Між ЄС і Росією ще до приходу на посаду президента України Володимира Зеленського існував непублічний план, за яким звільнення військовополонених українських моряків мало бути частиною ширшої домовленості з поверненням росіян у ПАРЄ.
Про це йдеться у статті “Європейської правди“, опублікованій 28 червня.
Попри те, що Москва повинна була звільнити моряків за рішенням Міжнародного трибуналу ООН з морського права, за виконання цього рішення РФ виторгувала поступки від Заходу, пише редактор “ЄП” Сергій Сидоренко.
За цим планом Захід мав повернути Росії повноваження в ПАРЄ без виконання Москвою жодних попередніх вимог. А Росія у відповідь знайшла б схему звільнення моряків, допустити до Криму моніторингову місію Ради Європи та сплатити заборговані 70 мільйонів євро до бюджету РЄ.
За даними “ЄП”, сигнали про такий пакет домовленостей з Кремлем надходили до українських дипломатів ще наприкінці президентства Петра Порошенка, але як “ультиматум”, чи то “пропозиція, від якої не можна відмовитися”.
Канцлер ФРН Ангела Меркель та президент Франції Еммануель Макрон поставили цей план перед українською стороною лише зараз, пiд час візитів президента України до Парижа та Берліна. Згоди Володимира Зеленського на цю оборудку вони не отримали, але президент України вирішив скористатися домовленістю.
“Україна не погодилася із безумовним поверненням росіян до ПАРЄ і, за даними “ЄП”, не планує це толерувати. Однак на Банковій вирішили все ж використати елемент “чужого” плану щодо звільнення моряків”, – пише Сидоренко.
“Окрема проблема – те, що, по суті, йдеться про першу домовленість про Україну за її спиною. Нехай ця домовленість і не визнається офіційно.
За президента Порошенка принцип “нічого про Україну без України” був основою зовнішньої політики, і на це погодилися усі наші партнери, включаючи німців, французів та американців. Київ знав про зміст усіх переговорів наших партнерів із Путіним та Лавровим та погоджував ключові сигнали, що на них звучали…
Доводиться констатувати: цей принцип вже не є абсолютним. Зміна влади в Україні стала зручним приводом відкинути формальності, що працювали за попереднього президента”, – зазначає журналіст.
Згадуючи про скандал із нотою МЗС України у відповідь на звернення МЗС РФ, Сидоренко свідчить, що навіть на Банковій її вважають юридично бездоганною. Водночас експерт нагадує, що саме президент “представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави”, тому поведінка міністра Павла Клімкіна викликає щонайменше подив.
Водночас певним виправданням названо те, що президент Зеленський “протягом місяця у владі зробив чимало, щоби довести всім – і дипломатам, і експертам, і суспільству – що він прагне бути першим в українській історії президентом, якому загалом байдужа зовнішня політика. Попри те, що вона є однією з його основних функцій”.
Як інформувала “Новинарня“, 27 червня президент Володимир Зеленський звинуватив МЗС та особисто міністра Клімкіна у тому, що міністерство не комунікує з ним у питаннях міжнародної політики, зокрема надіслало на адресу МЗС Росії ноту щодо військовополонених моряків без погодження з офісом президента.
У відповідь на критику Клімкін заявив, що його відомство мало повноваження без погоджень із президентом направляти відповідь РФ та висловив думку, що Зеленський “попався на розвод” росіян у справі звільнення моряків.
Читайте також:
Гройсман підтримав Зеленського у спробах усунути Клімкіна з МЗС
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
