Безсмертний вбачає загрозу континентальної війни в подіях у Білорусі

Дипломати України, Польщі та Литви мають взяти на себе функцію інформування урядів європейських країн про події у Білорусі для формування Європою політичної позиції на цю тему.

Про це заявив експосол України в Білорусі Роман Безсмертний, повідомив “Укрінформ” у середу, 12 серпня.

“Лише у п’ятницю (14 серпня, – “Н”) буде зібрання міністрів закордонних справ країн ЄС. Це означає, що білорусам треба протриматися, а зробити це вони зможуть при допомозі. Перша допомога, яка їм потрібна, це інформаційна. Не буде нинішній посол Республіки Білорусь у європейській чи будь-якій країні розказувати правду. Цю функцію мають на себе взяти посли сусідніх держав України, Польщі і Литви і розповісти урядам усіх держав, що насправді відбувається у Білорусі”, – сказав Безсмертний.

На його думку, МЗС має негайно дати директиви українським послам для проведення такої роботи за кордоном.

Безсмертний зауважив, що інформація, яка наразі виходить з Мінська від приватних осіб та журналістів, може стати гарним підґрунтям для формування Європою політичної позиції щодо подій у Білорусі.

“Унаслідок такої позиції ЄС можна зупинити наступну агресію Кремля, адже ситуація підходить до того, що Кремль буде готовий анексувати Білорусь… Захід Росії в Білорусь – це початок континентальної війни, треба прокинутися врешті-решт і зрозуміти це… Бо пауза у цьому відношенні дасть можливість творити все, що завгодно насамперед Кремлю. І мова не тільки про національну незалежність білоруської держави, а безпеку на Євразійському континенті”, – переконаний експосол.

Читайте також:
Нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич закликає Лукашенка піти у відставку

Як інформувала “Новинарня“, після закінчення голосування на президентських виборах 9 серпня в Мінську та інших містах Білорусі почалися мітинги та сутички противників чинного глави держави Олександра Лукашенка з поліцією.
Після першого вечора протестів в МВС РБ заявили про понад три тисячі затриманих внаслідок протестів. У наступні три дні число затриманих досягло шести тисяч.

Тоді з’явилася інформація про першого загиблого з боку демонстрантів (чи то через збиття автозаком, чи внаслідок побиття). Загиблим називали Євгена Заічкіна. Але згодом стало відомо, що Заічкін живий.

10 серпня ЦВК оприлюднила перші результати виборів: за Лукашенка буцімто віддали свої голоси 80,23% виборців, за Світлану Тіхановську — 9,9%.

Противники Лукашенка заявляють про грубу фальсифікацію та підробку результатів голосування і показують, що на багатьох дільницях насправді перемогла Тіхановська.

Світлана Тіхановська подала в Центральну виборчу комісію скаргу з вимогою провести повторний підрахунок голосів, але під тиском виїхала до Литви.

На великому заводі БМЗ у Гомельській області почався страйк через результати виборів. Протестувальники ініціювали загальнонаціональний страйк.

Увечері 10 серпня протестні акції відновилися. У Мінську противники Лукашенка збиралися великими групами біля станцій метро. Їх жорстоко била й затримувала міліція.
Силовики почали застосовувати світлошумові гранати, кийки, сльозогінний газ. З боку протестувальників – сотні поранених. Вони використовують “коктейлі Молотова”, спрямовані салютні установки, будують барикади й намагаються відбивати в міліції затриманих.

11 та 12 серпня протести продовжилися у багатьох містах Білорусі.

За повідомленням міністерства внутрішніх справ Білорусі, ввечері 10 серпня у Мінську від вибуху загинув протестувальник. Це перший офіційно підтверджений випадок загибелі учасників післявиборчого протесту.
12 серпня помер ще один чоловік – 25-річний житель Гомеля Олександр Віхор, затриманий силовиками. За словами матері, він не брав участь у протестах.

Читайте також:
Протести у Білорусі: з державних телеканалів звільняються журналісти