторони захисту щодо ще однієї обвинуваченої у цій справі – Яни Дугарь.

Після цього суд відклав розгляд цієї справи до 9 лютого на 15:00.

Передісторія

Як інформувала “Новинарня“, український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий рівно п’ять років тому – 20 липня 2016 року – в Києві через підрив автомобіля, в якому він їхав вулицею Богдана Хмельницького. Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.

12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.

За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Поліція вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”.

Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, вже було натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

13 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.
Надалі Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві, а 13 липня 2020 року звільнили із зобов’язаннями.
11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт (згодом – на нічний). Натомість Антоненка суд значно довше залишав під вартою, аж доки також не відпустив під домашній арешт 30 квітня 2021-го.

Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня 2020 року з обрання присяжних. Улітку 2021 року суд досліджував докази обвинувачення.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище. Вони підкреслюють, що на відео, яке поліція показує як доказ, зафіксовані явно не Антоненко і Кузьменко.

4 січня 2021 року в мережі з’явилися записи, на яких імовірно очільник КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецпідрозділу “Алмаз” варіанти ліквідації колишніх працівників спецслужб Білорусі, а також можливість підриву авто журналіста Павла Шеремета. Записи датуються квітнем 2012 року, задовго до того, як журналіста вбили в Україні.

Читайте також:
Справа Шеремета: прокурор оприлюднив висновки вибухотехнічної експертизи

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна