СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
315826 +6719
Летальні випадки:
5927 +141
Одужали:
132219 +2686
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 2880105 (+32729). Оновлено: 08:55 21.10.2020

Нова айдентика українського війська: як реалізується ідея “не виглядати так, як ворог”. ПОРТФОЛІО

 

автор: Катерина Стулень

“Не виглядай, як твій ворог. Ти маєш не бути схожим на нього, хоча б для того, щоб не відкрити friendly-fire по своїх же! Переможна стратегія – коли ми маємо бути подалі від ворога у всьому: у мові, культурі, зовнішньому вигляді армії та її символах”, – пояснює художник-геральдист Олекса Руденко. Він входить до волонтерської групи “Нове військо”, яка створила для української армії повністю нову айдентику – від крою одностроїв до беретних знаків.

Як виявилося, з початком російсько-української війни треба було модернізувати ЗСУ не тільки в плані оснащення чи підготовки особового складу. Починати довелося з основи основ – ідентичності.

Майже сотня років під окупацією Радянського Союзу лишила по собі відбиток, який був цілком видимим і в незалежній Україні, що воює з російським агресором. Тож паралельно з розробкою якісного взуття та зручної форми для воїнів ЗСУ почалося формування нової айдентики – такої, що спиралася б на історію визвольних змагань і водночас відповідала б рівню сучасних західних армій.

“Історія наших військ починалася не з Червоної армії, а мала набагато глибше коріння, ще з часів княжої Русі”, – такий радикальний підхід до реформи спочатку сприймався багатьма військовими “в штики”. Розробникам із “Нового війська” погрожували навіть фізичною розправою, якщо вони заберуть у підрозділів звичні радянські символи. Так було у 2015-му, але через шість років наша армія вже звично носить нові шеврони та однострої. Усе нові підрозділи просять “Нове військо” розробити нарукавний знак і для них.

Цей процес триває. За нашими прикидками, нову символіку отримали близько двох третин бойових бригад ЗСУ. Найбільше охоплення модерною айдентикою – в підрозділах Десантно-штурмових військ, найменш оновлені емблеми – в Повіряних силах. Ніяк не реалізується вже спроєктована реформа нагородної системи ЗСУ. Обговорюються наступні почесні найменування для підрозділів.

Про те, як просували реформу армійської ідентичності, як створювали вже легендарні емблеми бригад, чи чиняться спроби повернути все назад та над чим ще ведеться робота, “Новинарні” розповіли військовий історик Василь Павлов, художник-геральдист Олекса Руденко та координатор групи “Нове військо” Віталій Гайдукевич.

Створення емблем та спротив армії

Робота над створенням нової айдентики почалася у 2015-му, але видимою для загалу вона стала, по суті, в серпні 2017 року. Тоді перший підрозділ ЗСУ отримав почесне найменування – 24-та окрема механізована бригада імені короля Данила. Це стало тільки початком, і вже скоро цілий ряд інших бригад отримували нові найменування та нову символіку. Одним із найяскравіших прикладів ребрендингу можна назвати 93-тю окрему механізовану бригаду “Холодний яр” із її чорним вороном.

Мотиваційний прапор 93 омбр “Холодний Яр”, створений для підрозділу навесні 2018 року

Однак, виявляється, що цю назву пропонували з самого початку інший бригаді. І нововведення зустріло дуже сильний опір. Для тієї бригади емблема виявилася занадто радикальною, і підрозділ відмовилася від неї. Та коли там побачили апгрейд 93-ї, яка виявилася сміливішою до нововведень, пожалкували і вже просили самі про нову власну емблему.

Колишній працівник МО, а нині головний спеціаліст експертної групи національно-патріотичного виховання у Міністерстві ветеранів Василь Павлов розповідає: “На самому початку просто “спускали” наказ про перейменування частини зверху, а зустрічали його всіма п’ятьма стадіями прийняття неминучого – заперечення (“Нам цього не потрібно!”), гнів (“Нащо ви взагалі це придумали!”), торг (“Змінили колір берета, ну тоді хоч тєльняшку лишіть!”), депресія і нарешті прийняття. І це зрозуміло, адже зі старими емблемами чи беретами вони служили, воювали і втрачали побратимів на фронті”.

Василь Павлов

Спротив на початку був ще той! “Нас же погрожували побити в 95-й бригаді! – згадує художник-геральдист Олекса Руденко. – Ми тоді з Павловим і Гайдукевичем приїхали в підрозділ розповісти про необхідність реформування, відповідно, голубий берет мав змінитися на маруновий, як це заведено в європейських арміях. То нас прямим текстом залякували, якщо ми не залишимо тільки блакитні берети, “тєльняшечки” і пам’ять Маргелова (командувач повітряно-десантних військ часів СРСР – Авт.)”.

Хоча командира підрозділу, а надалі – командувача Десантно-штурмових військ Михайла Забродського особливо переконувати не довелося. Він зрозумів необхідність змін. На щастя, історикам і геральдистам не довелося відбиватися від військових.

Велике інтерв’ю Олекси Руденка (відео):

Волонтери “Нового війська” провели інформаційну кампанію – розказали про історію десантників, яка була ще задовго до Маргелова, про “совковий спадок”. Василь Павлов взагалі проїхався по фронту по всіх десантних підрозділах із лекціями про десантну справу. Виявилося, що, окрім радянської пропагандистської історії, ніхто не знає, що перший десантний підрозділ був сформований італійцями під час Першої світової, а перша спроба проведення повітряно-десантної операції була проведена ще Бенджаміном Франкліном під час війни за незалежність США, коли піхоту висадили на повітряних кулях. І при цьому жодної успішної радянської десантної операції довгий час не було, натомість підрозділи зазнавали величезних втрат.

І сама честь радянського десантника була сумнівною. Саме ВДВ СРСР підло захопили Прагу у 1968 році – вони на цивільному літаку запросили аварійну посадку в празькому аеропорту. Після посадки “блакитні берети” 7-ї повітряно-десантної дивізії зайняли летовище і почали приймати борти з радянськими військами і технікою, які в результаті окупували Чехословаччину і зупинили “Празьку весну”.

“Загалом наша робота виявилася успішною. Хоча, звичайно, лишилися одиниці, які ще досі перебувають під впливом фільму “У зоні особливої уваги” 1977 року. Він не має нічого спільного з реальними операціями десантників, але є прикладом гарної пропагандистської роботи з максимальною героїзацією цього роду військ. До речі, саме цей фільм і “зробив” блакитні берети в СРСР”, – говорить Руденко.

Вручення нових беретів ДШВ 21 листопада 2017 року на Михайлівській площі в Києві. Фото: пресслужба президента Петра Порошенка

Натомість більшість військових чим далі, тим більше звикає до кольору беретів марун – як в арміях НАТО, до нової емблеми та абревіатури ДШВ замість ВДВ, що запроваджені 2017 року.

Звикли до нових беретів, “штормових” замість чорних, і в морській піхоті, де попервах навіть влаштовували привселюдні демарші проти зміни старої символіки.

Читайте також:
Новий день десантника:
ДШВ замість ВДВ, марун із крилами Михаїла замість голубого берета. ФОТОРЕПОРТАЖ

Для того, щоб символ зайшов і прижився, треба не менше, як трьох-п’яти років, говорить Павлов. Ось тепер військові частини самі вже йдуть назустріч історикам і геральдистам та пропонують свої варіанти змін.

“Я вже не працюю в Міністерстві оборони, однак мене досі запрошують у військові підрозділи як фахівця поспілкуватися з новобранцями і пояснити значення новітньої айдентики в армії. Так роблять командири, які розуміють сенси і силу нової ідентичності. Бо це варто і треба пояснювати”, – наголошує військовий історик.

Як народжувалися емблеми військ та хто на черзі

Олекса Руденко

У волонтерів “Нового війська”, які працювали над ребрендингом армії, не було якогось робочого кабінету для нарад чи навіть постійного місця “дислокації”. Обговорення проходили онлайн чи по кафе.

“Наприклад, танкова емблема, на якій зображена рука лицаря в латній рукавиці, народилася на вулиці Богдана Хмельницького в пабі “Бочка”. Ми там влаштували мозковий штурм, розгорнули свої нотатки та ескізи. Для бронетанкових військ я пропонував використати давньоруський обладунок, шолом і мечі, щоб була важка лицарська кіннота. Тоді Гайдукевич сказав, що треба щось простіше, і запропонував ту емблему, яка вже всім відома. А стиснута рука ще й нагадує літеру “т” – танк”, – згадує Руденко.

Емблема танкових військ – латна рукавиця з перначем. НГШ Віктор Муженко із символом, що матеріалізувався, вересень 2018

Читайте також:
“500 років ганьби Росії”: найкращим танковим взводом ЗСУ став десантний

Але не всі емблеми з’являлися так легко і швидко. Так, чорний ворон для 93-ї бригади був придуманий одразу. Але варіантів того ворона було відмальовано найбільше серед усіх логотипів.

“Ми ніяк не могли добитися того ескізу, який найвдаліше передасть дух найменування “Холодний яр”. Це зрештою зміг зробити мій колега Олексій Андрющенко», – говорить художник-геральдист Олекса Руденко.

Читайте також:
“Бригада, що робить з людини Воїна”. 93 омбр представила гімн і відцуралася від спадку СРСР. ВІДЕО

Ще чимало частин досі не “оздоблені” по-новому. Приміром, 57-ма окрема мотопіхотна бригада імені Костя Гордієнка лишається зі старою символікою.

Такі емблеми-“вінегрети”, як у 57 омпбр, були “відправною точкою” реформи ідентичності ЗСУ станом на 2014 рік. І зараз їх ще лишається не один десяток

Досі не знають що буде на емблемі у 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка. І взагалі підрозділи Повітряних сил майже не зачеплені цією реформою, вони мають однотипні патчі з радянською основою у вигляді розгалуження сонячних променів на синьому тлі.

Тоді як 25-та бригада транспортної авіації “зберігає” в цих променях ще й елементи георгіївської стрічки, забороненої в Україні на законодавчому рівні ще з 2017 року.

7-ма бригада тактичної авіації імені Петра Франка

Також не має спільного знаменника, що має бути на емблемах підрозділів територіальної оборони – чи брати за основу обласну символіку, чи міську, чи взагалі щось нове.

Але зараз робота йде набагато легше. “Наприклад, зараз один із військових підрозділів радиться зі мною щодо нового почесного найменування їхньої частини. Вони самі розробили декілька варіантів, – говорить Василь Павлов. – Тепер кожна в/ч хоче мати почесне найменування. Хоч, я вважаю, що це не має бути масовим явищем. Почесне найменування є нагородою частині, та чи всі без виключення мають отримують нагороду? Якщо так, то суть нагоди вже втрачається”.

Читайте також:
Нова символіка й ідеологія ЗСУ: військо приймає зміни, коли вони освячені кров’ю

Невдалі спроби

До ребрендингу, окрім ЗСУ, підключилися й інші силові структури. Але якщо Нацгвардія, на думку фахівців, пройшла шлях оновлення вдало, то деякі колеги по зброї зазнали відвертого провалу. Можливо, це сталося через те, що вони відмовилися від допомоги експертів.

Так, співпрацювати з “Новим військом” відмовилися Державна прикордонна служба та Держслужба охорони. Там вирішили, що впораються самотужки. Єдине, що зробили історичні мундири для оркестру ДПСУ.

Одним із провалів “Нове військо” вважає введення нової беретної емблеми із святим Юрієм Змієборцем. Адже цей святий, якого ще називають Георгій Победоносець, є покровителем Москви, столиці каїни-агресора. А в Держприкордонслужбі пояснювали використання його образу тим, що в Україні він використовувався здавна і це є також питомо для нашої культури.

“Думаю, там зовсім інша причина. У тодішнього керівника ДПСУ (Петра Цигикала – Авт.) брат був, здається, священником Московського патріархату. У нас, на жаль, так буває, що начальник сприймає себе не просто керівником якоїсь структури, а ледь не монархом, і забаганки такого начальника реалізуються без зауважень”, – говорить Руденко.

Берет ДПСУ, 2018 рік

“Якщо вони вже так хотіли свого святого, то треба було проробити емблему. Це дуже складний образ, він дійсно входить до системи українських символів, але асоціація з Москвою настільки сильна, що радше було відмовитися від нього. Або хоча б використати його не за російською традицією, – пояснює геральдист Руденко. – Є в геральдиці таке поняття “Погоня руська”. Це герб київських князів, де Юрій Змієборець на коні. Але він зображувався по-іншому. Треба, щоб він читався як наш символ. А в прикордонників він навіть розвернутий так, як московський. Хоча в Україні і Європі цей святий зображувався повернутим в інший бік. Так у Європі зображувалися вершники на геральдиці. Такі нюанси треба знати. Отак і виходить, що наш прикордонник захищає країну від агресора, використовуючи його знак”.

Відкат до радянщини чи покращення попередніх змін?

Створення сучасного вигляду української армії оформилося у 606-й наказ, який вступив у силу наприкінці 2017 року, де були прописані як виглядатимуть нові погони, звання, емблеми військових частин, правила носіння форми, нагород тощо.

Однак улітку 2020 року був підписаний новий наказ, №238, із нововведеннями чи навіть поверненнями деяких частин форми, які носили ще до війни. Наприклад, почесну варту знову перевзули з берців у чоботи.

Взуття почесної варти

У суспільстві заговорили про “відкат” до радянщини. Та експерти впевнені, що не варто і цьому шукати зраду.

“Над цим наказом почали працювати після того, як запровадили попередній. Це нормальний процес, і таких змін ще буде дуже багато у майбутньому. Кожна армія світу переживає такі трансформації, які розтягуються на роки. Постійно будуть якісь нововведення, а тим паче, в такій армії, як наша, що саме зараз переживає новий виток становлення ідентичності, – впевнений Василь Павлов. – Щодо тих же чобіт почесної варти. Знаєте чому вони повернулися? Бо сама почесна варта попросила про те – чоботи виявилися зручнішими для їхньої роботи. Окрім нашого ворога Росії, парадні розрахунки в чоботях є у величезній кількості країн світу”.

За словами історика, зміни – це нормальне явище становлення армії і взагалі держави. Деякі одразу приживуться, від якихось відмовляться згодом і замінять на щось актуальніше, чи навіть повернуться, як-от із чоботями. Навіть військові почесної варти Букінгемського палацу в Лондоні, у найконсервативнішій країні світу – Великій Британії, змінили однозарядні карабіна на сучасні гвинтівки.

“Ці зміни можуть комусь подобатися, комусь – ні. І я сам не зі всім погоджуюсь. Але за кожною такою зміною є тривала кропітка робота із пошуку і дослідження символу, її історії, доречності тощо. І кожна зміна обґрунтована. Наприклад, у нарукавного знаку ліцея імені Івана Богуна змінилась повністю всередині емблема (з підкови з хрестом – на натягнутий лук зі стрілою – Авт.).

Емблема військового Київського ліцею імені Івана Богуна

А справа в тому, що та підківка не має ніякого відношення до козацького полководця  Богуна. Його раніше використовували помилково через те, що цю помилку також допустили у Малоросійському гербовнику 1913 року. Виявилося, що та підковка є гербом його тезки – Григорія Богуна, дворянина Російської імперії. І тільки наприкінці 2019 року українські дослідники знайшли справжній герб Івана Богуна на одному з подорожніх універсалів 1651 року”, – говорить Павлов.

Його підтримують і колеги. Геральдист Олекса Руденко вважає, що новий наказ №238 є просто доповненням попереднього.

“Наприклад, щодо ведення нових парадних погонів. Ми трималися думки, що нам вистачить одного виду погонів. На що в Міноборони зауважили, мовляв, якщо ми спираємося на український досвід і в тому числі на досвід держави Павла Скоропадського, то там же були парадні і повсякденні погони. На таке ми погодилися, тим паче парадні погони не так часто буде привід вдягти”, – говорить Руденко.

Читайте також:
Міноборони обіцяє не скасовувати “історичні” зірки на погонах

А ось одне з рішень у новому наказі виявилося набагато радикальнішим, на яке попереднє керівництво не могло піти. У новому наказі генеральську зубчатку з погонів перенесли на комір за пропозицією головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака. Так задумувалося самого спочатку, якщо спиратися на історичний український військовий дасвід.

Головнокомандувач Збройних сил України генерал-полковник Руслан Хомчак (праворуч) із начальником ГШ ЗС Словаччини генералом Деніелем Змеко

“Зараз нашого генерала ні з ким не переплутаєш, але при цьому їхні мундири доволі стримані і не розцяцьковані. Як то було у 1990-х, коли у зірки вшивали діамантики чи робили на замовлення кашкети-“аеродроми”, – згадує Руденко. – Я був у комісії щодо розробки української символіки ще в першого міністра оборони Костянтина Морозов. Тоді вперше намагалися ввести мазепинку. На що генерал Лопата сказав, мовляв, що то за чепчік? Відкинув зразок і вдягнув свій кашкет, шитий золотом: “О це вещь!”.

Нові нагороди поки що лишилися тільки на папері

“Нове військо” продовжує свою роботу і є чимало ніш, які треба змінити і заповнити. Наприклад, гостро стоїть питання із нагородами.

“Нове військо” та його здобутки (Віталій Гайдукевич – праворуч)

Частиною нового проєкту мали стати нові нагороди за концепцією, яка базувалися б на світових зразках та при цьому мала елементи української спадщини часів початку ХХ століття. Поки проєкт нагородної реформи досі не затверджений. Але після прийняття цієї розробки нагороди ЗС України стануть значно вагомішими за статусом, ніж теперішні, вважає координатор “НВ” Віталій Гайдукевич.

“З метою підвищення статусу нагород, зміни місця нагороди – це не має бути значок, його потрібно заробити, відповідно, там є зав’язка, що офіцер може отримувати солдатський хрест бойовий, і це буде пафосніше, ніж офіцерський, бо це означитиме, що офіцер брав участь на рівні з солдатом безпосередньо у бойових сутичках”, – пояснював Гайдукевич бачення реформи.

За його словами, нагорода має бути максимально конкретизована, тоді це “ідентифікатор”. Наприклад, на фінальній стадії перебуває медаль “За поранення”, яку б видавали військовим, пораненим під час бою. Або розроблена також медаль тим, хто потрапив у полон і не зрадив країну.

медаль “За жертву крові в боях за волю України”. Проєкт

Читайте також:
Початок нової системи нагород: в ЗСУ розробили медаль “за поранення”

“Відповідно, коли я читаю нагороду на грудях у військового, я чітко можу по цих нагородах сказати, що він робив на війні, де і так далі. Зараз цього не можна сказати. До війни у нас пачками роздавали орден “За мужність”, але за що? Просто так, на день народження. Відповідно, ця нагорода девальвована”, – говорить Гайдукевич.

Під час розробки нової системи нагороджень, була запропонована та розроблена зовсім нова позиція для нашої нагородної системи – Залізний хрест. Хоча мова йдеться більше про натяк на таку нагороду. Адже Залізний хрест є нагородою за участь в конкретній операції – Зимовий похід, тобто рейд Армії Української Народної Республіки проти Червоної армії у 1919-20-х роках, і його мають право носити винятково ті, хто брав участь у тій операції. Тож у майбутньому зовнішній вигляд того хреста може стати базою для іншої нагороди.

Залізний хрест Армії УНР, репліка

“Ми розуміємо, що треба буде пояснювати великій кількості чиновників те, що Залізний хрест не є наслідуванням німців. Він був і в Російській імперії, в Австро-Угорській імперії, ще в кількох країнах, і в Україні у тому числі, – говорить Гайдукевич. – Але така нагорода має бути зроблена відповідним чином. Наприклад, британці відливали її з підбитої техніки ворога. Дуже класна традиція. Чому б і нам це не запровадити? Було б на ідеологічному рівні правильно”.

Геральдисти вже кілька років розглядають таку можливість, щоб нові нагороди замінили ті, які видають від початку війни на Донбасі. І відповідно, відзнаки вже нового зразку вручити тим, хто досі чекає на визнання. Старі ніхто не забере, вони лишаться на пам’ять. Але носити треба було б – нові.

“Наприклад, якщо людина нагороджена Богданом ІІІ чи ІІ ступеню, в новій системі еквівалент – це Командорський хрест ордену такого-то і Великий хрест ордену такого-то, то людині видають еквіваленти з регламентом носіння. Зараз, за великим рахунком, якщо у людини Богдан ІІ і ІІІ ступеню, вона зобов’язана носити тільки другий. Третій не носиться, коли є вищий ступінь. Дуже багато військових носить все одразу, це неправильно”, – пояснює Віталій.

На думку координатора “Нашого війська”, такий підхід необхідний через те, що левова частка активних боїв вже позаду: “Виходить, що більшість подвигів вже вчинено і люди носитимуть старі нагороди. Меншість ще буде вчинена, і людям видадуть нові нагороди. Війна одна, але виходить, що за цю війну в нас будуть дві різні нагородні системи”.

До того ж, у новій відомчій системі є нагороди, котрі в мирний час не вручаються в принципі – Хрест хоробрих і Сталевий хрест. Чекати кінця війни для їх вручення не є доречним. Тому варто б прискорити введення нової системи нагород.

Першою ластівкою запровадження нової нагородної системи стала відомча відзнака Міноборони за поранення. 29 серпня 2019 року відбулося перше вручення медалі: було нагороджено сім військовослужбовців, які дістали важкі поранення, і 17 — легкі. Першим нагороду отримав начальник Київського військового ліцею імені Богуна Герой України генерал-майор Ігор Гордійчук.

Перше вручення медалі за поранення – Герою України Ігорю Гордійчуку, серпень 2019

Очікувалося, що вся нова система нагород ЗСУ буде запроваджена того ж 2019 року, чи на початку 2020-го, однак віз і нині там. Нова система нагород лишається поки на папері.

Олекса Руденко пояснює це тим, що в країні дуже специфічна система нагород взагалі: “Довгий час гілки влади не могли визначитися, яка в нас нагородна система має бути в принципі. Скоріш за все, Порошенко, за каденцію якого ми розробили ту систему нагород у війську, спочатку планував змінити державну нагородну систему і систему відзнак президента України. А вже потім розглянути Мінборони. У глобальному сенсі це було б правильно. Та цього не було зроблено. І як результат, бійцям немає за що давати нагороди, які могли б відзначити оперативно за їхні подвиги, а не тягнути то роками з поданнями і засіданнями комісіями”.

На які ще іміджеві зміни чекати війську

Почесний (мотиваційний) прапор 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила

У Збройних силах де-факто введено, але ніяк не закріплено мотиваційні прапори.

Ця ідея виникла ще у 2014-му, щоб до офіційного бойового прапора підрозділу додавався мотиваційний у випадку, якщо частина отримала почесне найменування. Волонтери “Нового війська” вивчали досвід європейських країн і дійшли висновку: мотиваційні прапори і почесні найменування додають військовослужбовцю гордості за те, що він несе спадок героїв.

Вручення почесного прапора 93 омбр, травень 2018

Що далі? Зараз у “Новому війську” обговорюють оновлення переліку емблем Збройних сил, оскільки дещо змінилася структура, з’явилося декілька нових командувань. Імовірно, це закінчиться створенням бренд-буку, що є майже в усіх розвинутих арміях світу. Також у роботі нові розпізнавальні знаки різних родів військ, щоб уніфікувати їх із країнами НАТО.

Геральдист Руденко просить не думати, нібито вони в “НВ” змушені працювати з “тупими солдафонами” і “впертою владою”, які відмітають усі ідеї щодо нової айдентики. Насправді державні й військові органи відкриті до змін.

“Хоч і бували випадки, коли не одразу сприймалась якась ідея. Коли Порошенкові показали перший альбом із варіантами символіки армії та одностроїв, у тому числі парадної форми,

він усе підписав, а ось сторінку з парадною формою почесної варти
просто видер з альбому, бо він її не сприйняв.

Але через рік, як Порошенко поїздив по різних країнах і побачив шикарні однострої армій західних партнерів, тоді він поставив питання: “А де ж наша красива почесна варта?” Ми тоді знову розробили декілька ескізів однострою і поклали йому на стіл. В результаті серед усіх він обрав той варіант, від якого категорично відмовився минулого разу. Власне, ту форму і було впроваджено”, – говорить Олекса.

Почесна варта ЗСУ на репетиції параду до Дня Незалежності 2017

За його словами, зараз у “Нового війська” немає контакту з президентом Зеленським.

“Ця тема не входить у сферу його (Зеленського) інтересів, він цим не переймається. Наша робота концентрується на Міністерстві оборони. Можливо, на даному етапі це найкраще”, – підсумовує геральдист.

Оновлена символіка в Збройних силах. Портфоліо

Сухопутні війська

Нарукавний знак СВ ЗСУ

 

Беретний знак СВ ЗСУ

 

1-ша окрема танкова Сіверська бригада

 

10-та окрема гірсько-штурмова бригада

 

11-та окрема бригада армійської авіації “Херсон”

 

12-та окрема бригада армійської авіації

 

14-та окрема механізована бригада імені князя Романа Великого

 

16-та окрема бригада армійської авіації “Броди”

 

17-та окрема танкова Криворізька бригада імені Костянтина Пестушка

 

19-та окрема ракетна бригада “Свята Варвара”

 

24-та окрема механізована бригада імені короля Данила

 

26-та окрема артилерійська бригада імені генерала-хорунжого Романа Дашкевича

 

28-ма окрема механізована бригада імені Лицарів Зимового Походу

 

30-та окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького

 

38-й зенітний ракетний полк

 

54-та окрема механізована бригада імені гетьмана Івана Мазепи

 

55-та окрема артилерійська бригада Запорізька Січ

 

56-та окрема мотопіхотна Маріупольська бригада

 

58-ма окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського

 

61-ша окрема піхотна єгерська бригада

 

72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців

 

92-га окрема механізована бригада імені кошового отамана Івана Сірка

 

93-тя окрема механізована бригада Холодний Яр

 

128-ма окрема гірсько-штурмова бригада

 

Окремий президентський полк імені Богдана Хмельницького

 

Військово-Морські сили

Нарукавний знак ВМС ЗСУ

 

Беретний знак ВМС ЗСУ

 

29-й дивізіон надводних кораблів

35-та окрема бригада морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського

36-та окрема бригада морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського

 

503-й окремий батальйон морської піхоти

 

801-й окремий загін боротьби з підводними диверсійними силами та засобами

 

Повітряні сили

Нарукавний знак ПС ЗСУ

 

Беретний знак ПС ЗСУ

 

Десантно-штурмові війська

Нарукавний знак ДШВ ЗСУ

 

Емблема Десантно-штурмових військ ЗСУ

 

Беретний знак ДШВ ЗСУ

 

23-й окремий танковий батальйон

 

25-та окрема повітрянодесантна бригада

 

46-та окрема десантно-штурмова бригада

 

79-та окрема десантно-штурмова бригада

 

80-та окрема десантно-штурмова бригада

 

81-ша окрема аеромобільна бригада

 

95-та окрема десантно-штурмова бригада

 

132-й окремий розвідувальний батальйон

 

Сили спеціальних операцій

Нарукавний знак ССО ЗСУ

 

Емблема Сил спеціальних операцій ЗСУ

 

Беретний знак ССО ЗСУ

 

Емблема Командування ССО

 

142-й навчально-тренувальний центр

 

73-й морський центр спеціальних операцій імені кошового отамана Антіна Головатого

над матеріалом працювали: Катерина Стулень, Дмитро Лиховій, Богдана Лиховій

Читайте також:
У ЗСУ змінили окремі емблеми та беретні знаки. ЯК БУЛО І ЯК СТАЛО

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

3069
 

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: