Шанси на виживання — 50/50. Як “коронавірусний” карантин вплинув на культурну сферу 

автор: Тетяна Гонченко

28 травня Національний центр Олександра Довженка, де зберігаються унікальні стрічки з державного фільмофонду України, оголосив про свою неплатоспроможність. Проблеми в закладу почалися ще до коронавірусної кризи — фінансування припинилося з початку року. Працівники написали звернення до очільників держави та борються за те, щоб він продовжив існування.

Проте найближчим часом закритися можуть й інші заклади культури. Карантин боляче вдарив по театрах, кінотеатрах, концертних майданчиках та музеях. Музеям дозволили відкритися в середині травня, але більшість із них усе одно залишаються закритими. Кінотеатри можуть відкритися на початку липня, але деякі з них воліли б зачекати до осені. Коли дозволять працювати театрам — поки що невідомо взагалі.

«Новинарня» дізналася, як українські заклади культури переживають карантин та як планують виживати надалі.

Театри: «Починаємо тонути»

«Ресторанам дозволили літні майданчики та їжу на виніс, перукарням — попередній запис та чіткі вимоги соціальної дистанції, навіть для торговельно-розважальних центрів — обмеження щодо кількості відвідувачів. План майже готовий для всіх галузей, окрім індустрії культури та видовищ. Схоже, нас немає в сценарії уряду. В уряду не існує сценарію для нас, для понад 250 000 осіб — артистів, акторів, музикантів, балетмейстерів, організаторів заходів, кінотеатрів, івент-агенцій, технічного персоналу світла, звуку та сцени, декораторів, квиткових операторів…».

Із таким посилом 12 травня у небі 26 міст України засяяли 5400 світлових променів. Так гравці культурного ринку сигналізували про свої проблеми. Проєкт назвали #стопкультурнийкарантин.

“Культурні промені” у Києві. Фото: ФБ Olena Dub

Після акції минуло більше місяця. В Україні запрацювали ресторани, кав’ярні, магазини та салони краси. Натомість культурні заходи так і залишаються під забороною.

«Приблизно в липні» — так відповідала в.о. міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко на запитання, коли відкриються культурні заклади.

Поки що умовний липень так і залишається ймовірною датою відкриття принаймні деяких закладів культури. Хоча це не точно. Адже все залежить від епідемічної ситуації, яка поки що, м’яко кажучи, не покращується.

Втім, навіть дозвіл на відкриття у липні театрам не допоможе. Зазвичай вони завершують театральний сезон на початку літа. А влітку, поки всі на морях, готують нові спектаклі. В цей період вони виживають завдяки тому, що заробили за рік. Відкриваються — у вересні.

Три місяці карантину дуже підкосили фінансовий стан театрів.

«Два місяці і 17 днів ми не працюємо… Ми залізли у борги і починаємо тонути. Але тут з’являється 53 людини, які хапають нас за волосся і тягнуть вгору, роблять штучне дихання… Від наших патронів ми отримуємо 40% від суми, яка потрібна, щоб на мінімалках протриматися, поки театрам не дозволять працювати», — такий пост 30 травня написала засновниця «Дикого театру» Ярослава Кравченко.

«Дикий» — невеликий приватний київський театр, який існує з 2016 року. У ньому ставлять спектаклі про гендерну рівність, насильство в сім’ї, стереотипи у суспільстві. Частково протриматись під час карантину театру допомогли донати. Станом на 11 червня через сервіс Patreon 58 патронів жертвують «Дикому» $444 на місяць. Ще частина відвідувачів наперед купили квитки на майбутні вистави.

Під час карантину «Дикий» періодично проводив онлайн-читки вистав через Zoom. Щоб подивитися, треба було заплатити 100 грн. Такий спосіб «підтягнути штани» використовували й інші українські приватні театри. Наприклад, андеграундний PostPlayТеатр.

Третього червня PostPlayТеатр вирішив показати перший після карантину перфоманс офлайн. Щоб побачити «Казки для Дорослих. Моя Лоліта», 20 глядачів мали нагоду прийти в зал, інші могли дивитися в інтернеті. До цього протягом майже трьох місяців театр періодично проводив вистави та інтерв’ю з театралами онлайн.

Київському драматичному театру «Актор» карантин допоміг придумати кардинально новий формат спектаклю. Тут на 16 червня готують гейміфікований онлайн-спектакль в Zoom, в якому глядачі зможуть впливати на розвиток сюжету голосуванням. Квиток коштує 300 гривень.

Спектаклі в інтернеті під час карантину показували київський театр «Тисячоліття», Одеський Національний театр Опери та Балету, Театр на Подолі та Театр на Липках.

Але те, що можна заробити онлайн-виставами, — крапля в морі у порівнянні із заробітками до карантину, коли зали були заповнені, а спектаклі відбувалися по кілька разів на тиждень.

«Зараз наші шанси на виживання — 50/50», — констатує засновник та художній керівник театру «Чорний квадрат» Анатолій Нейолов.

І в такому стані опинилися всі приватні театри країни.

Державним та муніципальним, які фінансуються з національного чи регіональних бюджетів, вимушений простій завдав меншої шкоди. Ймовірно, тому такі театри, у більшості випадків, не показували спектаклі через Zoom та не просили їм донатити через Patreon.

Проте не можна сказати, що «бюджетні» театри зовсім не відчули карантину.

«Артисти оркестру, хору, балету, солісти, керівники творчих цехів під час карантину отримують 67% від заробітної плати, будучи на так званому простої. А це, якщо перевести в конкретні суми, плюс-мінус 6500 грн», — написав директор та художній керівник Київської опери Петро Качанов.

У Львівській опері під час карантину працівники отримували 2/3 окладу.

«Наш простій оплачує держава. Перед відпусткою кожен член колективу отримає матеріальну допомогу в розмірі місячної заробітньої плати. Таким чином, карантин не повинен вдарити по кишенях працівників», — каже очільник театру Василь Вовкун.

Він повідомив, що за час простою у Львівської опери утворився борг у понад 6 мільйонів гривень. До початку нового театрального сезону збитки досягнуть 22 мільйонів.

Директорка — художня керівниця Одеського театру ім. В. Василька Юлія Пивоварова говорить: «Фінансові збитки театру від карантину колосальні: майже 2 мільйони гривень. Ми “з’їдаємо” самі себе. І навряд чи буде якась компенсація чи допомога з боку держави. Тож усвідомлюємо, що буде дуже важко. Дай боже через рік вийти на той рівень, який був на початку карантину».

Проте в театрі змогли не лише зберегти стовідсоткову заробітну плату, а й сплачували її з урахуванням вислуги років, почесних звань та інших переваг. Допомогло фінансування від обласної ради.

Та навіть коли карантин остаточно завершиться, вимога дотримуватися дистанції, ймовірно, лишиться.

Частину крісел у глядацьких залах доведеться прибрати. Це сильно вдарить по заповненості, а значить — по прибутках.

Наприклад, ось так театр Berliner Ensemble у Берліні готується до нового сезону, який стартує у вересні:Так готується до відкриття першого сезону з коронавірусом театр Berliner Ensemble

Читайте також:
Уряд вирішив із 15 червня не відкривати кінотеатри й ЗНО, але послаблює в’їзд в Україну

Фільми: «Сьогодні кіна не буде»

Щоб мати змогу заплатити зарплату співробітникам, мережі кінотеатрів «Мультиплекс» та «Планета кіно» запустили продаж сертифікатів — купити квитки можна було під час карантину зі знижкою, а використати — впродовж 6 місяців після того, як кінотеатри почнуть працювати. А ще обидві мережі запустили доставку попкорну — щоб хоч якось заробляти під час простою.

У «Мультиплексі» за 2019 рік інвестували 300 млн грн у відкриття нових кінотеатрів, дохід виріс на 25%. У 2020 році очікувалося зростання ще удвічі. А в результаті через закриття усіх своїх кінотеатрів компанія втрачала по 1 млн грн на день. До карантину в мережі працювали 1500 людей. Третина з них пішли в неоплачувану відпустку, ще третина — звільнилися (або ж були звільнені).

Замість знижок під час карантину в кінотеатрах мережі “Мультиплекс” оголосили вимушену “акцію”: “Сьогодні кіна не буде”

Коли стало відомо, що кінотеатри можуть відкритися в липні, співвласник мережі «Планета кіно» Дмитро Деркач написав: «Ми вже бачимо потенційну проблему: всередині залів під час перегляду фільму будуть глядачі, які зніматимуть маски. І будуть ті, хто більш жорстко дотримується маскового режиму. Між ними можуть виникати конфлікти. Поки не знаємо, що з цим робити, наші співробітники не можуть весь час сидіти в кожному залі і стежити за тим, щоб ніхто не знімав маски».

Деркач прогнозує, що перші місяці кінотеатри працюватимуть із великими обмеженнями, і відвідуваність теж буде низькою.

«Якщо не буде другої хвилі вірусу, я сподіваюся, що нам вдасться вийти на нормальний режим роботи у жовтні-грудні. За час карантину в нас накопичилися величезні заборгованості», — вважає співвласник мережі.

Ще одна проблема, з якою зіштовхнуться кінотеатри після карантину — дефіцит фільмів для показу.

Багато прем’єр перенесені на осінь та зиму. Наприклад, прем’єру нового фільму про Джеймса Бонда «007: Не час помирати» перенесено на листопад 2020 року, а реліз «Форсаж 9: Нестримна сага» — на квітень 2021 року.

Прем’єри українських фільмів також довелось відкласти. Фільм Михайла Іллєнка «Толока» знімали цілих чотири з половиною роки — не вистачало фінансування. Він мав вийти на екрани кінотеатрів 12 березня. Стрічку чекали: скажімо, на показ за участю знімальної групи в Києві всі квитки було розкуплено ледве не за тиждень… Але саме в той день почався карантин.

«На останні кошти ми організували серйозну рекламну кампанію, встигли провести прем’єру і наступного дня очікували початок прокату. Але оголосили карантин, кінотеатри закрили, і фільм на екрани так і не вийшов», — розповів «Новинарні» Михайло Іллєнко.

Режисер сподівається, що в липні кінотеатри почнуть працювати, і тоді приблизно у серпні «Толоку» зможуть подивитися глядачі по всій країні.

На нову рекламну компанію фінансування вже немає. Тому Іллєнко покладає сподівання на те, що про фільм не забули, і власними силами планує нагадувати про нього в інтернеті. Для цього під час карантину він зняв 40 міні-відео з розповідями про свою картину.

«Це перша екранізація твору Шевченка, зроблена для кінотеатрів, — каже пан Михайло, — Були лише телевізійні версії, і те злочинно мало. Коли карантин завершиться, в прокаті будуть ті фільми, показ яких припинили у березні. А потім будуватиметься нова черга. Сподіваюсь, “Толока” потрапить у прокат до осені».

Загалом на 2020 рік був запланований вихід у прокат 22 повнометражних ігрових фільмів і 9 неігрових. Але прем’єру історично-пригодницького фільму «Довбуш» Олеся Саніна вже відклали на 2021 рік. Не виключено, що з іншими фільмами буде те саме.

Така ж ситуація з серіалами та фільмами, які знімали для телебачення.

«На час карантину зупинилось все абсолютно — зйомки, озвучки, дубляжі. Вся сітка, по якій планували запускати фільми на телебаченню, зсунулась. Серіал, у якому я знімаюсь, мав у травні вже виходити в ефір. А тепер узагалі не зрозуміло, коли він вийде, — розповіла «Новинарні» Антоніна Хижняк, відома за роллю Мотрі у серіалі «Спіймати Кайдаша». — До карантину ми поозвучували багато фільмів, які мали вийти у березні та квітні, але їх перенесли».

За словами акторки, зйомки відновилися з кінця травня. І роботи тепер значно більше: студії намагаються надолужити втрачений час, тому графік став щільнішим та насиченішим.

Голова Держкіно Марина Кудерчук запевняє, що дистриб’ютори готові допомагати кінотеатрам виходити з кризи.

«Наприклад, Film-UA, Сергій Созановський, запропонував свої фільми дати безкоштовно в прокат у якості підтримки кінотеатрів, інші продакшени готові зробити це на пільгових умовах», — розповіла Кудерчук.

При цьому, за її словами, невеликі кінотеатри готові відкриватися вже, а мережеві хотіли б відтягнути цей момент до вересня.

«Якщо невеликі кінотеатри кажуть: “Ми згодні”, то мережеві вважають, що виходити потрібно у вересні, коли будуть великі прем’єри. Їх зупиняє те, що їм потрібно сплачувати оренду у торговельних центрах. Без великих проєктів вони ризикують не зібрати достатньо коштів», — пояснює голова Держкіно.

Поки був карантин, деякі кінофестивалі відбулися онлайн. Зокрема в рамках Docudays можна було подивитися 70 кінофільмів, сидячи вдома. VІІ Фестиваль мистецтва кіно для дітей та підлітків Чілдрен Кінофест цього року також пройшов онлайн — з 29 травня по 7 червня.

Читайте також:
“Відкриття карантину” акторка Антоніна Хижняк:
Мотрю в президенти? Влучний жарт!

Книжки: «Це повна катастрофа» 

“Книжковий арсенал” проходить у Києві щороку з 2011-го.  У 2020-му він не відбувся через карантин

Через те, що на карантині були закриті книгарні, нелегко було і видавцям. Фізичні книжкові магазини досі лишаються основним каналом продажів для них. Окрім того, цього року не відбувся найбільший літературний «фестиваль» у Києві — «Книжковий арсенал», та під питанням залишається проведення основного українського свята книжки — «Форуму видавців» у Львові.

Як свідчить опитування Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів (УАВК), у зв’язку з карантином видавці не змогли випустити 70% запланованих нових видань і були змушені відправити у відпустку за власний рахунок 58% працівників.

Рівень падіння продажів книжок упродовж квітня-травня 59,4% видавців оцінили як катастрофічний і 37,1% — як «середній». У травні видавці отримали в середньому 45% продажів порівняно з докарантинними часами.

Третина видавців, згідно з опитуванням УАВК, очікують, що ситуація на ринку відновиться через півроку. 61% вважають, що буде потрібно не менше року, щоб люди почали купувати книжки такими ж темпами, як до карантину.

«Продажі книжок знизилися на 40%, якщо не враховувати “Книжковий арсенал”, який цьогоріч не відбувся. Якщо врахувати очікуваний прибуток від продажу книжок на Арсеналі, цифри будуть зовсім інші», — розповіла «Новинарні» Ірина Краснокутська, виконавча директорка видавництва #книголав.

За її словами, вихід деяких новинок довелося відкласти. Насамперед це сталося з тими з них, які видавництво готувало до Арсеналу.

«Вони мали вийти впритул до фестивалю. Тож коли ми зрозуміли, що цьогоріч його не буде, вирішили не поспішати й готувати книжки до друку в нашому звичному режимі. Більшість із них вийде протягом літа. Загалом вихід деяких новинок відтермінувався лише на місяць», — зауважує Краснокутська.

Вона каже, що суттєво карантин вплинув лише на вихід тих книжок, які є складними у виробництві — їх виготовлення займає приблизно два місяці.

«У друк ми їх запустили лише тоді, коли карантинні обмеження почали послаблювати», — зазначає виконавча директорка.

Видавництво «Видавництво» якраз під час карантину видало дві «хітові» книжки — комікс «Маус» та ілюстровану версію «Щоденника Анни Франк». Це дозволило легше пережити карантин. Кажуть, що продажами задоволені.

«У нас передзамовили 350 примірників “Мауса” і десь стільки ж купили після виходу книжки. Окрім того, ми продали 99 ексклюзивних видань “Мауса” — за більш високою ціною. Як для невеликого видавництва — це чудовий результат, особливо під час карантину. Але якби відбувся “Книжковий арсенал” та були відкриті книгарні, результат був би кращим», — розповів «Новинарні» співвласник «Видавництва» Ілля Стронґовський.

Під час карантину у видавництва були проблеми з рітейлерами — деякі онлайн-книгарні затримували перерахування коштів за вже продані книжки. Особливо це стосується невеликих та не надто розкручених онлайн-книгарень. Але більшу частину книжок «Видавництво» продавало через власний сайт, їх купували постійні клієнти.

«Ми помітили, що комікси люди продовжили купувати навіть під час карантину. А попит на художні книжки дуже впав. Тому перше, що ми зробили — відклали вихід усіх запланованих художніх книжок, лишивши в планах тільки комікси, — розповідає Стронґовський. — Деякі книжки, на які ми купили права ще минулого року, цього року вже не випустимо, відклали до кращих часів».

За даними Книжкової палати, кількість найменувань надрукованих книжок та брошур станом на 5 червня впала на 70% у порівнянні з відповідним періодом 2019 року. А якщо говорити про наклади, падіння відбулося майже у 10 разів.

«Це повна катастрофа для книжкової галузі»,

— резюмує Ярослав Маринович, видавець «КМ-букс».

Карантин підвищив попит на електронні книжки. Фото: iStock.com/ArtistGNDphotography

Натомість зріс попит на електронні книжки. Тому деякі видавництва — наприклад, #книголав та «КМ-букс» — почали продавати електронні версії або розширювати їх асортимент.

У видавництві «Наш формат» повідомили, що продажі електронних книжок виросли в 4 рази вже у березні.

«Якщо в січні та лютому середній показник продажів електронних книжок через власний інтернет-магазин коливався на рівні 400 штук, то вже в березні продажі становили до 1600 екземплярів на місяць», — повідомляють у видавництві.

Незважаючи на скрутне становище, про повне закриття поки що не заявило жодне українське видавництво. Лише у дитячому видавництві «Фонтан казок» звільнили більшу частину працівників, але на офіційному сайті видавництва заявляють, що продовжують працювати.

Читайте також:
Жадан, Андрухович, Михед, Дашвар, Бабкіна:
5 книжок, без прочитання яких карантин вважається недійсним

Концерти: «Це — не бізнес»

Фестиваль Atlas Weekend щороку збирає десятки тисяч відвідувачів, тож із “карантинного” 2020-го його перенесли на 2021-й

Через карантин в Україні довелося скасувати або перенести величезну кількість концертів та виступів. У багатьох випадках, коли йшлося про перенесення на пізніші дати, кошти за вже куплені квитки не повертали.

«Concert.ua не має права повертати кошти за придбані квитки без отримання від організатора відповідного доручення та необхідної суми коштів для такого повернення. Наразі по даній події дозволу/грошових коштів від організатора ми не отримали», — такий напис на сайті Concert.ua побачили глядачі, які придбали квитки на Metallica Show S&M Tribute. Спершу виступ мав відбутися 8 квітня, потім — 2 червня. Більше того, квитки на 2 червня ще продавалися 31 травня, коли вже було очевидно, що концерт знову не відбудеться.

На Concert.ua, karabas.com та інших сайтах такого типу 31 травня можна було купити і квиток на концерт гурту «Антитіла» у Кременчуці на 2 червня. Продаж квитків не закривали, хоча на офіційній сторінці гурту у Facebook уже повідомлялося, що концерт перенесено. Змінювати дати свого стадіонного туру «Антитілам» довелося вже вдруге. При цьому повертати гроші глядачам гурт відмовився. «Квитки поверненню не підлягають. Антитіла не відмовляються від своїх послуг та несуть такі ж фінансові втрати та незручності», — написано на сторінці групи.

Популярний фестиваль Atlas Weekend, який мав відбутися в Києві у липні-2020, перенесли на наступний рік. Придбані квитки залишаться дійсними, але за бажання їх можна повернути.

Так само перенесено UPark та «Файне Місто».

За словами засновника сервісу karabas.ua Максима Плахтія, за кожен місяць карантину квиткові оператори зазнають близько 300 млн грн збитків. Але повертати кошти за квитки, каже Плахтій, вони за законом не зобов’язані — бо є лише посередниками між організатором концерту та глядачем. Тому, мовляв, усі питання — до організаторів кожної окремої події.

Майданчики, які заробляли на продажі квитків, пропонували сертифікати на майбутні концерти зі знижками. А деякі концерти перейшли в онлайн. Наприклад, столична Національна філармонія спочатку показувала записи минулих концертів, а в травні запустила трансляції ексклюзивних виступів музикантів, які проходять у пустому залі. Можна було купити квиток і послухати.

Олег Скрипка проводив онлайн-вечорниці. Усі зібрані кошти передав у Благодійний фонд «Життєлюб».

А деякі музиканти вигадували нові способи заробітку. Наприклад, за 2000 грн можна замовити 30-секундне відеопривітання від співачки Олі Полякової, а за 10 тисяч гривень — 5 хвилин поговорити з нею по Zoom.

Ольга Полякова під час карантину заробляла персональними привітаннями по інтернету

Продюсер Полякової Михайло Ясінський днями написав, що

карантин призведе до «нового покоління співаючих дружин, коханок, фанерщиць, нової хвилі дешевих кліпів та нескінченних імен, які ніхто не запам’ятає».

«Касові концерти на понад 500 людей з’являться не скоро. Настільки не скоро, що артистам, щоб вижити, доведеться приймати серйозні рішення. 500 глядачів — це не бізнес. Тому основним видом діяльності українських артистів знову, як і 10 років тому, стануть виступи на приватних заходах з аудиторією від 50 до 100 людей. Репертуар буде підлаштовуватися під ринок. Такий репертуар, розрахований на формат дня народження, весілля або корпоративу, буде дуже відрізнятися від того, який демонстрував український шоу-бізнес останніми роками», — вважає Ясінський.

Музеї: «На дезінфекцію немає коштів»

Під таким колажем сайт Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків повідомляє про те, що його роботу тимчасово призупинено

Музеї та бібліотеки планували відкрити ще в квітні. Але після того, як міністр охорони здоров’я Максим Степанов повідомив про такі наміри, музейники… виступили проти.

«Музейна спільнота просить вас переглянути рішення про відкриття музеїв. Запровадження карантину стало ударом для музеїв. Але їх відкриття до кінця карантину може стати ще більшим ударом. У кожному залі музею мають перебувати доглядачі. Усі вони — люди похилого віку, що, як правило, живуть у віддалених районах міст. Нині вони на самоізоляції. Не хотілося б ставити під удар їхнє здоров’я», — таке звернення поширив директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд.

Зрештою музеям дозволили відкритися 11 травня. Напередодні очільники семи музеїв підписали звернення до уряду, в якому повідомили, що їхні музеї не зможуть відкритися вчасно. Зокрема тому, що не мають коштів на обов’язкову дезінфекцію приміщень та захисні засоби — антисептики, маски тощо.

«Використання одноразових масок потребуватиме закупівлі тисяч масок щомісяця, а дезінфекція самих лише експозиційних приміщень потребуватиме десятків літрів спеціальних видів дезінфекційних розчинів щотижня, не кажучи про решту витрат. Своїми силами чимало музеїв не зможуть дати раду із такими обсягами витрат і закупівель у стислі терміни», — попередили автори звернення.

І справді, 11 травня двері для відвідувачів відчинили далеко не всі українські музеї. Зокрема, досі закритим залишається Національний художній музей (NAMU). 25 травня, коли в Києві в нормальному режимі «запустився» громадський транспорт, на сторінці музею у фейсбуці з’явилося таке повідомлення: «NAMU не може відчинитися з початком роботи транспорту у місті, але робить усе необхідне, щоб прискорити відкриття. Наразі ми закуповуємо усі необхідні засоби захисту, серед яких безконтактні термометри та захисна стійка для адміністратора».

Також досі не відкрився Музей Ханенків. А в Національному музеї історії України вже оголосили, що добровільно продовжать карантин до 22 червня.

Зате 24 травня відкрився Київський зоопарк. На вході були величезні черги, і частина людей були без масок та ніяких дистанцій не дотримувались.

Читайте також:
Залежно від епідумов у регіоні, з 5 червня можуть відкриватися кафе і ресторани:
нові правила відвідування

«Культура від карантину постраждала найбільше»

Уже зараз можна сказати, що сфера культури від карантинних обмежень постраждала найбільше. Цю тезу підтвердила в.о. міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко в ефірі одного з телеканалів у травні.

Тим часом 1 червня міністром культури України став ексгендиректор «1+1 Медіа» Олександр Ткаченко. Разом із цією людиною культурним діячам доведеться шукати вихід із посткарантинної кризи.

Новий очільник Мінкульту вже заявив, що креативна сфера зазнала суттєвих збитків.

«3-4 млрд — це мінімум тих збитків, яких зазнала індустрія через карантин. За оцінками експертів, на які ми можемо спиратися, справжні збитки становлять 10 млрд»,

— сказав Ткаченко.

Як один із методів допомогти культурним інституціям, він пропонує видати їм державні гранти. Йдеться загалом про 3-4 млрд гривень. «Ці гранти не потрібно буде повертати — вони даються для розвитку, для можливості вижити, для того, щоб культурні інституції не пішли у небуття», — заявив міністр.

10 червня в кількох областях країни мали послабити карантин — дозволити проводити масові заходи, з умовою, що в приміщенні чи на вулиці може перебувати не більше ніж одна людина на 5 кв. м, а між сидячими місцями — не менше, ніж 1,5 метра.

Але поки ми готували цей матеріал, стало відомо, що ціла низка регіонів України, серед яких за показниками щодня впевнено фігурують Київ, Вінницька, Волинська, Закарпатська, Львівська, Рівненська, Тернопільська та Чернівецька області, не відповідають критеріям послаблення карантину, тому не можуть перейти до наступного етапу.

Кадр з кліпу Потапа “Карантин”

Читайте також:
Відкриються не всі: як малий бізнес в Україні пережив жорсткий карантин