Велика Британія не визнає результати президентських виборів у Білорусі

Велика Британія не визнає результати президентських виборів у Білорусі і закликає до термінового розслідування серйозних порушень під час виборів і репресій, які слідували за ними.

Про це йдеться в заяві глави МЗС Британії в понеділок, 17 серпня, передає “Європейська правда”.

“Світ з жахом спостерігав за насильством, застосовуваним білоруською владою для придушення мирних протестів, що послідували за фальшивими президентськими виборами. Велика Британія не приймає їх результати” – заявив міністр Домінік Рааб .

“Ми терміново потребуємо незалежного розслідування через ОБСЄ недоліків, які зробили вибори несправедливими, а також жахливих репресій, які послідували за виборами” – йдеться у заяві.

За словами Рааба, Британія працюватиме з нашими міжнародними партнерами, щоб покарати винних і притягнути до відповідальності білоруську владу.

Читайте також:
“Без мене буде, як в Україні”: Лукашенко на мітингу в Мінську наголосив, що площі знищили найцінніше — імперію

Як інформувала “Новинарня”, після закінчення голосування на виборах президента Білорусі 9 серпня в Мінську та інших містах  почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з міліцією.

10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів: за Лукашенка буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за Світлану Тіхановську — 9,9%.
Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська (а, наприклад, у Бресті згодом у котельні виявили залишки спалених бюлетенів з голосами за Тіхановську).

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але сама під тиском влади виїхала до Литви.

Під час акцій протесту силовики застосовували світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ, по-звірячому били громадян кийками, проводили масові затримання. З боку протестувальників сотні людей було поранено.
Опозиціонери використовували “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будували барикади й намагалися відбивати в міліції затриманих.
Точно відомо про двох загиблих громадян. Число затриманих сягнуло семи тисяч.

Євросоюз не визнав результати виборів у Білорусі. Глави трьох прибалтійських країн і Польща висунули вимоги Лукашенку та запропонували посередництво.

10 серпня на великому заводі БМЗ у Гомельській області почався перший страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк. До нього приєднуються деякі великі підприємства, як-то МТЗ, БелАЗ, ринки тощо.

14 серпня ЦВК Білорусі офіційно назвала Лукашенка переможцем виборів (80,1% голосів). Тоді в Мінську біля будівлі уряду зібралися кілька тисяч людей.

Надалі протидія силовиків протестувальникам вщухла. Мирні виступи опозиції продовжилися.
У неділю, 16 серпня, в центрі Мінська відбулися два мітинги. Мітинг на підтримку Лукашенка зібрав переважно бюджетників – загалом 10-12 тисяч. Натомість Марш свободи, влаштований опозицією, став наймасовішою акцією в новітній історії Білорусі – близько 200 тисяч учасників.

Читайте також:
Посол Білорусі у Словаччині став на бік протестувальників