У Казахстані назвали число загиблих і поранених під час протестів

Під час протестів та придушення заворушень в Казахстані загинули 225 осіб.

Про це на брифінгу 15 січня заявив начальник служби кримінального переслідування генеральної прокуратури РК Серік Шалабаєв.

За його словами, серед загиблих – 19 силовиків, передає казахстанське видання “Vласть“.

“На жаль, жертвами актів тероризму стали мирні громадяни”, – сказав він, додавши, що до загального числа входять і “бандити”. Але конкретних даних про кількість загиблих мирних громадян представник прокуратури не повідомив.

“На сьогодні встановлено 4 578 потерпілих. Із них 4 353 поранено, в тому числі 3 393 співробітників силових відомств”, – зазначив Шалабаєв. Він зазначив, що “дані попередні й можуть уточнюватися і змінюватися”.

Генпрокуратура Казахстану розслідує 546 кримінальних справ, в тому числі 44 – за актами тероризму, 34 – за масовими заворушеннями, 15 вбивств.

В ізоляторах тимчасового тримання перебувають 672 підозрюваних, 446 взяті під варту з санкції суду, звільнено близько 100 осіб.

У прокуратуру надійшло 32 скарги про неправомірні дії співробітників правоохоронних органів.

У клініках продовжують лікування 265 постраждалих в результаті подій, 67 із них – в реанімації, повідомила директор департаменту зі зв’язків з громадськістю міністерства охорони здоров’я Асель Артакшинова.

Станом на 12 січня в МВС Казахстану повідомляли про 9,9 тис. затриманих в ході протестів.

Читайте також:
В Алмати за добу затримані 1700 учасників протестів

Передісторія

2 січня на заході Казахстану спалахнули масові протести. Вуличні акції розпочалися у місті Жанаозен після подвійного підвищення з Нового року ціни на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні. При цьому його вартість залишається значно нижчою від ринкової.

Окрім столиці, мітинги пройшли також в Актау, Оралі й Актобе на заході, Шимкенті на півдні, колишній столиці Алмати на південному сході та в інших містах. У містах Жанаозен та Актау на заході сотні учасників акцій протесту провели ніч на вівторок на центральних майданах.

Надалі почалися силові сутички з поліцією. 4 січня в Алмати поліція затримала близько півтори сотні людей на двох акціях протесту.

На третій день влада погодилася знизити ціни – до 50 тенге (близько 3 грн) за літр, однак протестувальники вже висували політичні вимоги, зокрема, йшлося про відставку уряду та усунення від керування державою 81-річного колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, який залишався головою Ради безпеки Казахстану, але фактично контролював ухвалення всіх важливих рішень. Також висувалися вимоги щодо прямих виборів акімів (глав регіонів), повернення конституції 1993 року тощо.

Влада вивела на вулиці бронетехніку. Проти мітингарів застосовують світлошумові гранати. У різних містах (з 5 січня – по всій країні) оголосили надзвичайний стан, заблокували інтернет-месенджери та новинні сайти, які висвітлювали протести з місця подій. Затримували як протестувальників, так і журналістів. Згодом взагалі відімкнули інтернет.

5 січня на тлі протестів президент Казахстану прийняв відставку уряду. В.о. прем’єр-міністра став перший заступник глави кабміну Аліхан Смаїлов.
Також президент Токаєв оголосив про звільнення Назарбаєва з посади голови Ради безпеки і сам обійняв цю посаду.

Протестувальники в Алмати захопили місцеву адміністрацію, управління комітету нацбезпеки зі зброєю та аеропорт, спалили акімат, у Талдикургані скинули пам’ятник Назарбаєву тощо.

В Алмати відбувалися вуличні бої із застосуванням вогнепальної зброї, убитих силовиків та мародерство бунтівників.

Президент Токаєв оголосив “антитерористичну операцію”, звинувативши в протестах “терористів” і “зовнішні сили”, та звернувся до ОДКБ з проханням про введення військ.

6 січня до Казахстану почали входити військові контингенти країн Організації Договору про колективну безпеку – Росії, Білорусі, Вірменії, Киргизстану, Таджикистану.
За даними з соцмереж, російські війська чисельністю більше 2000 осіб (переважно десантники) становлять основну частину контингенту. Війська ОДКБ в Казахстані очолив російський генерал Анатолій Сердюков, який керував захопленням Криму.

Паралельно повідомляли про десятки чи сотні загиблих під час придушення протестів та спалені акімати в кількох містах, вбивство понад 20 силовиків.

Звучать припущення, що дії мародерів та крайніх радикалів були інспіровані, щоб дати підстави для “антитерористичної операції” та введення в Казахстан російських військ для обмеження його суверенітету та усунення від влади клану Назарбаєва.

6-7 січня силовики заявили про “зачистку” центру Алмати від “терористів”, як влада називає протестувальників. Президент Токаєв заявив, що “терористи” мають бути знищені без переговорів.

Відтоді ситуація в країні “розвивалася в бік стабілізації”, виступи були придушені.

Читайте також:
Війська ОДКБ в Казахстані очолив російський генерал, який керував захопленням Криму

Нафтові колізії Казахстану: РФ тримає Вашингтон за Chevron