У Казахстан прибув військовий контингент ОДКБ. ВІДЕО

Організація договору про колективну безпеку офіційно підтвердила прибуття військового контингенту росіян та їхніх союзників до Казахстану, де тривають протести й сутички мітингувальників і силовиків.

Як передає “Новинарня“, про це в четвер, 6 січня, інформує пресслужба ОДКБ.

“Згідно з рішенням Ради колективної безпеки ОДКБ, прийнятим 6 січня 2022 року, до Республіки Казахстан на обмежений період для стабілізації та нормалізації становища направлені Колективні миротворчі сили ОДКБ. До їхнього складу увійшли підрозділи збройних сил РФ, Республіки Білорусь, Республіки Вірменія, Республіки Таджикистан та Киргизької Республіки”, – йдеться в заяві.

Зазначається, що основними завданнями “Колективних миротворчих сил” стане охорона важливих державних та військових об’єктів, а також “сприяння правоохоронним силам Республіки Казахстан у стабілізації ситуації та її повернення у правове поле”.

Окрім цього, у тексті заяви вказується, що Росія надала для операції свої підрозділи Повітряно-десантних військ.

Про які саме підрозділи йдеться, не уточнюється, але зазначено, що наразі триває перекидання літаками російських ВПС “російської частини миротворчого контингенту”, який вже приступив до виконання завдань.

За даними з соцмереж, російські війська чисельністю близько 3000 осіб становлять основну частину контингенту.

Десять військово-транспортних літаків Іл-76 та три важкі Ан-124-100 міноборони Росії задіяні у перекиданні підрозділів ЗС РФ до Казахстану.

Читайте також:
У Казахстані силовики заявили про “ліквідацію десятків нападників” на адміністративні будівлі Алмати

Як писала “Новинарня“, з 2 січня на заході Казахстану спалахнули масові протести. Вуличні акції розпочалися у місті Жанаозен після подвійного підвищення з Нового року ціни на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні. При цьому його вартість залишається значно нижчою від ринкової.

Окрім столиці, мітинги пройшли також в Актау, Оралі й Актобе на заході, Шимкенті на півдні, колишній столиці Алмати на південному сході та в інших містах. Поліція посилила заходи безпеки, почастішали затримання активістів та представників ЗМІ.

У містах Жанаозен та Актау на заході сотні учасників акцій протесту провели ніч на вівторок на центральних майданах.

Почалися силові сутички з поліцією. 4 січня в Алмати поліція затримала близько півтори сотні людей на двох акціях протесту.

На третій день влада погодилася знизити ціни – до 50 тенге (близько 3 грн) за літр, однак протестувальники вже висували політичні вимоги, зокрема, йшлося про відставку уряду та відхід від керування державою 81-річного колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, який залишався головою Ради безпеки Казахстану, але фактично контролював ухвалення всіх важливих рішень. Також висуваються вимоги щодо прямих виборів акімів (глав регіонів), повернення конституції 1993 року тощо.

Влада вивела на вулиці бронетехніку. Проти мітингарів застосовують світлошумові гранати. У різних містах оголосили надзвичайний стан, заблокували інтернет-месенджери та новинні сайти, які висвітлювали протести з місця подій. Затримували як протестувальників, так і журналістів.

5 січня на тлі протестів президент Казахстану прийняв відставку уряду. Тимчасово обов’язки прем’єр-міністра виконуватиме перший заступник глави кабміну Аліхан Смаїлов.

Касим-Жомарт Токаєв оголосив про звільнення Назарбаєва з посади голови Ради безпеки і сам обійняв цю посаду.

Протестувальники захопили адміністрацію та аеропорт в Алмати, скинули пам’ятник Назарбаєву в Талдикургані тощо. З Алмати ввечері 5 січня повідомляли про вуличні бої із застосуванням вогнепальної зброї, убитих силовиків та мародерство бунтівників.

Президент Токаєв оголосив антитерористичну операцію та звернувся до ОДКБ з проханням про введення військ.

Читайте також:
На всій території Казахстану запровадили надзвичайний стан