Справа Шеремета: суд визначив порядок дослідження доказів, Зеленського й Авакова не допитуватимуть

 

У Києві Шевченківський районний суд визначив порядок дослідження доказів у межах розгляду справи щодо вбивства журналіста Павла Шеремета, а також відмовив у задоволенні клопотання захисту щодо допиту як свідків президента Володимира Зеленського, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і двох ексгенпрокурорів.

Як передає “Укрінформ” у середу, 21 жовтня, про це заявила головуюча суддя у справі Оксана Голуб.

“Суд ухвалив встановити такий порядок дослідження доказів: дослідити письмові матеріали та документи, речові докази, надані стороною обвинувачення, потім дослідити письмові матеріали і документи, речові докази сторони захисту, після чого ми визначимося з переліком експертів і спеціалістів, які будуть допитані в судовому засіданні. В подальшому – допитати свідків сторони обвинувачення, потім – свідків сторони захисту”, – сказала головуюча суддя.

За словами Голуб, із цими переліками свідків, яких можуть допитати у засіданні, суд також визначатиметься безпосередньо перед допитами.

Головуюча уточнила, що тих свідків, які заявлені стороною обвинувачення і імена яких дублюються у клопотаннях сторони захисту, допитуватимуть як свідків сторони обвинувачення.

Голуб поінформувала, що потім допитають потерпілих і обвинувачених тощо.

Суд відмовив у задоволенні клопотання захисту щодо допиту як свідків таких осіб, як ексгенпрокурор Юрій Луценко, президент Володимир Зеленський, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, ексгенпрокурор Руслан Рябошапка, заступник глави НПУ Євген Коваль.

Під час засідання із вступними промовами виступили адвокати обвинуваченої у справі щодо вбивства Шеремета Яни Дугарь – Віталій Коломієць, Микола Ореховський і Денис Ломанов, а також сама Дугарь та інший обвинувачений у справі – Андрій Антоненко.

Під час своєї вступної промови один із захисників Антоненка, Станіслав Кулик, підкреслив, що різниця у зрості Антоненка і ще однієї обвинуваченої у справі – Юлії Кузьменко – “кричуща”.

Також із вступною промовою виступив ще один адвокат Антоненка, Дмитро Круговий.

Наразі суд перейшов до розгляду клопотань сторони обвинувачення.

Читайте також:
У справі Шеремета визначили трьох присяжних, вони склали присягу

Український і білоруський журналіст, громадянин Росії Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в Києві через підрив автомобіля. Новий президент Володимир Зеленський поставив завдання глава МВС Арсену Авакову знайти вбивць журналіста.

12 грудня 2019 року слідчі поліції повідомили, що підозрюють у підриві авто з Шереметом п’ятьох людей: дитячу лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко, музиканта з гурту “Ріффмастер”, військового Сил спецоперацій ЗСУ Андрія Антоненка та бойового медика 25 опдбр ДШВ ЗСУ Яну Дугарь.
Ці оголошення керівники МВС і Нацполіції зробили на великому брифінгу за участі президента Зеленського.

За першою версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, допомагав їй Антоненко, а Дугарь здійснювала розвідку, відзначаючи камери відеоспостереження.

У контексті справи згадували також добровольців Владислава Грищенка “Бучу” (раніше судимого) та його дружину Інну Грищенко “Пуму”. Нібито вибухівка, виготовлена Грищенком під час виконання іншого злочину, була подібна до вибухового пристрою, застосованого для підриву авто з Шереметом у липні 2016-го.

Заступник голови Національної поліції, начальник кримінальної поліції Євген Коваль заявив, що основним мотивом вбивства Шеремета була спроба “дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в країні”.

Прокуратура й поліція називали Андрія Антоненка організатором злочину та в підозрах і матеріалах досудового розслідування вказували для всіх трьох імовірні “мотиви” вбивства журналіста, взяті з інших справ п’ятирічної давності: “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…”

Однак 21 травня 2020 року стало відомо, що всім трьом підозрюваним у вбивстві Шеремета. Тепер слідство називає організаторами злочину “невстановлених осіб”, а не Антоненка.

Із нової підозри зникли “арійська раса” та “ультранаціоналістичні погляди” – тепер, за оновленою версією слідства, мотивом були особисті мотиви “невстановлених організаторів та замовників”, які вирішили створити “вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Поліція тепер вважає, що організатори були “обізнані, серед іншого, з методами роботи правоохоронних органів”. Речник МВС Артем Шевченко в особистій переписці, опублікованій у мережі, натякав, нібито до вбивства Шеремета може бути причетне СБУ.

У новій підозрі Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко є лише “виконавцями”, а Яна Дугарь – “пособником”.

За уточненою версією, Кузьменко лише підкладала вибухівку під автомобіль журналіста, але не активувала її, як ішлося в підозрі раніше.

Також до підозр додали дві нові статті: про знищення майна (автомобіля, на якому їхав Шеремет) та незаконне поводження зі зброєю (вибухівкою, яку підклали під авто).

Сержант Сил спецоперацій ЗСУ Андрій Антоненко “Ріффмастер” – киянин, 1971 р.н., відомий також як музикант, лідер гурту Riffmaster, автор неофіційного гімну ССО “Тихо прийшов…”
Лікар Юлія Кузьменко “Ліса” – походженням із Бахмута на Донеччині. Вона відомий дитячий кардіохірург (ендоваскулярний хірург) та військовий волонтер. Працює в дитячій лікарні Охматдит, також працювала в Інституті Амосова.
Яна Дугарь – військова медсестра, військовослужбовець за контрактом у 25-й повітряно-десантній бригаді ДШВ ЗСУ.

13 грудня суддя Печерського районного суду міста Києва Сергій Вовк уперше відправив Яну Дугарь під цілодобовий домашній арешт, а Юлію Кузьменко та Андрія Антоненка – у СІЗО без права застави на два місяці.

Надалі Київський апеляційний не задовольняв клопотання захисту та не змінював міру запобіжного заходу для “Ріффмастера” і Кузьменко, а Дугарь переводили під нічний домашній арешт у Києві.

11 серпня для Юлії Кузьменко суд пом’якшив запобіжний захід, змінивши його із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Всупереч очікуванням, суд залишив Антоненка під вартою.

Судовий процес за обвинуваченнями Антоненка, Кузьменко й Дугарь почався в Шевченківському райсуді Києва 4 вересня з обрання присяжних.

Судові засідання та інші процесуальні дії в цій справі супроводжуються мітингами й іншими акціями протесту. Значна частина громадськості вважає докази щодо Антоненка, Кузьменко і Дугарь недостатніми, а саму справу – намаганнями очорнити ветеранське і військове середовище.

Читайте також:
Експертів у справі Шеремета притягнули до дисциплінарної відповідальності, – адвокат

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.