Серед 22 політичних сил, внесених до бюлетеня на дочасних виборах народних депутатів України 21 липня, 17 партій здобули перемогу хоча б на одній виборчій дільниці.
Як передає “Новинарня“, такий висновок випливає із даних ЦВК, відображених в інфографіці на сайтах Центрвиборчкому та проекту Elections.dekoder.org.
ДВК фіксували перші місця партій “Слуга народу”, “Опозиційна платформа – За життя”, ВО “Батьківщина”, “Європейська солідарність”, “Голос”, Радикальної партії Олега Ляшка, “Опозиційного блоку”, Аграрної партії України, “Сила і честь”, “Української стратегії Гройсмана”, ВО “Свобода”, “Громадянська позиція”.
“Самопоміч” взяла гору на двох дільницях.
Партія зелених, партії “Патріот” і “Сила права” – мають в активі по одній дільниці.
Без перемог на ДВК – Партія Шарія, “Рух нових сил Михала Саакашвілі”, партії “Сила людей”, “Незалежність” і “Факел”.
“Новинарня” розібралася, де кожна з 22 політичних сил мала більшу популярність (за партійними списками).
Дільниці, де перемагала партія “Слуга народу”, є, звісно ж, в усіх регіонах, де відбувалися вибори. Електоральна карта України – зелена, як ящик з огірками.
Президентська партія посіла перше місце в 21 області та місті Києві.
Порівняно менше переможних ДВК – в Донецькій і Луганській областях. Там у “СН” загальне друге місце, а ще – на Львівщині.
Партія Медведчука не здобувала перемог на ДВК в Києві, у Львівській, Івано-Франківській і Тернопільській областях та на Кіровоградщині. У решті областей – хоч одна, але переможна дільниця є.
Базові території “Опоплатформи – За життя” – Донеччина, Луганщина (у цих двох областях “ОПЗЖ” має перше місце). Також – частково Харківщина, північ Сумської області вздовж російського кордону, Бессарабія, а також Запоріжжя в районі Мелітополя.
Друге місце в партії Медведчука – в Одеській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській, Дніпропетровській, Сумській областях.
Нижче бар’єру 5% “Опоплатформа” фінішувала у п’яти регіонах.
Партія Юлії Тимошенко посідала перші місця на дільницях в усіх областях, крім Донеччини та Луганщини – чим далі на схід і південь, тим рідше.
ВО “Батьківщина” посіла загальне друге місце в Івано-Франківській, Чернігівській, Волинській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Рівненській, Полтавській і Чернівецькій областях.
“Батьківщина” набрала менше 5% у семи регіонах.
Партія експрезидента Петра Порошенка обійшлася без виграних ДВК на Луганщині, Харківщині, Сумщині, у Полтавській, Кіровоградській і Дніпропетровській областях.
У трьох південних областях, Рівненській і Закарпатській у “ЄС” в активі “аж” по одній дільниці. На Донеччині дві дільниці для “Євросолідарності” – ті, де голосували військові.
Друге місце серед партій “ЄС” посіла лише в Києві (майже 16,7%), де є чимало виграних дільниць.
Водночас найбільший для себе відсоток порошенківці здобули у Львівській області – близько 19,9%.
Третє місце, як і на Львівщині, “Європейська солідарність” посіла у Тернопільській, Київській, Рівненській, Волинській, Херсонській і Миколаївській областях.
Найнижча – шоста – позиція “здобута” на Одещині.
Загадом “ЄС” не подолала бар’єр 5% у шести регіонах.
Партія Святослава Вакарчука перемогла у Львівській області, набравши майже 23,1%. Відповідно, у цьому регіоні “Голос” узяв найбільше ДВК. Ще півтора десятка дільниць зафіксували першість “Голосу” у двох інших галицьких областях.
В решті регіонів список Вакарчука виграв у ДВК лише тричі: Херсонщина – смт Комишани, психоневрологічний будинок-інтернат (половина з 244 голосів); Волинь – село Діброва Ковельського району (4 з 19 голосів), місто Київ – ні, за фактичним місцем розташування насправді це наша експедиція в Антарктиді (Національний антарктичний центр). На Крижаному континенті із 12 виборців за “Голос” проголосували 5, за “Слугу” – 4, за “ЄС” – 2.
При тому, що “Голос” посів перше на Львівщині з 23% підтримки, ця новостворена партія подолала 5%-й бар’єр загалом лише в семи областях.
Крім Галичини й Києва, “Голос” ніде не піднявся вище п’ятого місця, а на Миколаївщині й Луганщині став аж дев’ятим.
Не пробившись до парламенту, партія Олега Ляшка “наслідила” майже в усіх регіонах. Перші місця на дільницях РПЛ не змогла взяти тільки в Києві, на Харківщині, на Донеччині, в Запорізькій і Дніпровській областях.
Зате “радикали” можуть похвалитися перемогами на повноцінних дільницях у селах Лізине Білокуракинського району (Луганська область), Середнє Водяне Рахівського району (Закарпаття) та Новоукраїнка Тарутинського району (південь Одещини, кордон із Молдовою).
По ОВО у Ляшка найбільший провал у Києві – аж 12-те місце (1,29%). Ще менше у відсотках РПЛ набрала на Донеччині.
Зате, на відміну від “Голосу”, партія Ляшка подолала бар’єр 5% аж в 11 регіонах. А в чотирьох із них посіла четверте місце – це північ країни, рідня Ляшкова Чернігівщина, Житомирщина, Волинська і Рівненська області.
Зробивши непоганий зачин на президентських виборах, ексголова СБУ Ігор Смешко зі свою аврально зібраною партією і головою штабу Дмитром Гордоном із тріском “пролетів” у парламентській кампанії. В сумі – 3,8%, і лише три виграні дільниці по всій Україні.
Та й то… Із трьох дільниць – одне невеличке село, Сторониче (Ізяславський район Хмельницької області), 31% із 42 голосів. І ще два медзаклади: Вінницький обласний пансіонат для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку та Полтавська 5-а міська клінічна лікарня. В останній, щоб перемогти на дільниці №531179, партії “Сила і честь” вистачило два голоси (з п’яти виборців-пацієнтів).
Базовий регіон Смешка – Черкащина. Тут “Сила і честь” посіла третє місце серед партій із 6,56%.
Бар’єр 6% партія Смешка подолала у шести регіонах, включно з Києвом.
Нижче дев’ятого місця “Сила і честь” не опускалася ніде, загалом – показувала рівний результат на шосте-сьоме-восьме місце.
Після відходу виборців Донбасу до Медведчука “Опозиційний блок” задовольнявся жалюгідними крихтами, які хаотично розкидані по електоральній карті України.
Це Маріуполь і Авдіївка, де розташовані великі промислові підприємства групи Ріната Ахметова, деякі міські дільниці в Одесі, Харкові та ще чотири – в Харківській області, інші крапки – в/д в деяких областях від Запоріжжя до Хмельниччини.
Жодної дільниці колись всесильна партія Ахметова-Новинського не виграла в 14 (!) областях. Ну хай там Галичина, Київ, Волинь, Полісся, навіть Кіровоградщина чи Полтавщина. Але ж Луганська область!!! І ми ж говоримо саме про дільниці, а не про округи.
На цьому тлі зі своїм “виногроном” “Опоблоку” парадоксально виглядає Закарпатська область, яка явно загубилася в часі. На Закарпатті загалом 25 дільниць, які виграла партія Ахметова. Здебільшого це сільські в/д (хоча є дільниці в Береговому, Мукачеві), а також компактні місця проживання нацменшин.
Максимум третє місце за загальною кількістю голосів “Опоблок” посів у чотирьох регіонах – Донецька, Харківська, Одеська й Луганська області. Тільки там він і понабирав більше 5%.
А в більшості областей партія Ахметова – взагалі в другій десятці, а на Львівщині аж 15-та.
Читайте також:
Округ №50: у Покровську – фальсифікації і шини, воюють два мери-“сепари”. ВІДЕО
Прем’єрська партія ставала першою на дільницях лише в п’яти областях. Зрозуміло, що база Володимира Гройсмана – Вінниччина, де він до 2014 року був мером обласного центру. В цьому регіоні “Українська стратегія…” (власне, її попередня назва – “Вінницька європейська стратегія”) перемогла на понад ста виборчих дільницях. Водночас у самій Вінниці, якщо не рахувати радіодиспансер, “УСГ” підкорила лише одну дільницю.
Також в активі Гройсмана – по дві сільські дільниці на Івано-Франківщині, Одещині й чотири – в селах Закарпаття.
В інших регіонах “УСГ” на дільницях не перемагала ніде. Але загалом у “ЄС” голосів відібрала добряче.
На Вінниччині “Українська стратегія” посіла друге місце (після “Слуги”, звісно), здобувши 15,39%. Це єдиний регіон, де “гройсманам” вдалося подолати прохідний бар’єр, як до ВР.
А загалом результат цієї партії по областях – як кажуть, “стабільність – ознака майстерності”: восьме-дев’яте-десяте місця, не більше й не менше. І знову правило “колишніх помаранчевих” – чим далі на схід, тим жалюгідніший відсоток. На Донеччині й Луганщині – лише 0,7%.
“Свобода” має розгалужену партійну структуру та є ідеологічною політичною силою. Але результатом похвалитис не може. При тому що, нагадаємо, на цих виборах до ВР під брендом “Свободи” йшли об’єднані націоналісти – і “Нацкорпус”, і “Правий сектор”, і “ДІЯ” Яроша. Результат – лише 2,2% за списком, одна обрана депутатка по мажоритарці.
І загалом 34 (+/-) виграні виборчі дільниці. Насамперед – у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській областях. Ще дві й три – у Рівненській, Волинській.
Але що то за цятка на півдні Одещини? Гей-гу, гей-га, то – судно “Дмитрий Калинин” на Дунаї, в/д 000012 – там за “Свободу” проголосували три моряки з восьми!
5-відсотковий бар’єр об’єднані націоналісти подолали лише в трьох галицьких областях, набравши 8,4% на Франківщині, 6,7% – на Тернопіллі, 5,46% – на Львівщині. Але і там це були п’яті-шості місця серед усіх учасників перегонів.
Порівняно найменше відсотків голосів “Свобода” набрала не на Донбасі (там є трохи військових), а на Одещині.
Анатолій Гриценко вже традиційно за час виборів розбазарив свій рейтинг, який мав перед стартом перегонів. Цього разу компанію партії ексміністра оборони “Громадянська позиція” склала “Сила і часть” ексголови СБУ Смешка. Ось лише в Анатолія Степановича регрес порівняно з президентськими замірами – в рази більший.
Для порівняння: на президентських виборах Гриценко мав 6,91%, на парламентських його партія набрала лише 1,04% (для Смешка ці показники – 6,04% і 3,82% відповідно).
Однак “Громадянська позиція” перемогла аж на дев’яти дільницях. Із них сім – на Львівщині (зокрема одна міська, в Жидечеві), дві – в смт Срібне і селі Довгалівка Чернігівськох області.
Більше 5% “ГП” Гриценка не набрала в жодному регіоні (найбільше – 2,67 – на Львівщині). Найвище місце – лише дев’яте – у трьох галицьких областях.
Єдина дільниця Партії зелених, нанесена на карту як виграна, – “Комунальний лікувально-профілактичний заклад «Семенівська центральна районна лікарня»”, місто Семенівка, північ Чернігівської області. Тут голосували п’ять пацієнтів, із них двоє віддали голоси за ПЗУ. До речі, за “Слугу народу” – жодного. Може, помилилися між двома “зеленими”?)
Максимальний ужинок Партії зелених по областях – 1,85% на Закарпатті. Це десяте місце по регіону.
Найгірше ПЗУ виступила в Києві – 0,42%, 15-те місце.
До речі, виборчий список цієї партії (яка у 1998-2002 роках була парламентською!) очолювала Тетяна Бодун, місце роботи якої – помічник-консультант народного депутата України Сергія Рудика.
Окрім “Народного фронту”, “Самопоміч” – найбільший лузер серед партій за останні п’ять років. У 2014-му політична сила мера Львова Андрія Садового несподівано посіла третє місце з 10,97%. Цього разу – теж ішла окремим списком. І стала 14-ю з результатом 0,62%. Навіть у Партії зелених, яка взагалі не рекламувалася, більше голосів!
В активі “Самопомочі” – дві дільниці: у смт Обертин на Івано-Франківщині й селі Пшонець Львівської області.
Найкращий результат партії Садового по областях – Львівщина, 2,84%, восьме місце серед усіх.
Незважаючи на масовану й дорогу рекламну кампанію, залучення Михайла Поплавського на місце лідера списку і співака Олега Винника – як головного агітатора на концертах, Аграрна партія набрала лише пів відсотка голосів. Це провал. 15-те місце.
При цьому АПУ спромоглася виграти кілька десятків дільниць у шести областях. Із низ 34 ДВК – у Хмельницькій області, 12 – на Чернігівщині, три в Київській області, дві – в Тернопільській, по одній – у Кіровоградській і Запорізькій.
Звісно, здебільшого це села. А ось у Почаєві за АПУ на 30% проголосувала психоневрологічна лікарня.
Базові регіони “аграріїв” – Хмельниччина (2,57%, десяте місце) і Чернігівщина (2,12%, восьме місце по області).
У решті областей АПУ мала менше 1% та місця від 11-го до 17-го.
Список цієї партії очолювали Андрій Сенченко – екснардеп із “Батьківщини”, майданівець Олександр Данилюк із ГО “Спільна справа”, який був технічним кандидатом на виборах президента, та Володимир Василенко – дипломат, аудитор НАБУ. Може, завдяки таким “зіркам” “Сила права” перемогла на одній дільниці – село Гармаки, Барський район Вінницької області.
Село Гармаки (ВД №050022) – оригінальне. За трендову “Слугу народу” ту проголосували 0 (нуль) виборців із 283, що взяли участь у голосуванні 21 липня. “Сила права” набрала 31% (88 голосів), далі – “Громадянська позиція” (15,9%), Партія Шарія (15,2%), Гройсман (12,7%), “Патріот” (7,4%), “Опоблок” (6,7%), “Сила і честь” (3,9%). За “ЄС” – лише 4 виборці (1,4%). Як і за партію “Незалежність”.
Максимальний результат “Сили права” по областях – 0,29%, Закарпаття.
Ця партія теж стабільна – в усіх регіонах на 17-18-19-му місцях.
Партію з привабливою назвою “Соціальна справедливість” очолила Алла Шлапак, відома як член “молодої команди” київського мера-втікача Леоніда Черновецького, співголова фракції Блоку Черновецького в Київраді у 2006-2011 роках. Вона і зараз депутат столичної міськради – вже від фракції “Єдність”. Лауреатка премії “Жінка ІІІ тисячоліття” ще 2009 року… Тобто гроші в жінки є, можна балотуватися скрізь.
На виборах до ВР-2019 партія Шлапак перемогла на п’яти дільницях у п’яти областях. Найбільший успіх – на ВД №320651 у смт макарів на Київщині, де з 922 виборців за оманливу “Соціальну справедливість” проголосувала рівно половина.
Порівняно найбільше “СС” набрала на Закарпатті – 0,21%, але це лише 20-те місце по області.
Нарешті, ще одна карликова партія – “Патріот” – спромоглася виграти на дільниці №461177 у селі Тухля Сколівського району Львівської області. Причому набравши рівно третину голосів 836 виборців.
Мальовнича Тухля тісно пов’язана з життям і творчістю Івана Франка – тут є криниця Івана Франка, пам’ятник письменнику. Гірська місцевість навколо села є місцем історичних подій, описаних у романі Франка “Захар Беркут”.
Але пояснення успіху в Тухлі партії “Патріот” інше: тут народився перший номер партійного списку Микола Голомша, заступник генерального прокурора часів президента Ющенка, а також у 2014 році.
До речі, п’ятим номером у списку “Патріота” йшов співак Іво Бобул, але хто вже те згадає.
“Патріоти” Голомші фінішували на 19-му місці, набравши порівняно найбільше – 0,5 і 0,2% – у Закарпатській і Львівській областях відповідно.
Серед політичних сил, які не спізнали смаку перемоги на жодній дільниці, варто окремо виділити Партію Шарія, керовану проросійським пропагандистом, відеоблогером Анатолієм Шарієм. Незважаючи на те, що її натхненник давно перебуває за кордоном, отримавши політичний притулок у Литві, Партія Шарія посіла десяте місце, набрала 2,23% і завдяки цьому відсотку (>2%) отримає державне фіннасування – майже 12 млн грн.
Проросійська політична сила, створена під ці вибори з ноунеймів і “надута” через YouTube-канал Шарія, примудрилася подолати бар’єр на Донеччині – 5,55%.
Крім Донецької області, “шарики” посіли високе четверте місце на Одещині й Луганщині, п’яте – в Харківській області, шосте – на Запоріжжі і Дніпропетровщині. Навіть у Києві в Шарія більше 3%.
Це дуже тривожний дзвінок щодо дієвості ворожої пропаганди та її виходу з віртуального простору в реальну політику, навіть через дистанційне управління.
Решта партій, які не вигравали округів:
підготував: Дмитро Лиховій
Читайте також:
“Граблева математика”. Як сили Майдану дарували “Слугам народу” перемогу в одномандатних округах
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
Нова очільниця МЗС Латвії прибула до Києва. Це її перший закордонний візит
ДБР викрило двох військових, які допомагали тікати нападникам на поліцейських на Вінниччині
Сьогодні – віртуальна зустріч у форматі “Рамштайн”, уже двадцять перша
На Херсонщині чоловік підірвався на ворожій міні – і не отримав травм
