У Казахстані знайшовся лідер протестів. Він закликав Захід відірвати країну від Росії

Колишній міністр енергетики і торгівлі Казахстану Мухтар Аблязов, перебуваючи за кордоном, назвав себе лідером опозиції та протестів у країні. Він заявив, що західним демократіям потрібно “вступити у боротьбу” за Казахстан та “відірвати” його від РФ, інакше Москва втягне казахів до відновленого Радянського Союзу.

Про це він сказав 7 січня в інтерв’ю агенції Reuters.

Підприємець і банкір Мухтар Аблязов був міністром енергетики, промисловості й торгівлі Казахстану в 1998-1999 роках, згодом заснував опозиційний рух під назвою “Демократичний вибір Казахстану”, був ув’язнений і засуджений нібито за розкрадання коштів та перевищення посадових повноважень, понад рік провів за ґратами. У 2003-му звільнений із в’язниці під тиском міжнародної спільноти та Заходу.

“Захід повинен вивести Казахстан з орбіти Москви, інакше президент РФ Володимир Путін втягне цю центральноазійську державу до структури, подібної до Радянського Союзу”, – заявив він.

“Якщо ні, тоді Казахстан перетвориться на Білорусь, і Путін буде методично нав’язувати свою програму – відтворення такої структури, як Радянський Союз”, – сказав Аблязов.

“Росія вже увійшла, ввела війська. ОДКБ – це Росія. Це окупація країни з боку Росії”, – додав опозиціонер.

Він не сказав, як саме Захід має вивести Казахстан з орбіти Москви та чи варто при цьому застосувати силу.

Аблязов назвав першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва диктатором, який завів казахстанський народ у геополітичний глухий кут, збагачуючи корисливу еліту.

“Назарбаєв – він зараз не в країні. Але це нічого не означає, тому що в нього є телефон і зв’язок, і кожен при владі, включаючи [чинного президента Касим-Жомарта] Токаєва, буде робити те, що він накаже”, – заявив Аблязов, назвавши Токаєва “меблями колишнього президента”.

“Я бачу себе лідером опозиції, – сказав Мухтар Аблязов. – Щодня мені телефонують протестувальники і питають: “Ми тут стоїмо, що нам робити?”

Він заявив, що готовий поїхати до Казахстану й очолити тимчасовий уряд, якщо протести загостряться.

“Я б не тільки повернувся. Люди постійно запитують, коли я повернуся, і звинувачують мене в тому, що я не повернувся й не очолив протести. Але люди не розуміють, як важко мені було б повернутися, оскільки Росія засудила мене до 15 років, і Казахстан довічно”, – сказав він.

При цьому Мухтар Аблязов відкинув припущення про фінансування протестів Заходом, зазначивши, що коріння казахського протесту – у внутрішніх питаннях.

Як відомо, казахська влада вважала, що Мухтар Аблязов спровокував і фінансував протести 2016 року.
У листопаді 2018 року Аблязов був засуджений у Казахстані заочно до довічного ув’язнення буцімто за організацію вбивства. Він уже тривалий час мешкає у Франції, де йому надали статус біженця. Обвинувачення та рішення судів на його адресу з боку з РФ та Казахстану Аблязов розцінює як політично вмотивовані.

Читайте також:
Війська ОДКБ в Казахстані очолив російський генерал, який керував захопленням Криму

Як писала “Новинарня“, з 2 січня на заході Казахстану спалахнули масові протести. Вуличні акції розпочалися у місті Жанаозен після подвійного підвищення з Нового року ціни на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні. При цьому його вартість залишається значно нижчою від ринкової.

Окрім столиці, мітинги пройшли також в Актау, Оралі й Актобе на заході, Шимкенті на півдні, колишній столиці Алмати на південному сході та в інших містах. У містах Жанаозен та Актау на заході сотні учасників акцій протесту провели ніч на вівторок на центральних майданах.

Надалі почалися силові сутички з поліцією. 4 січня в Алмати поліція затримала близько півтори сотні людей на двох акціях протесту.

На третій день влада погодилася знизити ціни – до 50 тенге (близько 3 грн) за літр, однак протестувальники вже висували політичні вимоги, зокрема, йшлося про відставку уряду та усунення від керування державою 81-річного колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, який залишався головою Ради безпеки Казахстану, але фактично контролював ухвалення всіх важливих рішень. Також висувалися вимоги щодо прямих виборів акімів (глав регіонів), повернення конституції 1993 року тощо.

Влада вивела на вулиці бронетехніку. Проти мітингарів застосовують світлошумові гранати. У різних містах (з 5 січня – по всій країні) оголосили надзвичайний стан, заблокували інтернет-месенджери та новинні сайти, які висвітлювали протести з місця подій. Затримували як протестувальників, так і журналістів. Згодом взагалі відімкнули мобільний інтернет.

5 січня на тлі протестів президент Казахстану прийняв відставку уряду. Тимчасово обов’язки прем’єр-міністра виконуватиме перший заступник глави кабміну Аліхан Смаїлов.
Також президент Токаєв оголосив про звільнення Назарбаєва з посади голови Ради безпеки і сам обійняв цю посаду.

Протестувальники в Алмати захопили місцеву адміністрацію, управління комітету нацбезпеки зі зброєю та аеропорт, в Таликургані скинули пам’ятник Назарбаєву тощо.

З Алмати повідомляли про вуличні бої із застосуванням вогнепальної зброї, убитих силовиків та мародерство окремих бунтівників.

Президент Токаєв оголосив “антитерористичну операцію”, звинувативши в протестах “терористів” і “зовнішні сили”, та звернувся до ОДКБ з проханням про введення військ.

6 січня до Казахстану почали входити військові контингенти країн Організації Договору про колективну безпеку – Росії, Білорусі, Вірменії, Киргизстану, Таджикистану.
За даними з соцмереж, російські війська чисельністю близько 3000 осіб (переважно десантники) становлять основну частину контингенту. Війська ОДКБ в Казахстані очолив російський генерал Анатолій Сердюков, який керував захопленням Криму.

Паралельно повідомляли про десятки чи сотні загиблих під час придушення протестів та спалені акімати в кількох містах, вбивство понад 20 силовиків, затримання понад 4 тисяч осіб.

Звучать припущення, що дії мародерів та крайніх радикалів були інспіровані, щоб дати підстави для “антитерористичної операції” та введення в Казахстан російських військ для обмеження його суверенітету.

Увечері 6 січня силовики заявили про “зачистку” центру Алмати від “терористів”, як влада називає протестувальників.

7 січня “зачистки” продовжилися. Мітинги та вуличні акції відбувалися вже в небагатьох містах. Президент Токаєв заявив, що “терористи” мають бути знищені без переговорів.

8 січня Токаєв заявив, що ситуація в країні “розвивається у бік стабілізації”. Про це він сказав у телефонній розмові з російським колегою Володимиром Путіним, запропонувавши провести відеоконференцію ради колективної безпеки ОДКБ.

Читайте також:
На всій території Казахстану запровадили надзвичайний стан