МЗС України вперше офіційно прокоментувало насилля проти мітингарів і введення військ РФ у Казахстан

Міністерство закордонних справ України вперше в офіційній заяві виступили із засудженням насильства проти мітингарів у Казахстані.

Відповідну заяву українське відомство оприлюднило у понеділок, 10 січня.

“Засуджуємо насильство, яке спалахнуло у низці казахстанських міст та призвело до численних жертв. Висловлюємо співчуття у зв’язку із загибеллю казахстанців, з якими українців пов’язують багаторічні зв’язки дружби і взаємної поваги”, – йдеться у повідомленні МЗС.

Міністерство наголосило, що зараз надзвичайно важливо вжити максимальних заходів задля деескалації ситуації і уникнення подальшого насильства, гарантувати дотримання прав людини, забезпечити відновлення роботи об’єктів критичної інфраструктури та систем зв’язку.

Окремо МЗС прокоментувало введення військ ОДКБ у Казахстан, серед яких переважають російські військові.

“Взяли до уваги розгортання на території Казахстану іноземних військових сил з домінуванням російського контингенту на запрошення влади Казахстану. Іноземні війська мають поважати незалежність, суверенітет та національне законодавство Казахстану і міжнародне право, а їхнє перебування не повинне виходити за межі задекларованого обмеженого часового терміну”, – йдеться у заяві.

МЗС наголосило, що продовжуватиме захищати інтереси українців в Казахстані, зокрема надавати їм сприяння у поверненні на батьківщину, та рекомендувало залишатися в місцях тимчасового проживання і тримати зв’язок із українським посольством, яке інформуватиме про можливі шляхи виїзду з країни.

Читайте також:
Війська ОДКБ в Казахстані очолив російський генерал, який керував захопленням Криму

Нафтові колізії Казахстану: РФ тримає Вашингтон за Chevron

Як писала “Новинарня“, з 2 січня на заході Казахстану спалахнули масові протести. Вуличні акції розпочалися у місті Жанаозен після подвійного підвищення з Нового року ціни на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні. При цьому його вартість залишається значно нижчою від ринкової.

Окрім столиці, мітинги пройшли також в Актау, Оралі й Актобе на заході, Шимкенті на півдні, колишній столиці Алмати на південному сході та в інших містах. У містах Жанаозен та Актау на заході сотні учасників акцій протесту провели ніч на вівторок на центральних майданах.

Надалі почалися силові сутички з поліцією. 4 січня в Алмати поліція затримала близько півтори сотні людей на двох акціях протесту.

На третій день влада погодилася знизити ціни – до 50 тенге (близько 3 грн) за літр, однак протестувальники вже висували політичні вимоги, зокрема, йшлося про відставку уряду та усунення від керування державою 81-річного колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, який залишався головою Ради безпеки Казахстану, але фактично контролював ухвалення всіх важливих рішень. Також висувалися вимоги щодо прямих виборів акімів (глав регіонів), повернення конституції 1993 року тощо.

Влада вивела на вулиці бронетехніку. Проти мітингарів застосовують світлошумові гранати. У різних містах (з 5 січня – по всій країні) оголосили надзвичайний стан, заблокували інтернет-месенджери та новинні сайти, які висвітлювали протести з місця подій. Затримували як протестувальників, так і журналістів. Згодом взагалі відімкнули мобільний інтернет.

5 січня на тлі протестів президент Казахстану прийняв відставку уряду. Тимчасово обов’язки прем’єр-міністра виконуватиме перший заступник глави кабміну Аліхан Смаїлов.
Також президент Токаєв оголосив про звільнення Назарбаєва з посади голови Ради безпеки і сам обійняв цю посаду.

Протестувальники в Алмати захопили місцеву адміністрацію, управління комітету нацбезпеки зі зброєю та аеропорт, в Таликургані скинули пам’ятник Назарбаєву тощо.

З Алмати повідомляли про вуличні бої із застосуванням вогнепальної зброї, убитих силовиків та мародерство окремих бунтівників.

Президент Токаєв оголосив “антитерористичну операцію”, звинувативши в протестах “терористів” і “зовнішні сили”, та звернувся до ОДКБ з проханням про введення військ.

6 січня до Казахстану почали входити військові контингенти країн Організації Договору про колективну безпеку – Росії, Білорусі, Вірменії, Киргизстану, Таджикистану.
За даними з соцмереж, російські війська чисельністю близько 3000 осіб (переважно десантники) становлять основну частину контингенту. Війська ОДКБ в Казахстані очолив російський генерал Анатолій Сердюков, який керував захопленням Криму.

Паралельно повідомляли про десятки чи сотні загиблих під час придушення протестів та спалені акімати в кількох містах, вбивство понад 20 силовиків.

Звучать припущення, що дії мародерів та крайніх радикалів були інспіровані, щоб дати підстави для “антитерористичної операції” та введення в Казахстан російських військ для обмеження його суверенітету.

Увечері 6 січня силовики заявили про “зачистку” центру Алмати від “терористів”, як влада називає протестувальників.

7 січня “зачистки” продовжилися. Мітинги та вуличні акції відбувалися вже в небагатьох містах. Президент Токаєв заявив, що “терористи” мають бути знищені без переговорів.

8 січня Токаєв заявив, що ситуація в країні “розвивається у бік стабілізації”. Про це він сказав у телефонній розмові з російським колегою Володимиром Путіним, запропонувавши провести відеоконференцію ради колективної безпеки ОДКБ.

Станом на 9 січня влада повідомила про затримання майже 6 тис. учасників протестів.

Читайте також:
На всій території Казахстану запровадили надзвичайний стан

У Казахстані знайшовся лідер протестів. Він закликав Захід відірвати країну від Росії