У Казахстані скасували надзвичайний стан

У Казахстані від початку доби 19 січня припинилася дія режиму надзвичайного стану в Нур-Султані та Алмати, а також в Алматинській, Атирауській, Жамбилській, Кизилордінській та Мангістауській областях.

Про це повідомив речник президента Казахстану Берік Уалі у фейсбуці.

“Президентом було достроково скасовано надзвичайний стан в решті регіонів. Таким чином, вся країна повертається до нормального життя. Скасовуються запроваджені на період НП комендантська година та інші тимчасові обмеження”, – йдеться у повідомленні.

Міжнародний аеропорт Алмати починає працювати у штатному режимі.

Водночас повідомляється, що доступ на територію летовища автотранспортом тимчасово обмежено.

Зазначається, що з 19 січня рух автобусів, тролейбусів буде у звичайному режимі – з 06:00 до 23:00 години, метрополітену – з 06:00 до 00:00 години.

Читайте також:
Уперше за час протестів у Казахстані Назарбаєв виступив зі зверненням. ВІДЕО

Передісторія

2 січня на заході Казахстану спалахнули масові протести. Вуличні акції розпочалися у місті Жанаозен після подвійного підвищення з Нового року ціни на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні. При цьому його вартість залишається значно нижчою від ринкової.

Окрім столиці, мітинги пройшли також в Актау, Оралі й Актобе на заході, Шимкенті на півдні, колишній столиці Алмати на південному сході та в інших містах. У містах Жанаозен та Актау на заході сотні учасників акцій протесту провели ніч на вівторок на центральних майданах.

Надалі почалися силові сутички з поліцією. 4 січня в Алмати поліція затримала близько півтори сотні людей на двох акціях протесту.

На третій день влада погодилася знизити ціни – до 50 тенге (близько 3 грн) за літр, однак протестувальники вже висували політичні вимоги, зокрема, йшлося про відставку уряду та усунення від керування державою 81-річного колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, який залишався головою Ради безпеки Казахстану, але фактично контролював ухвалення всіх важливих рішень. Також висувалися вимоги щодо прямих виборів акімів (глав регіонів), повернення конституції 1993 року тощо.

Влада вивела на вулиці бронетехніку. Проти мітингарів застосовують світлошумові гранати. У різних містах (з 5 січня – по всій країні) оголосили надзвичайний стан, заблокували інтернет-месенджери та новинні сайти, які висвітлювали протести з місця подій. Затримували як протестувальників, так і журналістів. Згодом взагалі відімкнули інтернет.

5 січня на тлі протестів президент Казахстану прийняв відставку уряду. В.о. прем’єр-міністра став перший заступник глави кабміну Аліхан Смаїлов.
Також президент Токаєв оголосив про звільнення Назарбаєва з посади голови Ради безпеки і сам обійняв цю посаду.

Протестувальники в Алмати захопили місцеву адміністрацію, управління комітету нацбезпеки зі зброєю та аеропорт, спалили акімат, у Талдикургані скинули пам’ятник Назарбаєву тощо.

В Алмати відбувалися вуличні бої із застосуванням вогнепальної зброї, убитих силовиків та мародерство бунтівників.

Президент Токаєв оголосив “антитерористичну операцію”, звинувативши в протестах “терористів” і “зовнішні сили”, та звернувся до ОДКБ з проханням про введення військ.

6 січня до Казахстану почали входити військові контингенти країн Організації Договору про колективну безпеку – Росії, Білорусі, Вірменії, Киргизстану, Таджикистану.
За даними з соцмереж, російські війська чисельністю більше 2 000 осіб (переважно десантники) становлять основну частину контингенту. Війська ОДКБ в Казахстані очолив російський генерал Анатолій Сердюков, який керував захопленням Криму.

Паралельно повідомляли про десятки чи сотні загиблих під час придушення протестів та спалені акімати в кількох містах, вбивство понад 20 силовиків.

Звучать припущення, що дії мародерів та крайніх радикалів були інспіровані, щоб дати підстави для “антитерористичної операції” та введення в Казахстан російських військ для обмеження його суверенітету та усунення від влади клану Назарбаєва.

6-7 січня силовики заявили про “зачистку” центру Алмати від “терористів”, як влада називає протестувальників. Президент Токаєв заявив, що “терористи” мають бути знищені без переговорів.

Відтоді ситуація в країні “розвивалася в бік стабілізації”, виступи були придушені.

Влада заявила, що за час протестів загинули 225 осіб (з них 19 силовиків).

Читайте також:
Війська ОДКБ в Казахстані очолив російський генерал, який керував захопленням Криму

Нафтові колізії Казахстану: РФ тримає Вашингтон за Chevron