Рада призначила Ткаченка міністром культури та інформаційної політики

Верховна Рада ухвалила постанову про призначення нардепа від “Слуги народу” Олександра Ткаченка міністром культури та інформаційної політики.

За відповідне рішення на засіданні в четвер, 4 червня, проголосували 263 народних депутати.

Призначення підтримали: “Слуга народу” – 229 “за” (із 248 членів фракції), групи “За майбутнє” – 12 (із 22), “Довіра” – 14 (із 16), а також 8 позафракційних.
Не дали голосів: “ОПЗЖ”, “Європейська солідарність”, “Баткьівщина”, “Голос”.

Із серпня 2008 року Олександр Ткаченко обіймав посаду гендиректора групи каналів “1+1 Media”. На парламентських виборах 2019 року медіаменеджер Ткаченко був обраний народним депутатом від партії “Слуга народу”, після чого вийшов з бізнесу і склав повноваження керівника медіахолдингу. У Верховній Раді очолив Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Як відомо, Ткаченко є один із представників неформальної “групи Коломойського” у парламенті та залишається провідником інтересів олігарха в інформаційній політиці.

Після затвердження на посаду міністра Рада проголосувала за припинення депутатських повноважень нардепа Ткаченка.

Під час виступу у ВР він також заявив, що для уникнення конфлікту інтересів на посаді продасть свої акції Одеської кіностудії.

Олександр Ткаченко народився у 1966 році в Києві.

Закінчив Київський національний університет ім. Тараса Шевченка за спеціальністю “журналістика”, Harvard Business School за програмою “Business of Entertainment, Media, and Sports” та INSEAD Business School (Сінгапур) за програмою “Value Creation for Owners and Directors”.

Стояв біля витоків незалежного українського телебачення: у 1988—1991 рр. — редактор і ведучий щотижневої телепрограми “Молодіжна студія “Гарт”.

У 1991—1994 рр. — кореспондент українського представництва британського міжнародного агентства новин “Reuters” у Києві.

1994—1999 — президент продакшн-студії “Нова мова”, що створювала телепрограми “Післямова” й “Обличчя світу” для каналів УТ-1 та “Інтер”. Автор і ведучий аналітичної програми “Післямова”.

1996—1997 — заступник генерального продюсера каналу “1+1”. Разом із командою “Післямови” створив “Телевізійну службу новин” (ТСН), що вийшла в ефір 1 січня 1997 року.

1999—2005 — генеральний директор телевізійного каналу “Новий канал”.

Із січня 2000 до травня 2001 — радник прем’єр-міністра Ющенка на громадських засадах.

У 2003-2005 рр. був неформальним керівником “холдингу Пінчука” (телеканали “Новий”, ICTV, СТБ).

2005 року став акціонером “Одеської кіностудії” та очолив її правління, займався кінодистрибуцією та розвитком мережі кінотеатрів.

Був засновником та власником кінопрокатної компанії Kinomania (“Синергія”), ексклюзивним дистриб’ютором фільмів кінокомпанії Warner Bros. Pictures на території України, що мала контракт із російською компанією “Каро Премьер” (представник Warner Bros. в РФ) та працювала через росіян. Із цим було пов’язано певний опір компанії запровадженню суто українського дублювання фільмів для кінопрокату в часи президента Ющенка.

2008 року Ткаченко працював у Москві заступником генерального директора телеканалу РЕН-ТВ, яким на той момент володів німецький медіахолдинг “RTL Group”.

Із серпня 2008 року — гендиректор групи каналів “1+1 Media”, що належить олігарху Ігорю Коломойському.

Як інформувала “Новинарня“, 1 червня фракція партії “Слуга народу” підтримала кандидатуру Олександра Ткаченка на посаду міністра культури та інформаційної політики.

Читайте також:
Віцепрем’єром з питань євроінтеграції стала Ольга Стефанішина