
автор: Марк Солодов
Сучасна війна стала змаганням у швидкості адаптації. За останні чотири роки поле бою і логіка операцій змінилися так кардинально, як не змінювалися майже все попереднє століття. Це безпосередньо стосується військовослужбовців: нині не такою мірою цінується професіоналізм в одній галузі, як здатність за потреби швидко опанувати іншу. Звісно, мається на увазі перехід у дрони.
Тепер цілі підрозділи міняють свою традиційну спеціалізацію і переходять до роботи з безпілотними комплексами. Адже ефективність підтримки дронами піхоти на позиціях – висока, а ціна помилки і втрати “борта” – не така страшна.
Цю тенденцію добре ілюструє 39-та окрема бригада морської піхоти ВМС ЗСУ (колишня 126-та бригада ТрО). Тут два мінометні розрахунки нещодавно змінили свій звичний засіб ураження на FPV.
Новоутворений підрозділ отримав трохи несерйозну назву “Бамбіно”. Як пояснюють бійці, хотілося чогось з італійською атмосферою, а пафосні імена на кшталт “Мафії” вже привласнені іншими екіпажами.
“До того ж, ми всі прийшли з мінометки, а тепер сидимо на дронах. Що те, що те для окупантів – це смерть з повітря. Тому є ще й асоціація із бомбардуванням”, – жартує пілот FPV на псевдо Ракан.
Ніхто з членів екіпажів, які входять до підрозділу “Бамбіно”, не жалкує про зміну діяльності. Бійці кажуть, що наразі важкість роботи з мінометом і небезпека, на яку наражають себе піхотні артилеристи, вже майже не виправдовується вогневою міццю.
“Працювати з мінометом означало постійно копати. Я стільки в піхоті не копав, як коли був мінометником. Іноді від позиції до бліндажа пробивали тунелі по 100-200 метрів завдовжки, – пригадує Ракан. – До того ж міномет сам по собі передбачає складнощі. Він великий, на собі його не потягаєш. Кожен його постріл водночас бачить контрбатарейний радар і дрон-спостерігач. Та й що таке за нинішніх умов дальність ураження 5,5 кілометрів? Все, що калібром нижче 120 мм, на мій погляд, вже просто невиправдане”.
Інтенсивність роботи теж кардинально змінилася. За нинішніх умов мінометний розрахунок міг би працювати лише близько години – через обмежений боєзапас та небезпеку зазнати ворожих ударів з повітря. Тоді як екіпаж БПЛА може працювати цілий день, вистачило б “бортів”.
Нещодавно хлопці з “Бамбіно” оновили свій рекорд: протягом дня, зі світанку і до заходу сонця, здійснили 42 бойових вильоти.
Читайте також:
День і ніч із розрахунком гаубиці Д-20 артдивізіону 39-ї бригади морської піхоти на Куп’янському напрямку. ВЕЛИКЕ ВІДЕО
У межах нової професії морпіхам доводиться бути гнучкими і вміти виконувати широкий спектр бойових завдань та задач з обслуговування обладнання. Трохи рятує те, що морська піхота традиційно і так є найбільш адаптивним родом військ, маючи на озброєнні бронетехніку, артилерію, авіацію, системи радіоелектронної розвідки тощо. Бійці виносять цю філософію на предметний рівень.
“Ролі в нас розподілені, але ми намагаємось бути універсальними. Якщо виникне така потреба, кожен з нас може відпрацювати пілотом FPV, штурманом, провести повітряну розвідку, навіть спаяти щось, коли борт виходить з ладу або приходить з майстерні з дефектом, – каже Ракан. – В ідеалі це мають робити в лабораторії, але останнім часом ми сидимо на позиціях по три-чотири тижні, і елементарні технічні проблеми вчимося вирішувати самі”.
Бійці підкреслюють, що перехід з міномета на контролер та антену – це радше еволюція засобів виконання однієї й тієї ж задачі, ніж тактичний зсув.
У 2023 році, до того, як FPV та бомбери перетворилися на основний інструмент ураження, саме мінометні розрахунки займалися прикриттям піхоти: “відлякували” штурмові групи ворога, проводили контрбатарейну боротьбу та подавляли росіян вогнем, щоб на позиції українських захисників можна було доправити їжу, паливо та боєкомплект. Але тепер цю нішу закривають дрони, і роблять це ефективно.
Щоправда, наземну логістику повноцінно замінити поки що не вдається: НРК та важких бомберів, здатних нести десятки кілограмів вантажу, просто не вистачає на всі позиції.
Час від часу екіпажам FPV доводиться ризикувати втратою вартісного дрона із донаведенням через машинний зір, щоб за його допомогою скинути піхотинцям пляшку води, упаковку галет та цигарки. Але всі розуміють, що підтримка побратимів на передньому краю кілзони, хоча б і така невелика – це єдине, що дозволяє тримати фронт на одному з найгарячіших напрямків п’ятого року війни.
Читайте також:
Командир 39-ї бригади морської піхоти Микола “Кощей” Янковський: Полон лише додав мені злості на ворогів
Технічний аспект ведення бою через БПЛА до певної міри став для колишніх мінометників “Бамбіно” вузьким місцем адаптації. Але опанування базових навичок все одно проходить доволі швидко. Причому не тільки завдяки спеціалізованій підготовці в інструкторів, а й через підтримку та обмін знаннями з колегами з інших підрозділів: мережа профільних чатів пілотів та програмістів природним чином сформувала такий собі think tank.
“У певний момент мені стало важко працювати з мінометом через стан здоров’я, і мене покликали сюди. І я цьому дуже радий, бо тут реально цікаво. Це те, що сьогодні робить погоду на війні, – ділиться пілот підрозділу із позивним Банкір, що керує дронами-ретрансляторами. – Перевага ще й у тому, що сила і витривалість не так важливі. Замість того, щоб копати й тягати міни туди-сюди, можна працювати головою, вчитись чомусь новому. У мене от є непогані навички роботи з комп’ютером, і все, що стосується перепрошивки та програмування, мені легко дається”.
Ракан додає: “Спочатку я ставився до цього скептично, оскільки нічого не знав у технічному плані – я був як кошеня, яке кинули в озеро і сказали пливти до берега. Але коли вивчив матеріали, які нам надали, і позаймався трошки практикою, все налагодилося. Іноді виходить так, що пілот-ветеран в чаті запитує, як усунути поломку або використовувати якусь функцію. Просто тому, що технології дронів розвиваються швидше, ніж встигаєш їх опановувати”.
Важливим позитивним моментом дедалі глибшої орієнтації на БПЛА та наземних роботизованих комплексах є можливість для воїнів, які отримали поранення, повертатися до армії та залишатися ефективною бойовою одиницею, навіть якщо наслідки травми довготривалі.
Серед екіпажу “Бамбіно” така доля спіткала Кратоса, який під час боїв на Херсонщині отримав серйозне вибухово-уламкове поранення руки. Активна бойова робота, як-от з мінометом, в таких ситуаціях протипоказана, бо є загроза, що ефект від реабілітації буде зіпсовано. Натомість дрони дозволяють Кратосу реалізувати свій справжній потенціал.
“Коли ще в розвідці був, мене вчили орієнтуватись по картах, і виявилося, що я дуже добре орієнтуюся по місцевості топографічно. Я, звісно, потроху тренуюся на FPV, але рука заважає. Тому працюю штурманом: для мене навести побратимів на ціль, прив’язати до орієнтиру і скерувати – легко і просто”, – розповідає Кратос.
Після передислокації бригади на Куп’янський напрямок всі відчули підвищення інтенсивності боїв, а ворожі позиції стали чи не ближчі, ніж були під час операції в Кринках. Але FPV та важкі мультикоптери на кшталт Vampire (“Вампір”) забезпечують паритет із переважаючою живою силою, куди б командування не відправило підрозділ. Це допомагає морпіхам 39-ї бригади виконувати їхню головну задачу: захистити близьких і зберегти країну такою, щоб в ній можна було будувати вільне та успішне майбутнє.
На Кратоса вдома чекає матір, брат та сестра, заради безпеки яких він і пішов воювати. А Банкір чекає можливості повернути жінку та дочку з-за кордону і сподівається, що його онуки зростатимуть під мирним небом.
“Це надає сенс всьому, що ми тут робимо, – підкреслює пілот. – Якщо ми не відстоїмо свою державу, людям на кшталт нас, а заразом і нашим родинам, буде тут не місце. А хочеться жити життя в Україні”.
Читайте також:
¡Yo amo la infantería de marina! Як готують іноземних добровольців у 39-й бригаді морської піхоти ВМС ЗСУ. ВІДЕО
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!