Справа Шеремета: апеляцію захисту Кузьменко щодо скасування дисциплінарного покарання експерту КНІДСЕ перенесли

 

Розгляд апеляційної скарги захисту обвинуваченої у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Юлії Кузьменко на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва про скасування дисциплінарного покарання судовому експерту Юрію Ірхіну перенесли на 7 липня.

Про це “Новинарні” повідомили у середу, 16 червня, у правозахисній ініціативі “Правотворець”.

“Засідання у Шостому Апеляційному адміністративному суді не відбулося через те, що не з’явився сам Ірхін. Також (…) виявилося, що тільки 14 червня було відкрите провадження і лише сьогодні мені надали апеляційну скаргу Міністерства юстиції, подану ще 6 травня. Вони що, навмисно “тримали” цю справу? Що відбувається в Окружному адміністративному суді? Це взагалі судова структура?”, – наголосив адвокат Кузьменко Ілля Костін.

У “Правотворці” припускають, що ОАСК хоче відтягнути рішення апеляційної інстанції щодо експерта Київського національно-дослідного інституту судової експертизи Ірхіна.

Сьогодні мав відбутися розгляд апеляційної скарги захисту Юлії Кузьменко на рішення ОАСК про скасування дисциплінарного покарання судовому експертові Юрію Ірхіну.

У серпні 2020 року Дисциплінарна палата Міністерства юстиції України визнала неіснуючою методологію, за якою проводилася “портретно-психологічна експертиза” в справі Шеремета.

“Саме ця експертиза й була головним “доказом” слідства проти Андрія Антоненка і Юлії Кузьменко. Однак в квітні 2021 року ОАСК скасував це рішення Дисциплінарної палати Мінюсту”, – наголосили в “Правотворці”.

Експерти Юрій Ірхін та Андрій Семенець, які проводили комплексну експертизу з ідентифікації особи за ознаками зовнішності у справі Шеремета, потрапили в базу переслідувачів “Правотворець”. Також там перебуває і їх керівник, голова КНІДСЕ Олександр Рувін.

Читайте також:
“Лагідно українізувала ще 3%”. Юлія Кузьменко – про підсумки виборів у прифронтовому 50-му окрузі для себе та “ЄС”

Як інформувала “Новинарня“, український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в Києві через підрив його автомобіля. Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.

12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.

За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Поліція тепер вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”. Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”. За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

13 грудня 2019 року суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.
Надалі Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві.
11 серпня 2020 року для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Водночас Антоненка суд постійно залишав під вартою, аж до 30 квітня, коли із тримання під вартою його відпустили також під цілодобовий домашній арешт.

Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня 2020 року з обрання присяжних.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище.

4 січня 2021 року в мережі з’явилися записи, на яких імовірно очільник КДБ Білорусі Юрій Зайцев обговорює з двома співробітниками спецпідрозділу “Алмаз” варіанти ліквідації колишніх працівників спецслужб Білорусі, а також можливість підриву авто журналіста Павла Шеремета. Записи датуються квітнем 2012 року, задовго до того, як журналіста вбили в Україні.

Читайте також:
Андрій Антоненко “Ріффмастер”: Допускаю домовленості Авакова й Путіна для дискредитації ССО і ЗСУ

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.