СПЕЦТЕМА:
COVID-19 covid-19
Діагностовані випадки:
21905 +321
Летальні випадки:
658 +14
Одужали:
7995 +420
Дані МОЗ України. Проведено ПЛР-тестів: 312532 (+10796). Оновлено: 09:04 27.05.2020

Відкриються не всі: як малий бізнес в Україні пережив жорсткий карантин

 

автор: Тетяна Гонченко
фото “Новинарні” та з архіву героїв матеріалу

З 11 травня в Україні послаблюють карантин. Відкриваються салони краси, перукарні, літні майданчики кафе, непродовольчі магазини, стоматології, ательє, деякі інші заклади.

Дрібні підприємці після восьми тижнів “локдауну” нарешті можуть отримати ковток свіжого повітря. Але послаблення дають не всім. Крім того, і надалі не працюватиме для масових перевезень громадський транспорт.

Новинарня” з’ясувала, як малий бізнес у містах пережив карантин та як виходить із нього: хтось – у руїнах, хтось – із новими знаннями й ідеями для розвитку.

Нелегальна кава і кмітлива доставка

Той самий кіоск

Позняки, спальний район Києва. На кіоску, де продають шоколадки, цигарки та інші дрібниці, зверху великими буквами написано: “Чай, кава”. Кіоск працює, але підходиш до віконця – і бачиш завішений чорною тканиною кавовий апарат. Напої на час карантину тут не продають.

Натомість у кав’ярні через 20 метрів можна купити капучино, лате, доппіо та що ще душа забажає. Це — один із небагатьох закладів у цій частині Позняків, який продовжив продавати каву на виніс. І врешті — зірвав банк, отримавши усіх клієнтів, які не могли купити кави у більш законослухняних бізнесів.

У сусідньому сквері та довкола озера людно — гуляють мами з візочками, закохані пари та просто друзі. У кожного третього в руках стаканчик. Чи не на кожному стаканчику — логотип тієї самої кав’ярні.

У Києві каву на виніс, незважаючи на заборону, можна було замовити у вікні KFC та деяких супермаркетах. Цікаво, що в McDonald’s працювали тільки McDrive та доставка. Тому деякі перехожі або просили водіїв купити їм каву, або, стоячи просто біля закладу, замовляли собі з нього доставку через Glovo або UberEats.

За допомогою доставки виживали й деякі непродовольчі магазини.

Одну з таких історій на своїй сторінці в фейсбуці 30 квітня розповів засновник блогу Autogeek Євген Муджирі. Він приїхав до магазину, який начебто не працює через карантин, щоб купити кілька метрів металевої сітки. Подзвонив по телефону на дверях і спитав, чи можна її забрати. “Прямо в нас не можна. Проїдьте вище на 200 метрів, туди організуємо доставку. Додатково 20 грн. до вартості товару”, — відповіли йому кмітливі продавці.

Деякі кавові кіоски начебто зачинялись на карантин, але лишали на віконці номер телефону. Дзвониш, замовляєш американо – людина з кіоску виносить каву в пакеті та термінал для оплати. А формально кіоск не працює.

У ресторанах зіпсувалися продукти.
Зате з’явилися дешевші площі

Багато ресторанів і кафе Києва оперативно перелаштувалися на доставку, навіть якщо раніше не робили на неї акцент. Деякі почали працювали з кур’єрськими службами на кшталт Glovo, UberEats та Raketa. Але це не надто вигідно — такі служби беруть 25-35% комісії від суми замовлення. Тому в закладах, які прагнули заробляти попри карнантин, їжу розвозили офіціанти, бармени та навіть самі власники.

Втім не можна сказати, що цей напрямок процвітає. Адже в умовах кризи навіть ті люди, які не втратили дохід, економлять та купують продукти, а не готову їжу. Тим більше, що в багатьох з’явився час, щоб вправлятись у кулінарному мистецтві, поки виходити на вулицю не бажано.

За даними дослідження компанії Poster, станом на кінець квітня в Україні працювали 34% закладів харчування, їхній середній виторг — 25% від докарантинних часів. І ця динаміка незмінна з середини березня.

Найбільше постраждали ресторани, бари та бургерні (понад 50% падіння), найменше — служби доставки та кав’ярні.

3 травня народний депутат від “Слуги народу” Микита Потураєв в інтерв’ю інформагентству “Інтерфакс- Україна” заявив, нібито 40% кафе вже закрились назавжди.

“До карантину у нас було 30 тисяч закладів громадського харчування в Україні: від маленького кафе/бару до великого ресторану. 12 тисяч із цих 30 — ліквідовані. Не в сенсі “закрилися на карантин”, а в сенсі “ліквідувалися як підприємства”, — чи то висловив припущення, чи поділився інсайдом нардеп.

Антон Селищев

Автор телеграм-каналу про ресторанний бізнес Sid City Антон Селищев живе в Запоріжжі та активно спілкується з власниками таких закладів протягом всього каратину. Він вважає: про те, які заклади не виживуть і скільки їх буде, говорити ще зарано. Поки майже ніхто публічно не прощається з клієнтами. Все з’ясується невдовзі після подальшого послаблення карантинних обмежень.

“Ті, що відкрились недавно, мали запас міцності і легко пережили каратин. Вони просто тимчасово зупинилися і відкриються з новими силами. Бо вони й так не розраховували на велику кількість клієнтів попервах, — говорить Селищев. — Також нормально почувалися відомі, популярні заклади, в яких є багато постійних клієнтів. Вони переорієнтувалися на доставку, процент продажів у них впав, але не критично. Навіть при збереженні 20% продажів можна вижити — платити зарплату частині команди, податки та оренду”.

За словами Антона, в Запоріжжі карантина дотримувались не настільки суворо, як у Києві. Багато кіосків із кавою на виніс продовжували працювати. Біля них навіть збиралися черги, і поліція це ігнорувала.

“Спілкувався з однією популярною доставкою піци в Запоріжжі. Вони кажуть, що кількість замовлень виросла, але середній чек дуже впав, — розповідає Селищев. — Вони пов’язують це з тим, що раніше люди замовляли відразу кілька піц в офіс. А тепер — по одній-дві в родину”.

А в барах, які раніше заробляли на коктейлях та алкоголі, зробили упор на кухню і тепер заробляють на ній.

“Спілкувався з представником бару Chin chin. Він каже, що раніше вони 65% заробляли на барі і 35% — на їжі. Як для бару це навіть завеликий відсоток кухні. Зараз вони оновили меню і зробили упор на страви. Працюють до 23-ї години і на цьому виграють. Бо більшість закладів о 20-й уже закриваються, — переказує Антон Селищев. — Таким чином після 20-ї години потік замовлень зростає в рази. В основному, завдяки цьому заклади й виживають”.

Віктор Ткачов

У Віктора Ткачова свій ресторан у ТРЦ “Караван” в Дніпрі. 17 березня торгівельний центр закрився, в ньому заборонено вести будь-яку господарську діяльність. Тому працівники закладу не можуть потрапити навіть на кухню свого ресторану, щоб працювати на доставку. Просто зайти, щоб перевірити холодильники — ціла проблема.

Ще в березні в ресторані закінчили ремонт, який обійшовся в понад 10 тисяч доларів. “Тепер ми красиві, класні, з новим меню, але без грошей та закриті”, — говорить Віктор.

ТРЦ, в якому розташований ресторан, вимагає частково сплатити за оренду — близько 40 тисяч гривень на місяць.

“Ми створили чат з іншими орендаторами і плануємо після карантину домовлятись про пільгові умови, бо розуміємо, що черг у нас не буде, — пояснює Віктор. — Літо й так погана пора для ресторанів, а зараз люди стали біднішими. Якщо до карантину більшість працюючих людей могли сходити в кіно і потім зайти на бургер, то зараз для багатьох це стане розкішшю. До того ж, вони боятимуться підхопити вірус і сидітимуть вдома навіть після зняття обмежень. Плануємо залучати людей системами знижок, сервісами типу Pokupon та налагоджувати доставку”.

Співробітників Ткачов відправив додому та заплатив їм по 5000 гривень, щоб трохи підтримати. Сказав, що якщо знайдуть іншу роботу – буде за них радий. Але після карантину він збирається відкрити ресторан. Хоча перспективи – туманні. Багато продуктів, які були закуплені оптом, зіпсувалися. Частину, наприклад м’ясо, вдалося заморозити. Але чи буде воно придатним для споживання після розморозки — неясно, бо невідомо, коли це станеться.

Порожній ТРЦ часів карантинних обмежень (м. Київ, “Піраміда”)

Паралельно Віктор Ткачов працює в мережі ковбасних магазинів керівником напряму розвитку. Такі магазини не закрили, але з початку карантину продажі впали на 25%. Адже ковбаса й сир — не продукт першої необхідності.

“Коли народ змітав із полиць магазинів гречку мішками, ковбасу мішками не виносили. Ми запустили власну безкоштовну доставку та створили сайт для замовлень. Це не дуже виправдало себе, поки що ми на цьому не заробляємо”, — говорить підприємець про ковбасний напрямок.

Проте є і плюс — ковбасні бізнеси розміщувалися в павільйонах та невеликих магазинах. На такі приміщення в Дніпрі був великий попит, тому оренда доходила до 1500 грн за квадратний метр. Через карантин багато бізнесів закрилися, вартість оренди впала, а приміщення в центрі звільнилися. Тепер мережа ковбасних магазинів планує їх зайняти.

“Їсти люди будуть завжди. Ми передивились асортимент, тепер у нас менше сиров’ялених ковбас по 200-300 гривень за кілограм, але більше вареної ковбаси по 80 гривень. І помітили, що це спрацювало”, — розповідає Віктор Ткачов.

Читайте також:
Уряд пом’якшив карантин з 11 травня: що дозволено

Перукарі в підпіллі

Перукарні під час “локдауну” закривалися. Але не всі

Після 11 травня згідно до урядової постанови мають запрацювати і перукарні та салони краси. Але більшість із них сяк-так дотримувалися каратину тільки перші кілька тижнів. Потім — почали приймати своїх постійних клієнтів по запису.

Журналістка з Дніпра Анастасія Гречникова розповідає, що трималася до останнього й не робила манікюр. Але потім все-таки пішла.

“Моя майстриня не працювала з першого дня карантину в березні, дотримувалася правил. Але коли карантин відсунули втретє, написала, що якщо я можу і хочу, то вона готова зробити мені манікюр. Бо в неї лишилося 150 гривень, а їсти за щось треба, — розповідає Анастасія. — Тож це десь на кордоні між добром та злом. Ми дотрималися усіх правил: вдягнули маски, були самі в приміщенні, воно провітрювалось. Тепер у мене є манікюр, бо мені треба в ефір сідати, а майстрині є за що в супермаркет сходити”.

Аналогічно працювали майстри чи не в усіх містах України. Альона із Запоріжжя розповідає, що за час карантину була в салоні тричі — робила манікюр, педикюр та фарбувала волосся.

“Салон ніде не афішував, що працює, але постійні клієнти могли записатись по телефону, — розповідає вона. — Приїжджаєш на свій час. Салон – на першому поверсі житлового будинку. Головний вхід, там де вивіска, закритий. Потрапити можна по дзвінку через під’їзд”.

Альона каже, що в перші тижні карантину в салоні під час процедури були тільки вона та майстер. Потім людей побільшало. А у квітні, коли вона приїхала на фарбування волосся, в салоні одночасно перебували вже шестеро людей. Але приміщення при цьому ретельно дезинфікували та всі майстри були в масках і перчатках.

“А от мій салон лазерної епіляції не працював. Я намагалася записатись, але вони відмовляли”, — визнає Альона.

Деяким клієнтам навіть на думку не спадало, що в умовах жорстких карантинних обмежень та заборон для сфери послуг постригтись усе-таки можна.

“Я такий наївний сидів заростав, думав, що всі законослухняні та обережні. А днями пишу в улюблену перукарню, що, мовляв, вам із понеділка дозволили працювати, чи можу я записатись на перший день, бо, мабуть, усі повалять стригтись? А вони кажуть: “Та хоч завтра приїжджайте”, — розповідає мешканець Запоріжжя Роман Акбаш.

Проте навіть в умовах підпільної роботи не йшлося про те, щоб отримувати прибутки, як раніше. Кількість клієнтів у перукарень та салонів краси все одно знизилася на порядок, і приймали вони (в більшості випадків) лише одну-дві людини за раз. Тому йшлося насамперед про виживання та можливість хоча б частково сплатити за оренду приміщення, щоб не втратити його.

Оголошення “підпільного” перукаря з виїздом додому

У Києві на Осокорках під час “локдауну” можна було зустріти оголошення перукарів із виїздом додому – це теж свого роду збільшення частки доставки (послуги). Але вона передбачає або додаткові витрати коштів і часу для перукаря – на дорогу. Тож і в цьому випадку йшлося про мінімальний заробіток.

Цікаво, що людей офіційно стригти було заборонено, а от собак — можна. Вікторія Власенко з Києва розповідає, що не планувала стригти свого пуделя, але він так заріс, що собака страждав і ходив весь заплутаний.

“Спробувала спочатку сама підстригти — вийшов просто капець. Подзвонила в салон, який знаходиться на території зоомагазину, і вони сказали, що можна приїжджати, — розповідає Вікторія. — Зоомагазин працює через віконечко, типу як цілодобові аптеки. Натискаєш дзвінок, виходить грумер у масці й рукавичках, забирає собаку. Невдовзі віддає так само. Оплатила безконтактно”.

Читайте також:
Топ-7 факапів поліції: як суди завертають адмінпротоколи про порушення карантину

Ще в кінці березня Європейська бізнес-асоціація в Україні опитала 155 представників малого бізнесу і дізналася, що ще тоді 18% бізнесменів розглядали варіант закриття власного бізнесу, 78% казали про втрати до 75% доходів.

Свіжіших досліджень нам знайти не вдалося, але ситуація очевидно погіршилася.

Бізнес і транспорт стоять, оренда й податки – сплачуються

Юрій Данилишин

Львівський майстер кераміки Юрій Данилишин — власник майстерні “Зірка з неба” — заробляє на продажу своїх виробів, але 95% прибутку приносили майстер-класи. Тому дохід впав майже до нуля. До каратину він орендував велике приміщення, де, крім уроків з кераміки, планував влаштувати школу малювання. А ще розробив сувеніри, щоб продавати їх на туристичному об’єкті. Але туризм в умовах карантину зник.

“Я став активнішим в соцмережах, почав просувати свій сайт, але не скажу, що продажі суттєво виросли. Намагався продавати сертифікати на майбутні майстер-класи, навіть поставив це на рекламу у Facebook, але купили “аж” два сертифікати. Орендодавець вполовину знизив плату за оренду майстерні, але зараз я не заробляю навіть на половину суми”, — розповідає Юрій.

Проблема з орендою: законодавчий вимір

Верховна Рада віднесла карантин до форс-мажорних обставин. Згідно із законодавством, сторона, яка зазнала впливу форс-мажору, звільняється від відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання своїх зобов’язань. Проте форс-мажорні обставини звільняють лише від відповідальності, передбаченої за їх невиконання (пеня, розрив договору), але не звільняють від виконання зобов’язань за договором – зокрема від сплати за оренду.

При цьому, відповідно до Цивільного кодексу, орендар може вимагати зменшення плати або бути звільнений від орендної плати за весь час, коли майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. Карантинні заходи є такою обставиною.

Але уряд не дав чітких критеріїв для визначення неможливості використання приміщення за призначенням. Однозачно трактується тільки ситуація, в якій орендодавець повністю закрив доступ до приміщення за своєю ініціативою (як це зроблено в ТРЦ). В інших випадках карантин тільки частково обмежує використання приміщення (наприклад, кафе і ресторани, що працюють на виніс).

У будь-якому разі, розмір орендної плати може зменшитися за рахунок скасування в березні та квітні земельного податку та податку на нерухомість за нежитлові приміщення.

Для цього юристи радять писати орендодавцям листи з проханням переглянути або звільнити від плати за приміщення на період карантину у зв’язку з неможливістю використання в цей період.

Через місяць у Данилишина народиться друга дитина, тому він намагається знайти тимчасову іншу роботу.

“Хотів влаштуватись водієм, бо маю машину, але таких бажаючих зараз багато”, – каже підприємець.

Щоб прогодувати сім’ю та зберегти бізнес, Юрій планує після послаблення карантину відновити майстер-класи. Розміри приміщення дозволяють збирати людей, щоб між ними була велика дистанція.

Читайте також:
Кличко попередив про можливість “інфекційного вибуху” й посилення карантину

Людмила Харченко

Людмила Харченко незадовго до карантину відкрила приватний ветеринарний кабінет — “Екзовет”. Вона лікує екзотичних тварин. Таких спеціалістів в Україні одиниці. Одне приміщення ділять на двох — чергуються з іншою лікаркою, працюючи по 15 днів на місяць.

Офіційно ветеринарні клініки на карантин не закривали. Але бізнес Людмили все одно опинився під загрозою.

“До нас їхали з усього міста та навіть передмість — із Троєщини, Позняків, Виноградаря, Броварів, — розповідає Людмила. — Десь 40% клієнтів їздили громадським транспортом. Тепер їм треба заплатити за таксі 150-250 грн в одну сторону. А ще за прийом, діагностику та ліки. Виходить велика сума, тому тягнуть із візитом до останнього. У нас суттєво впала кількість клієнтів та середній чек”.

У день, коли ми розмовляли, 7 травня, в клініці Людмили був тільки один запис. Клієнта попросили перенести візит.

У другої лікарки немає свого автомобіля, тому, щоб доїхати до роботи та назад, довелося б витратити 260 гривень на таксі. А середній чек — близько 400 грн.

“Теоретично нам повинні були видати перепустки для проїзду в громадському транспорті. На практиці їх видавали лише протягом 5 днів. Я намагалася її отримати, але кілька годин простояла в черзі і не дочекалася. Коли приїхала наступного разу — спецперепустки вже не видавали”, — нарікає Людмила.

Очевидно, що проблеми з обмеженим пересуванням в умовах карантину – як власників, так і клієнтів – вдарили по дуже багатьох різних бізнесах.

Існує також проблема податків для фізичних осіб – підприємців, яку бачить Харченко.

Верховна Рада ще в березні дозволила ФОПам не платити єдиний соціальнйи внесок (ЄСВ) за березень та квітень. Але як на це відреагує податкова, точно не відомо.

“Я оформлена як ФОП 2-ї групи. Спитала в податковій, чи можна не платити ЄСВ, а там сказали, що це тільки для тих, хто взагалі не працював на час карантину. Хоча в законі такого немає, — каже Людмила. — Наша бухгалтерка порадила заплатити, а якщо пощастить, в кінці року перерахують. Бо оскаржити штраф у разі чого буде важче. Всі наші колеги заплатили ЄСВ з таких самих міркувань”.

Офіційно: податкові послаблення на час карантину

Верховна Рада 17 березня прийняла закон про підтримку платників податків на час карантину, який передбачає таке:

  • Підприємці (на загальній та спрощеній системах) та самозайняті особи звільняються від сплати ЄСВ з 1 березня по 30 квітня. Це означає, що ЄСВ (1039,06 грн щомісяця у Пенсійний фонд) не нараховується за березень та квітень. Тому оплата ЄСВ за 1-й квартал 2020 року становить 2 078,12 грн (замість 3 117,18 грн). Такий самий розмір ЄСВ буде і за 2-й квартал 2020 року. Березень і квітень буде зараховано до страхового стажу таких підприємців.
  • Із 1 березня по 30 квітня не нараховується і не сплачується плата за землю, яка використовується в господарській діяльності, а також податок на нерухоме майно за нежитлові приміщення.
  • Відтерміновано на 3 місяці введення в дію норм законів про касові апарати для всіх груп підприємців на спрощеній системі.
  • Скасовані штрафи і пеня за порушення податкового законодавства в період з 1 березня по 31 травня 2020 року (крім відповідальності за порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку та рентної плати).
  • Було скасовано штрафи за несплату ЄСВ або несвоєчасне подання звітності по ЄСВ в період з 1 березня по 30 квітня 2020 року.
  • Встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок бізнесу в період з 18 березня по 31 травня 2020 року.

Через різке зменшення доходів та збільшення витрат у квітні бізнес Людмили Харченко опинився на межі закриття. Отриманих коштів не вистачало навіть на те, щоб заплатити за оренду приміщення.

“Закриватись не хотілося зокрема й через відповідальність перед моїми пацієнтами. В Києві не так багато лікарів, які можуть лікувати екзотичних птахів та тварин. В екстреній ситуації вони просто лишилися б без лікування”, — говорить Людмила.

Їй вдалося домовитись з орендодавцем про знижку на час карантину — із середини березня та на весь квітень. Але після 11 травня орендодавець відмовився продовжувати пільгові умови. Хоча у травні ситуація для Людмили не покращиться — громадський транспорт роботу не відновить, а значить, клієнти не доїжджатимуть. Тому Людмила шукає нове приміщення для веткабінету.

Після карантину бізнес-площі під оренду дешевшають, число пропозицій зростає

“На тлі кризи приміщення будуть звільнятися, ціни на оренду — падати, — вважає вона й аргументує: — До 1 травня варіантів майже не було, а зараз уже з’явилося багато оголошень. Вже придивляюсь до приміщення на 30% дешевшого за теперішнє”.

Ветеринарка також свідчить, що питання про прибуток під час карантину не стояло — “працювали, щоб бізнес не вмер”. Все зароблене йшло на оренду, операційні закупівлі, податки та гонорари лікарю-асистенту.

Для себе майже нічого не лишалося. Тому довелось звільнити няню та запровадити в родині економію.

“Коли транспорт запрацює, стане трошки легше. Але на докризовий рівень ми вийдемо нескоро. Багато наших клієнтів лишилися без роботи, їм немає за що купувати їжу та лікувати себе. Тварин — тим більше”, — констатує Людмила Харченко.

Клінінгова компанія: замовлення впали на 60-80%, відійшли і працівники

Карен Мірзаханян

Карен Мірзаханян — співзасновник клінінгового сервісу “Уберем”. Компанія працює в Києві й Дніпрі та має власний навчальний центр із підготовки прибиральників.

“У звичайні часи кожні 2-3 хвилини до нас хтось дзвонить, щоб замовити прибирання або спитати про умови, — розповідає Карен. — Коли 11 березня в Україні ввели карантин, у нас нічого не змінилось. Але 13 березня Володимир Зеленський виступив зі зверненням та розповів про посилення заходів. Відразу після цього дзвінки як відрізало. Того дня ми отримали максимум 5 дзвінків”.

Кількість замовлень послуг поступово падала та до кінця квітня знизилася до мінімуму. Просідання відбулося в середньому на 60%. Найбільше падіння — 80% — у сегменті найдешевших прибирань, які замовляли люди з невисоким рівнем доходів.

“Але справа навіть не в доходах, бо основні наші клієнти — середній клас, який має дохід вище за середній та заощадження. Ми пояснюємо це загальною панікою й невизначеністю. Люди не розуміли, що буде далі, тому різко перейшли на економію”, — говорить Карен.

Його компанія робить упор на “підписку”, тобто регулярне прибирання. Через карантин ця модель зруйнувалася. Клієнти відчули власну фінансову нестабільність і не хотіли планувати щось наперед, лише замовляли одноразові прибирання. А частину підписок заморозили також і з огляду на ізоляцію, бо не хотіли пускати додому сторонніх людей.

Окрім постійних клієнтів, “Уберем” втратили ще й кваліфікованих виконавців, яких навчала під себе. Хтось не міг доїхати до місця прибирання через непрацюючий громадський транспорт. Хтось був у зоні ризику та боявся зайвих контактів. Інші, поки компанія не мала замовлень, переїхали до родичів у села, бо так економніше жити.

“Ми не могли їм організувати розвезення, бо це невигідно. Тому зараз бувають випадки, коли клінер добирається до місця прибирання, йдучи годину пішки. Хтось шукає попутки, хтось — таксі. Але ж таксі з’їдає більшу частину заробітку”, — розповідає Карен.

У його сервісу є кілька приміщень — два офіси, склади з побутовою хімією та інвентарем і тренінговий центр для навчання клінерів. Під час карантину це все було закрито. З частиною орендарів вдалося домовитися про знижку на оренду, з кимось — ні. Від приміщень компанія поки не відмовляється.

На початку травня, коли стало відомо, що карантин послаблюється, ринок клінінгових послуг трохи ожив. Зараз кількість замовлень поступово зростає.

“Відчувається, що наші клієнти зрозуміли, що швидко це не завершиться, і поступово переходять до звичайного способу життя. Хоча багато клієнтів, у яких були заміські будинки, виїхали за межі Києва і туди прибирання не замовляють”, — зазначає Мірзаханян.

Підприємець робить висновок, що після карантину основною проблемою його бізнесу буде навіть не зниження числа клієнтів, а пошук та навчання нових працівників. Частина тих, хто раніше працював, знаходять нову роботу або не хочуть повертатись із сіл та передмість. Якщо клієнти масово повернуться раніше, ніж влада дозволить масові зібрання, виникне проблема з набором прибиральників. Адже їх треба навчити. А через заборону групових зібрань це неможливо.

“Очікуємо, що після зняття обмежень у нас буде 70% від нормального рівня клієнтів, а клінерів буде половина від попередньої кількості. Поки знайдемо та навчимо нових, зазнаватимемо збитків”, — говорить Карен.

Він сподівається вийти приблизно на попередні об’єми замовлень через 3 місяці після фактичного скасування карантину. Але це не точно, все з’ясується вже після карантину.

Продаж вікон: деякі вже закрились. Приватну клініку врятувала телемедицина

Микола Бєлий

У Миколи Бєлого із Запоріжжя бізнес з виробництва вікон — фірма “Віконда”. А в липні 2019 року він відкрив багатопрофільну “Клініку Святого Миколая”.

“Продажі вікон у нас впали на 30%, вважаю це чудовим результатом. Бо у більшості наших партнерів, дилерів, салонів, франчайзі та магазинів спад 60-70%, а деякі навіть зовсім закрилися, — говорить Бєлий.

Велику роль відіграло те,
що ми почали перелаштовувати бізнес ще до кризи.

Зробили упор на цифровий маркетинг — нагадуємо про себе клієнтам, робимо розсилку, спілкуємось з ними не тільки коли хочемо щось продати”.

Якщо говорити про роздрібний продаж, то раніше на об’єкти виїжджав лише замірник. Він передавав інформацію менеджеру, і потім клієнт мав прийти у салон підписати договір та оплатити. Зараз разом із замірником приїжджає менеджер із ноутбуком, який оформлює це все на місці.

“За понад 10 років ми напрацювали клієнтську базу в 15 тисяч лояльних до нас клієнтів та активно працюємо з ними, пропонуємо нові товари і послуги. Наприклад, якщо людина замовляла вікна, пропонуємо купити рулонні штори. Розуміємо, що нових клієнтів у кризу залучити дуже важко, тому важливо утримати існуючих, — розповідає Микола. — Людей ми не звільняли. Мені легше кілька місяців перечекати з тими, хто є, ніж звільняти, а потім шукати й навчати нових. Це дуже дорого. Але якщо збитковість триватиме декілька місяців, буду приймати кардинальні рішення. Мій стратегічний план — збільшити частку ринку, тоді продажі лишаться на попередньому рівні. Ринок зменшився, але й конкурентів стало менше, бо деякі вже закрились”.

У клініці — іншому бізнесі Бєлого — в перші 2-3 тижні карантину відвідуваність впала на 70%. Якщо на початку березня в клініку приходили 250-270 пацієнтів на день, то вже в кінці місяця – 60-70.

“Я думав, що треба зачинятись. Але ми швидко впровадили телемедицину — пацієнти могли проконсультуватись із нашими лікарями по вайберу та скайпу, — говорить Микола. — За два-три тижні кількість таких консультацій досягла 70-80 на день. Через карантин не працювали близько місяця, до 4 травня. Через три дні в нас уже було 230 відвідувань — майже як до карантину. Люди відкладали візити до лікаря, але вже не хочуть тягнути далі. З добиранням у них проблем немає — у приватну клініку їздять не найбідніші люди, в більшості є власні автівки. Для лікарів ми організували розвозку”.

Об’єднуються, переорієнтовуються, придумують нові формати

Аліна Щербина

Колишні журналістки з Дніпра Аліна Щербина та Катерина Дорошевська — засновниці маркету “БУДЬ в UA” (українські бренди одягу, декору й аксесуарів). Основна частина їхнього бізнесу була в офлайні.

“До карантину щомісяця проводили маркети на 100 учасників та 5000 гостей, будували освітню платформу для підприємців та планували відкрити перший у Дніпрі фешн-хаб. Увесь наш бізнес був зосереджений в офлайні, тому карантин став для нас справжнім челенджем. Ми втратили понад 75% обороту, усі маркети було скасовано, а ідею фешн-хабу довелось заморозити”, — розповідає Аліна.

Карантин змусив не тільки
радикально оптимізувати витрати, а й згенерувати купу нових бізнес-ідей.

Після двох тижнів стресу та антикризових сесій з командою вони діджиталізували формат маркету.

“Так з’явився перший в Україні, а може й у світі — інста-маркет локальних брендів. Онлайн-маркет відбудеться з 16 по 19 травня. Новий формат вже затестували понад 20 тисяч людей. Таке відчуття, що ми знову маленький стартап, щвидкий та креативний, готовий до нових викликів та можливостей”, — говорить Щербина.

Це дозволило врятувати проєкт, інакше б падіння відбулось не на 75%, а на 100%.

Читайте також:
Ми поставили бізнес у рівні умови без порушень,
– мер Черкас про демарш із послабленням карантину

Назар Ткаченко

Є і зовсім success story. Киянин Назар Ткаченко до “локдауну” працював у рекламі та PR і розвивав власне агентство — “На правах реклами”. Більшість клієнтів були зі сфери туризму, розваг та нерухомості. Тому 90% проєктів на початку карантину поставили на паузу.

“Коли ми розробляли рекламну кампанію для ресторану, який запускав доставку страв, наштовхнулись на ідею, що на карантині люди позбавлені можливості замовляти улюблені коктейлі, — розповідає Назар. — Ми зрозуміли, що треба терміново відкривати такий бізнес”.

Нова ідея – доставка коктейлів в індивідуальній тарі, приготування з дотриманням санепідвимог

Ткаченко знайшов майбутніх партнерів, і після першого ж zoom-дзвінка вони домовилися про співпрацю. За два дні створили сервіс доставки алкогольних коктейлів Bodler: пропрацювали логістику та бізнес-процеси, коктейльну карту, створили бренд та стратегію комунікації, зробили зйомку для PR-кампанії.

“В усе вклали 7000 гривень. Зараз, через півтора місяці після запуску, маємо оборот 150 тисяч гривень на місяць, а 23-25% клієнтів замовляють повторно”, — хвалиться Назар.

Денис Антіпов

Ще один киянин, ветеран АТО Денис Антіпов до карантину вдвох із побратимом займався лазерною різкою та гравіюванням. Виготовляли іграшки та подарунки з дерева і продавали їх на своєму сайті. Після запровадження каратину попит на подарунки впав на 30%, а Денис перелаштував свою майстерню під виробництво щитків для медиків.

“Замовлення отримуємо і з державних лікарень, і з приватних клінік, і від волонтерів, і від звичайних людей, і від окремих лікарів, — говорить Денис. — Зараз у майстерні працюють до 10 людей. А ще на базі сайту хочемо запустити маркетплейс для ветеранських виробів та подарунків. Зараз перелаштовуємо під це дизайн”.

Щоб підтримати малий бізнес в Україні, у соцмережах запустили флешмоб #купуйумалих. Під цим тегом можна знайти інформацію про дрібних локальних підприємців, які виробляють крафтові продукти, посуд, одяг та інші речі.

А ще — створили проект razom.today, де можна знайти локальних виробників різних товарів у своєму місті.

* * *

Як бачимо, для багатьох підприємців “локдаун” став важким ударом, хоча для декого – поштовхом для нового розвитку. В цьому сенсі важить тип обраного бізнесу і його залежність від соціального дистанціювання. Багато вирішує перехід в онлайн або ширше використання інтернет-майданчиків.

В цілому ж, який бізнес виживе, а який ні, залежатиме від того, як швидко в Україні знімуть усі карантинні обмеження. Адже поки не почне працювати транспорт, про прибутки в більшості сфер не йдеться.

Читайте також:
У мережі запустили флешмоб на підтримку ветеранського бізнесу в час карантину

Новинарня” здійснює проєкт “COVID-19” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Якщо ви знайшли помилку чи одрук, будь ласка, виділіть фрагмент тексту й натисніть Ctrl+Enter.

   

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні".

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції. Become a Patron!

Ми виправдовуємо довіру!

  ...

...  

〉〉  Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter.

 

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з вартими уваги статтями "Новинарні".

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: