Нове загострення в Карабаху: Азербайджан провів антитерористичну операцію проти вірменських партизанів

Сили Служби держбезпеки Азербайджану провели “вимушену антитерористичну операцію” проти вірменських партизанів, які продовжували збройний опір в околицях селища Гадрут Ходжавендського району (Нагірний Карабах).

Про це в неділю, 13 грудня, повідомило міністерство оборони Азербайджану.

“Після оголошення припинення вогню відповідно до заяви, підписаної 10 листопада 2020 року президентами Азербайджанської Республіки, Російської Федерації та прем’єр-міністром Вірменії, деякі збройні формування Вірменії залишалися в лісистій місцевості у північно-західній частині селища Гадрут Ходжавендського району Азербайджану. Посилаючись на офіційні вірменські кола, вірменські ЗМІ повідомляли, що ці збройні формування заблукали в лісистій місцевості. Вірменська сторона звернулася до командування миротворчих сил Російської Федерації з проханням вивести їх з цієї території. Азербайджанська сторона створила всі умови для виведення цих вірменських збройних формувань із території”, – йдеться в спільному повідомленні МО і Служби державної безпеки Азербайджану.

У Баку заявили, що військовослужбовці миротворчих сил РФ у складних погодних умовах прибули на цю територію і, звернувшись до вірменських збройних загонів, які перебували в лісистій місцевості, повідомили, що вжито необхідних заходів для їх евакуації із цієї території.

Азербайджанська сторона відзначила “відповідальність і професіоналізм миротворців Росії” в процесі евакуації вірменських військовослужбовців, які нібито “заблукали” і “зникли безвісти”.

Однак вірменські військові “не залишали територію, а, навпаки, створили бойові позиції та здійснили кілька диверсій щодо азербайджанських військових і цивільних осіб“, унаслідок яких загинуло четверо і зазнали поранень двоє азербайджанських військовослужбовців, а також було поранено одного цивільного. Відтак СДБ і військові Азербайджану “були змушені провести антитерористичну операцію”.

“Вірменська сторона повинна забезпечити виконання положень тристоронньої заяви, підтримати дотримання режиму припинення вогню і миру, утримуватися від провокацій через застосування залишенських вірменських збройних загонів або ЗС Вірменії, а також від навмисного загострення ситуації й використання подібних випадків у внутрішньополітичних цілях”, – ідеться в заяві МО і СДБ Азербайджану.

Читайте також:
Україна не визнає миротворцями російських військових у Нагірному Карабаху

Як інформувала “Новинарня“, 27 вересня армія Азербайджану почала наступ на різних ділянках лінії розмежування з Нагірним Карабахом, окупованим Вірменією. Є підстави вважати, що цей наступ був добре підготовлений Азербайджаном та мав на меті звільнення великих територій у Нагірному Карабаху.

Сторони повідомляли про сотні й тисячі військових жертв з обох боків та значну кількість знищеної техніки.

Наступ Азербайджану був активним та ефективним. Вірменська сторона втрачала особливо багато техніки і зброї – її масово знищували з повітря ударні безпілотники “Байрактар” виробництва Туреччини.

За місяць контрнаступальної операції Азербайджан прозвітував про звільнення від вірменської окупації чотирьох міст, трьох селищ і 166 сіл.

Обидві сторони заявляли про обстріли противником цивільних об’єктів та загибель мирних мешканців. Зокрема, Азербайджан показував наслідки обстрілів із території Вірменії свого другого за розміром міста Гянджа.

Туреччина надавала дієву підтримку Азербайджану у конфлікті з Вірменією.

Вірменія зверталася по допомогу до Росії в рамках оборонного пакту ОДКБ. У Москві не це заявляли, що допомога можлива лише за умови агресії Азербайджану проти самої Вірменії, а не на території окупованого вірменами Нагірного Карабаху.

7 листопада азербайджанські сили звільнили історичне місто Шуша і підійшли впритул до Ханкенді (Степанакерта) – столиці “НКР”. Вихід на цей оперативний рубіж означав, що за кілька днів Азербайджан може взяти також Ханкенді і решту контрольованих вірменами районів. Після цього Єреван погодився на мирну угоду за посередництва Росії. У підсумку з більшості районів Карабаху були евакуйовані вірменські війська та цивільні, а на лінію розмежування зайшли російські війська.

12 грудня Азербайджан і Вірменія звинуватили один одного в порушенні режиму припинення вогню.

Передісторія конфлікту

Військовий конфлікт між двома південнокавказькими країнами спалахнув у 1988 році через територіальні претензії Вірменії до Азербайджану. Автономна Нагірно-Карабахська область у складі Азербайджану була на 77% населена вірменами.
2 вересня 1991 року на спільній сесії Нагірно-Карабаської обласної та Шаумянівської районної рад народних депутатів Азербайджанської РСР проголошено про створення незалежної “Нагірно-Карабахської республіки”.
Відтак Нагірний Карабах і сім прилеглих до нього районів – майже 20 відсотків території Азербайджану – були захоплені вірменськими військами. Етнічні азербайджанці залишили рідні домівки. У травні 1994 року сторони узгодили режим припинення вогню.
Надалі під егідою Мінської групи ОБСЄ, при співголовуванні Росії, Франції і США, тривали безуспішні мирні переговори. Час від часу на лінії розмежування спалахували локальні бойові дії.
Рада безпеки ООН ухвалила чотири резолюції щодо звільнення окупованого Нагірного Карабаху і прилеглих до нього територій, але вони не виконувалися Вірменією.

Читайте також:

У Сухопутних військах проаналізували конфлікт в Карабасі та визначилися, чим треба оснащувати піхоту