Алієв, Пашинян і Путін підписали нову заяву щодо Нагірного Карабаху. ВІДЕО

У Москві ввечері в понеділок, 11 січня, лідери Азербайджану, Вірменії та Російської Федерації на переговорах ухвалили спільну заяву про подальший розвиток Нагірного Карабаху.

Про це інформує пресслужба президента АР.

Підписи під заявою поставили президент Азербайджану Ільхам Алієв, голова уряду Вірменії Нікол Пашинян і президент РФ Володимир Путін.

Із метою вирішення проблем економіки Нагірного Карабаху до кінця січня 2021 року сторони створять робочу групу під керівництвом віцепрем’єрів РФ, Вірменії та Азербайджану.

Пріоритетом роботи групи стане транспортне сполучення, конкретні проєкти до кінця лютого мають представити створені в межах цього органу експертні підгрупи.

Читайте також:
Азербайджан і Вірменія обмінялися полоненими

Як інформувала “Новинарня“, 27 вересня армія Азербайджану почала наступ на різних ділянках лінії розмежування з Нагірним Карабахом, окупованим Вірменією. Є підстави вважати, що цей наступ був добре підготовлений Азербайджаном та мав на меті звільнення великих територій у Нагірному Карабаху.

Сторони повідомляли про тисячі військових жертв з обох боків та значну кількість знищеної техніки.

Наступ Азербайджану був активним та ефективним. Вірменська сторона втрачала особливо багато техніки і зброї – її масово знищували з повітря ударні безпілотники “Байрактар” виробництва Туреччини.

За місяць контрнаступальної операції Азербайджан прозвітував про звільнення від вірменської окупації чотирьох міст, трьох селищ і 166 сіл.

Обидві сторони заявляли про обстріли противником цивільних об’єктів та загибель мирних мешканців. Зокрема, Азербайджан показував наслідки обстрілів із території Вірменії свого другого за розміром міста Гянджа.

Туреччина надавала дієву підтримку Азербайджану у конфлікті з Вірменією.

Вірменія зверталася по допомогу до Росії в рамках оборонного пакту ОДКБ. У Москві не це заявляли, що допомога можлива лише за умови агресії Азербайджану проти самої Вірменії, а не на території окупованого вірменами Нагірного Карабаху.

7 листопада азербайджанські сили звільнили історичне місто Шуша і підійшли впритул до Ханкенді (Степанакерта) – столиці “НКР”. Вихід на цей оперативний рубіж означав, що за кілька днів Азербайджан може взяти також Ханкенді і решту контрольованих вірменами районів. Після цього 9 листопада Єреван погодився на мирну угоду за посередництва Росії. У підсумку з більшості районів Карабаху були евакуйовані вірменські війська та цивільні, а на лінію розмежування зайшли російські війська.

Перед тим, 9 листопада, азербайджанці “помилково” збили на кордоні російський військовий вертоліт із контингенту РФ у Вірменії.

12 грудня Азербайджан і Вірменія звинуватили один одного в порушенні режиму припинення вогню.

Згодом силовики в Баку заявили, що провели антитерористичну операцію в околицях селища Гадрут Ходжавендського району, де “заблукали” вірменські військові та партизани.

Передісторія конфлікту

Військовий конфлікт між двома південнокавказькими країнами спалахнув у 1988 році через територіальні претензії Вірменії до Азербайджану. Автономна Нагірно-Карабахська область у складі Азербайджану була на 77% населена вірменами.
2 вересня 1991 року на спільній сесії Нагірно-Карабаської обласної та Шаумянівської районної рад народних депутатів Азербайджанської РСР проголошено про створення незалежної “Нагірно-Карабахської республіки”.
Відтак Нагірний Карабах і сім прилеглих до нього районів – майже 20 відсотків території Азербайджану – були захоплені вірменськими військами. Етнічні азербайджанці залишили рідні домівки. У травні 1994 року сторони узгодили режим припинення вогню.
Надалі під егідою Мінської групи ОБСЄ, при співголовуванні Росії, Франції і США, тривали безуспішні мирні переговори. Час від часу на лінії розмежування спалахували локальні бойові дії.
Рада безпеки ООН ухвалила чотири резолюції щодо звільнення окупованого Нагірного Карабаху і прилеглих до нього територій, але вони не виконувалися Вірменією.

Читайте також:
У Карабаху загинув російський офіцер із “миротворчого контингенту”