Президент Казахстану почав АТО і просить допомоги в ОДКБ. Росія вже зреагувала

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що звернувся до глав країн Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ на чолі з Росією) по допомогу в подоланні масових протестів, назвавши їх проявом терору.

Про це він заявив увечері в середу, 5 січня.

Токаєв заявив, що наразі в Казахстані триває антитерористична операція, а протестувальники є міжнародними терористами.

Він також назвав заворушення в Казахстані “зовнішньою агресією” – оскільки терористичні банди, що влаштували заворушення в країні, пройшли підготовку за кордоном, інформує російське інформагенство “РИА Новости” у своєму телеграм-каналі.

“Ведуть бої з курсантами училищ. В цей час триває бій під Алмати з підрозділом ВДВ. Йде наполегливий бій. Тому я вважаю, що з нашого боку, враховуючи, що дані терористичні банди є міжнародними, вони пройшли підготовку за кордоном, їх напад на Казахстан треба розглядати як акт агресії. У зв’язку з цим… я сьогодні звернувся до голів ОДКБ надати допомогу у подоланні цієї терористичної загрози”, – сказав президент Казахстану.

Він наголосив, що звернення до глав держав ОДКБ є доречним та своєчасним.

За повідомленням сайту “Власть.kz“, в Алмати розпочато антитерористичну спецоперацію з метою встановлення порядку.

Також Токаєв призначив нового голову Комітету національної безпеки Республіки Казахстан – Єрмека Сагімбаєва, який досі був начальником служби державної охорони, та Сакена Ісабекова – новим начальником служби держохорони.

Зазначимо, що до складу ОДКБ входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія та Таджикистан.

У Російській Федерації вже зреагували на цей жест Казахстану.

Так, голова комітету Держдуми у справах СНД Костянтин Затулін заявив, що Росія має негайно розглянути звернення Токаєва про допомогу – “але не втручатися навмання, а зрозуміти, що буде найкращим способом для стабілізації”.

Читайте також:
У Казахстані висунули нові вимоги до влади, згадавши Україну

Як писала “Новинарня“, з 2 січня на заході Казахстану відбуваються масові протести. Вуличні акції розпочалися у місті Жанаозен після подвійного підвищення з Нового року ціни на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні. При цьому його вартість залишається значно нижчою від ринкової.

Окрім столиці, мітинги пройшли також в Актау, Оралі й Актобе на заході, Шимкенті на півдні, колишній столиці Алмати на південному сході та в інших містах. Поліція посилила заходи безпеки, почастішали затримання активістів та представників ЗМІ.

У містах Жанаозен та Актау на заході сотні учасників акцій протесту провели ніч на вівторок на центральних майданах.

Почалися силові сутички з поліцією. 4 січня в Алмати поліція затримала близько півтори сотні людей на двох акціях протесту.

На третій день влада погодилася знизити ціни – до 50 тенге (близько 3 грн) за літр, однак протестувальники вже висували політичні вимоги, зокрема, йшлося про відставку уряду та відхід від керування державою 81-річного колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, який залишався головою Ради безпеки Казахстану, але фактично контролював ухвалення всіх важливих рішень. Також висуваються вимоги щодо прямих виборів акімів (глав регіонів), повернення конституції 1993 року тощо.

Влада вивела на вулиці бронетехніку. Проти мітингарів застосовують світлошумові гранати. У різних містах оголосили надзвичайний стан, заблокували інтернет-месенджери та новинні сайти, які висвітлювали протести з місця подій. Затримували як протестувальників, так і журналістів.

5 січня на тлі протестів президент Казахстану прийняв відставку уряду. Тимчасово обов’язки прем’єр-міністра виконуватиме перший заступник глави кабміну Аліхан Смаїлов.

Касим-Жомарт Токаєв оголосив про звільнення Назарбаєва з посади голови Ради безпеки і сам обійняв цю посаду.

Протестувальники захопили адміністрацію та аеропорт в Алмати, скинули пам’ятник Назарбаєву в Талдикургані тощо.

Читайте також:
На всій території Казахстану запровадили надзвичайний стан