ЗА КРИМ ВІДПОВІСТЕ! Що приховує заборона росіянам голосувати на думських виборах в Україні

vybory-rf

 

Несподіваний хід: Київ забороняє Російській Федерації проводити вибори 18 вересня до Держдуми РФ не лише в окупованому Криму, а й у чотирьох дипломатичних установах Росії на території України – посольстві РФ у Києві, генконсульствах у Харкові, Одесі та Львові.
Причина – незаконне включення Криму до багатомандатного федерального виборчого округу РФ. Про це 10 вересня заявив журналістам міністр закордонних справ Павло Клімкін, який отримав відповідну директиву від президента Порошенка.

Досі у відносинах України й Росії не траплялося такого, щоб одна держава відмовила іншій у праві проводити голосування громадян цієї іншої держави на території її ж дипустанов. Навіть в умовах війни.

Тож нинішній прецедент може мати серйозні наслідки для дипвідносин між двома країнами.

Якщо досі на дипломатичному фронті здебільшого йшлося про “дистанційне” протистояння (перемовини “у верхах” та на рівні МЗС або взагалі не відбувалися, або проходили за участі міжнародних посередників), то тепер може початися “ближній бій”.
Не виключено, із резонансними сутичками біля диппредставництв, як це було в 2014 році.

Щоправда, є й менш “воєнні” сценарії розвитку подій.

автор: Дмитро Лиховій

Що там відбувається

18 вересня в Росії пройдуть планові (то пусте, що трохи дочасні) вибори депутатів Державної думи. Це перші з часу анексії Криму вибори федеральних органів влади, до яких Кремль залучає й окупований український півострів.

Вибори відбуваються за змішаною системою: 50% депутатів – від партійних списків, 50% – від мажоритарних округів. При цьому є федеральні й регіональні партійні списки.

До участі у виборах за партсписками допущено 14 політичних сил, серед яких – дві реально опозиційні партії (“Яблоко” Явлінського і “ПАРНАС” Касьянова).

Найбільший рейтинг має керівна “Єдина Росія” – понад 44% за даними ВЦИОМ.

Загальнофедеральну частину списку “Єдиної Росії” представляє Дмитро Медведєв.

Кандидати в Держдуму від "Єдиної Росії" по Криму

Кандидати в Держдуму від “Єдиної Росії” по Криму. Окремого кандидата висунули також у Севастополі

Від російських очільників – президента Путіна, прем’єра Медведєва, глави МЗС Лаврова – на різних часових відрізках вже багато разів звучали заяви на кшталт того, що “питання Криму закрите” і Кремль не має намірів повертати награбоване.

Втім, “голубим злодюжкам” усе ніяково – і попри перетворення півострова на непотоплювану військову базу РФ, і попри ліквідацію т. зв. “Кримського федерального округу” та включення анексованої території разом із Севастополем на правах району до Південного округу з центром у Ростові. “Грошей нема, але ви тримайтеся” – кажуть кримчанам московські керівники і їдуть геть.

На їх думку, вибори 18 вересня – один із додаткових механізмів дієвої інтеграції Криму в політичне поле РФ.

Недарма такі одіозні кримські персонажі, як самозваний голова “Державної ради” Сергій “Гоблін” Аксьонов та несамовита прокурорка Наталія “Няш-Мяш” Поклонська увійшли “регіонального списку” путінської партії “Єдина Росія” і за підсумками виборів напевно переїдуть із Сімферополя до Москви.

Читайте також:
Поклонська пригрозила Магаданом противникам думських виборів у Криму

Розрив окупаційної пропаганди. В Білогірському районі Криму мовить лише українське ТБ

Також у Білокам’яній вважають, що рано чи пізно світ таки змінить думку щодо правового статусу півострова. І припускають, що спокійне голосування кримчан у вересні 2016-го може допомогти витіснити пам’ять Заходу про “псевдореферендум” 16 березня 2014 року під дулами автоматів “зелених чоловічків”.

Власне, у Путіна, який вважає Крим своїм історичним трофеєм, немає іншого шляху, ніж проводити там федеральні вибори.
Хоча на цьому шляху закладено одразу кілька бомб сповільненої дії.

Із Заходу уже пролунали заяви, що в очах міжнародної спільноти депутати Держдуми від анексованого Криму вважатимуться нелегітимними і на них вочевидь чекають проблеми з роботою у складі парламентських делегацій, заборона в’їзду до ЄС, США та інші санкції.

Крім того, експерти стверджують: російське законодавство виписане так, що в разі обрання кримчан до Державної думи РФ вся нинішня палата держави-агресора буде нелегітимна (через українську реєстрацію кримських депутатів та членів виборчих комісій).

Утім, “собіратєль зємєль” Путін звик плювати й не на такі закони та санкції. Він продовжує репресії проти кримських татар і проводить у Криму масштабні військові навчання за участю міністра Шойгу.

Тоді як Петро Порошенко неодноразово говорив про намір повертати Крим лише “політико-дипломатичним шляхом”.

Різкий хід Порошенка: спершу не вірилося

Заяви з приводу невизнання виборів в окупованому Криму вже робили Міністерство закордонних справ України, Верховна Рада, інші українські посадовці і владні структури.

І коли вранці 10 вересня з’явився допис у мікроблозі прес-секретаря президента Святослава Цеголка, майже всі подумали, що йдеться знову про вибори до Держдуми в Криму.

“Президент доручив міністрові закордонних справ поінформувати Москву про неможливість проведення російських виборів на території України“, – написав речник Порошенка у “Твіттері”.

tsegolko-vybory

На прохання уточнити Цеголко не відповідав, МЗС вичікувало, інформаційні телеканали домислювали еліпсис: “…поінформувати Москву про неможливість проведення російських виборів на [окупованій] території України“.

Хоча на той час російське агентство ТАСС уже поширило коментар члена ЦВК РФ Василя Лихачова, в якому йшлося: “З політичної точки зору, позиція України є недружнім актом стосовно РФ і продовженням політики обмежень, дискримінації, необ’єктивного підходу. Таким чином відносини між державами не відновлюються“.

За його словами, заява президента Порошенка про неможливість організувати голосування громадян Росії на виборах до Держдуми на території України означає, що в них можуть взяти участь лише співробітники посольства і консульств РФ в Україні.

“Такого роду офіційна позиція створює серйозні перешкоди для проведення публічних виборів, щоб люди приходили в посольство РФ у Києві або у три генконсульства в Харкові, Одесі та у Львові. У цій ситуації у нас залишається право провести вибори на території цих російських закордонних установ лише для дипломатичного і адміністративно-технічного складу “, – зазначив Лихачов.

За його словами, таким чином, не зможуть взяти участь у виборах до Держдуми близько 80 тисяч російських виборців, які наразі перебувають в Україні.

Невдовзі голова центрвиборчкому РФ Елла Памфілова додала, що перешкоджання проведенню виборів на території посольств і консульств іноземних держав не входить до компетенції влади України.

“Це не компетенція України. Компетенція України – забезпечити безпеку російських громадян, які прийдуть в російське посольство або консульство. Вони повинні бути захищені від загроз нападу і цькування з боку різного роду молодиків. На цьому компетенція України з даного питання вичерпана”, – сказала Памфілова.

Водночас у коментарі автору цих рядків народний депутат від БПП, колишній голова Комітету виборців України Олександр Черненко по обіді в суботу зазначив: “Тут проблема в тому, що твітер має жорсткий ліміт символів. Президент однозначно мав на увазі неприйнятність проведення виборів на території України, в анексованому Криму. Бо заборонти вибори в посольствах і консульствах ми: 1) не маємо можливості, 2) це суперечить демократичним та дипломатичним стандартам (оскільки дипвідносини не перервані)”.

“Але росіяни скористалися неточністю формулювання і подали це як заборону проведення виборів в посольствах і консульствах. Єзуїтськи зманіпулювали. Тому АП має розшифрувати власне повідомлення”, – додав Черненко.

Ольга Айвазовська, голова Громадянської мережі “Опора” та учасниця політичної підгрупи на переговорах у Мінську, в коментарі Новинарні додала: “Дійсно, важливо уточнювати: якщо мова про чотири дільниці, які відкриваються на території України для організації голосування, то перешкоджати реалізації виборчих прав росіян буде неправильно. Якщо ж про Крим, то позиція правильна. Але ці кроки повинні бути більш чіткими та обґрунтованими з точки зору міжнародного права”.

Зазначені цитати українських політиків і громадських діячів свідчать про те, що директива Порошенка заборонити вибори громадян Росії в її дипустановах була справжньою несподіванкою.

МЗС висунуло умови

Але глава МЗС Павло Клімкін – вочевидь уже після консультацій із Першим – надвечір розставив крапки над “і”: Україна ухвалила рішення про заборону відкриття повноцінних виборчих дільниць у російських дипломатичних установах на українській території.

Павло Клімкін. Фото: REUTERS

Павло Клімкін. Фото: REUTERS

“Якщо вибори в Російській Федерації відбуваються за федеральним округом, до якого РФ – всупереч міжнародному праву та законам України – включає Крим, то я вважаю, що такі вибори є нелегітимними, а тому – юридично і політично нікчемними”, – сказав Клімкін у коментарі журналістам.

“За Конституцією України Крим є невід’ємною  частиною України, і тому проведення виборів в окрузі, який включає Крим, у відповідності до українського законодавства є неприпустимим. В тому числі – в дипломатичних установах РФ”, – процитувала міністра “Європейська правда”.

“У відповідності до Віденської конвенції, дипустанови мають поважати законодавство країни перебування”, – наголосив Клімкін.

За його словами, 10 вересня Україна повідомила про це РФ дипломатичною нотою з детальним юридичним поясненням.

“Міністр не став уточнювати, як саме Україна контролюватиме виконання даного припису, однак визнав, що йдеться ефективну заборону голосування громадян, які не є дипломатами”, – зазначила “ЄП”.

Міністерство закордонних справ України

Міністерство закордонних справ України

Невдовзі більш детальну, але не менш різку офіційну заяву оприлюднило Міністерство закордонних справ України.

“Нами було окремо наголошено, що проведення виборів депутатів Державної думи Росії у приміщеннях російських диппредставництв на території України можливе виключно після відмови російської сторони від проведення виборів на окупованих територіях України, а також після вилучення з федеральних списків кандидатів у депутати, висунутих російськими політичними партіями, що включені до регіональних груп, які охоплюють тимчасово окуповані Російською Федерацією території України”, – мовиться в заяві.

У МЗС пояснили, що наміри Кремля провести вибори в Криму “суперечать фундаментальним нормам і принципам міжнародного права та законодавству України, зокрема, Статуту Організації Об’єднаних Націй, Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй А/RES/68/262 «Територіальна цілісність України» від 27 березня 2014 року, Гельсінському заключному акту Наради з безпеки і співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року, Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року, зобов’язанням Російської Федерації за Договором про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року”.

Також Михайлівська площа вкотре закликала офіційний Кремль припинити агресію проти України, а міжнародну спільноту – посилити дипломатичну підтримку України, спрямовану на деокупацію Автономної Республіки Крим, міста Севастополь, а також окремих районів Донецької та Луганської областей.

“Держава не може цьому перешкодити.
Але є ще деякі ініціативні громадяни…”

Що саме мав на увазі Клімкін, коли говорив про “ефективну заборону голосування” громадян РФ в дипломатичних установах?

Думки опитаних “Новинарнею” експертів з цього приводу розділилися.

Посольство РФ в Києві

Посольство РФ в Києві

“В принципі, це важко оформити юридично. Хоча є країни, які взагалі забороняють проводити «чужі» вибори на своїй території”, – сказав народний депутат Олександр Черненко, екс-голова КВУ і спостерігач на багатьох виборах за кордоном.

“Згідно з міжнародним правом, Україна може лише не погодитися на відкриття додаткових (поза межами дипломатичних установ) виборчих дільниць. Втім, Росія і не збирається їх відкривати. А заборонити громадянам РФ відвідувати дипустанови своєї країни в разі їх існування ніхто не може, незалежно від причини”, – зазначив у коментарі Новинарні журналіст-міжнародник Анатолій Марциновський.

“Але цей інфораційний шум лише вкотре підкреслює абсурдність існування дипвідносин з агресором і, відповідно, дипустанов [РФ в Україні]”, – додав він.

Заступник голови ЦВК України Андрій Магера – тієї ж думки про намір Києва закрити посольства й консульства РФ як виборчі дільниці для громадян Росії: “Ми ніяким чином не зможемо заборонити. На жаль”.

“Але можемо використати ситуацію (з виборами в окупованому Криму) по максимуму. Наприклад, це може бути аргументом, чому не можна поновлювати права російської делегації в ПАРЄ – бо Держдума обрана з урахуванням населення окупованих територій. І нарешті, треба припинити нашу участь у Міжпарламентській асамблеї СНД. Не лише фактично”, – наголосив Магера.

Ірина Геращенко

Ірина Геращенко

У свою чергу перший заступник голови Верховної Ради, учасниця переговорів у Мінську Ірина Геращенко відзначила обґрунтованість рішення президента.

А на запитання, як на практиці перешкодити росіянам “з вулиці” голосувати в дипустановах, написала: “МЗС має прийняти рішення про ненадання дозволу відкривати ці дільниці і проводити вибори”.

Сергій Сидоренко, головний редактор “Європейської правди”, відреагував так: “Я не дуже розумію, про що каже Ірина… Наскільки мені відомо, в процедурі відкриття дільниць держава перебування не бере процедурної участі. Тобто ми не можемо дати чи не дати дозвіл”.

Коментуючи сміливі заяви міністра Клімкіна, експерт з євроінтеграції зазначив: “Для мене лишається не зрозумілим, як саме влада має намір забезпечити виконання цього рішення”.

“Тобто теоретична можливість лишається – в разі відкриття дільниці оголосити про порушення Віденської конвенції, оголосити персоною нон-ґрата голову комісії, фізично блокувати вхід. Але це шлях ескалації. У мене немає впевненості, що Київ на це готовий”, – сказав Сергій Сидоренко.

Водночас виключати силовий сценарій він теж не став.

“В МЗС чудово розуміли, що Росія не виконає вимоги України, і, очевидно, мають план дій на цей випадок”, – вважає засновник “Європравди”.

“Прецедентів у світі, здається, не було. Ми традиційно створюємо прецедент”, – напівжартома зазначив Сидоренко.

Експерт погодився, що один із можливих варіантів розвитку подій – коли громадянське суспільство візьме на себе функції силовиків і перекриє підходи до дипломатичних установ РФ 18 вересня.

Чому б і ні? Для цього навіть необов’язково застосовувати грубу силу, як це було в червні 2014 року біля посольства Росії в Києві. Що вже казати про вразливість російського генконсульства у Львові. Та навіть в українізованій Одесі.

“Я погано уявляю, як можна фізично не пускати російських виборців у дипустанови РФ, – додає Олександр Черненко. – Думаю, держава нічого робити для цього не буде. Але деякі ініціативні громадяни – можуть”.

Узагальнюємо варіанти.
Не виключений договорняк?

Отже, підсумуємо варіанти.

Якщо Київ, і зокрема президент Петро Порошенко, хоче виглядати послідовним, заяву про заборону голосування росіян на території України (конкретно – недопуск їх до чотирьох будівель у Києві, Львові, Харкові, Одесі) доведеться якось реалізовувати.

  1. Або обмежившись наполегливими вербальними зверненнями до дипломатів та рядових громадян РФ (апелюванням до їх правової свідомості, або й типу – “ти туда нє ході, снєг башка попадьот”).
  2. Або через залучення до виконання цих завдань силових органів – поліції, Нацгвардії.
  3. Або, за умови формальної відстороненості силовиків – за допомогою “Самооборони Майдану”, Цивільного корпусу “Азов”, ветеранів АТО, “Правого сектора”, інших добровольчих формувань.
  4. Або з поєднанням другого й третього шляхів.
  5. Або – ніяк, обмежившись черговими красивими заявами.
    Але не факт, що в такому разі державу все одно не підмінить собою “активна частина громадянського суспільства”. Так, наприклад, як це було під каналом “Інтер”.
    І якщо “б” влада не скаже, 18 вересня під російськими консульствами можуть знову битися наші націоналісти і наша ж Нацгвардія. Утім, це буде вже побічна історія.

Так чи інакше, 10 вересня Київ озвучив неабияку інтригу. Не виключено, “новий політичний сезон” почався не лише у внутрішній політиці України, а й у зовнішній.

В Україні багато говорять про потребу розірвати дипвідносини з РФ. Влада з прагматичних міркувань на таке не йде. Та нинішні заяви МЗС можуть стати новим поштовхом принаймні  до дипломатичної війни з Росією в існуючому форматі взаємин.

Навряд чи ви без гугла згадаєте, хто зараз є послом України в Росії. Власне, посла немає, є непомітний тимчасовий повірений (Руслан Німчинський). Так само, як і Російську Федерацію в Україні представляє тимчасовий повірений (знущальна спроба просунути послом десантника-КДБіста Бабича не пройшла).

Але погіршувати відносини є куди, і варіант з “ескалацією” справді існує.

До певної межі. Яку переступати необов’язково.

Петро Порошенко

Петро Порошенко

В умовах суттєвої втрати рейтингу Петрові Порошенку потрібна “маленька переможна війна”. Адже з великою переможною не складеться ще довго. А тут якраз нагода.
Тож на Банковій прорахували ризики й вирішили використати вибори до Держдуми країни-агресора – заборонивши їх принаймні на тій частині України, де це можна зробити.

З одного боку, це логічно: потрібно ж хоч якось позначати опір. З іншого боку, Петро Олексійович може дещо підправити іміджеві втрати й проявити сильну руку не в бізнесових справах, а в українсько-російських відносинах.

Інше питання, чи далеко Порошенко та/або Майдан зайдуть у цій ескалації. А якщо далеко – то як до кинутої рукавички поставиться герой пісні з приспівом “ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла”.

Поки що реакція з Москви стримана. Можна навіть сказати, не зовсім відповідна жорстким анонсам Києва.

Крім іншого, закрадається думка, як у ЦВК РФ так оперативно й точно зробили висновки з двозначного “твіту” Цеголка, який неправильно прочитували навіть українські експерти.

Перший заступник голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ РФ Володимир Джабаров у коментарі ТАСС висловив “м’який”, але досить несподіваний сценарій “розміну”, з додатковими бонусами для президента України: “Напевно, можна не виключити таку ситуацію, що, відмовивши нашим громадянам у голосуванні в Україні, Порошенко розраховує на відповідне рішення, що коли пройдуть вибори в Україні, президент Росії зробить те ж саме”.

На думку Джабарова, Порошенко розуміє, що “ті українські громадяни, які мають голосувати в Росії, явно голосуватимуть проти нинішньої Ради і нинішнього президента [України]”.

Можна додати: навіть якщо Путін “симетрично” не заборонить українцям наступного разу голосувати на дільницях в РФ, Порошенко все одно залишиться у виграші – отримає певні іміджеві бали як лідер, що дотримав слова і завадив “окупаційним” виборам у континентальній Україні.

Також Джабаров припустив, що розпорядження Порошенка “може бути пов’язано з нездатністю Києва забезпечити безпеку на виборчих дільницях (під час виборів 18 вересня)”.

“Він, мабуть, гадає, що в день голосування консульства і посольства будуть піддані обструкції з боку «фашиствующих» елементів, радикалів, які або не допустять на ділянки російських громадян, котрі проживають на Україні, або влаштують провокації при виході людей із дільниць”, – сказав російський сенатор.

Яка з версій підтвердиться – побачимо незабаром. Про ймовірні виступи громадських активістів 18 вересня біля консульств ми вже згадували.

Читайте також:
Помер найвищий дипломатичний представник РФ в Україні

Перше випробування
російськими виборами після 2014-го

У Росії після лютого 2014-го ще не відбувалося таких виборів, щоб голосування проходило також і за кордоном.

Після зимової 2014 року Революції Гідності вибори в Україні проходили двічі – у травні й жовтні 2014-го, й обидва ради Росія не створювала перешкод для голосування в українських диппредставництвах на території РФ.

І 25 травня, коли Москва на словах ще не визнавала свіжоспечену “київську хунту” – але тоді дільниці з виборів президента України діяли в Москві при посольстві України, у Ростові-на-Дону, Санкт-Петербурзі, Нижньому Новгороді, Єкатеринбурзі та Новосибірську при генеральних консульствах.

І так само 26 жовтня, вже після масштабного вторгнення російських військ на Донбас та Іловайського котла, де внаслідок віроломних дій ЗС Росії українські війська втратили понад тисячу осіб загиблими, зниклими безвісти, пораненими й полоненими.

“Посольські обміни”

Із силових конфліктів під посольствами, що відбулися за останні півтора року, можна згадати найбільшу атаку на амбасаду РФ у Києві 14 червня 2014 року – після першої появи на Донбасі російських танків без маркування, одного з перших випадків використання окупантами ракетної системи залпового вогню БМ-21 “Град” та збиття українського літака Іл-76 у Луганську, де загинули всі 49 військових на борту.

Тоді посольство РФ у Києві закидали яйцями, зеленкою, фарбою, камінням, вибуховими пакетами, зірвали прапор Росії, побили вікна, перекинули, потрощили та підпалили дипломатичні авто.

Тодішній міністр закордонних справ Андрій Дещиця, намагаючись стримати месників, виконав безсмерний хіт “Путін – х*йло”:

Державний департамент США засудив напад на російське посольство в Києві та закликав українську владу дотриматися зобов’язань щодо безпеки диппредставництва у межах Віденської конвенції.

У Москві “симетрично” було вчинено проникнення на територію посольства України, запалено димові шашки. Атаку вчинили представники партії “Другая Россия”.

Наступні значні напади на російську амбасаду в Києві відбулися 6 березня 2016 року, на піку акцій протесту проти незаконного суду в РФ над Надією Савченко.

Тоді диппредставництво атакували вночі, закидавши фаєрами та побивши дубцями три авто з номерами дипмісії, а також удень, коли в “яйцеметанні” взяв участь навіть народний депутат від Радикальної партії Ігор Мосійчук.

Спроби активності радикалів біля консульств РФ відзначалися у Львові, де нардеп Володимир Парасюк чинив наругу над російським триколором, а також в Одесі.

Посольство України в Москві закидали яйцями. Березень 2016. Фото rusnovosti.ru

Посольство України в Москві закидали яйцями. Березень 2016. Фото rusnovosti.ru

Щоразу росіяни проводили дзеркальні акції – радше проплачені, ніж стихійні – під амбасадою України в Москві: і “за Київ”, і “за Одесу”, й іноді – без жодних на те приводів або з надуманих причин, як-то тиск українців на “Россотрудничество”).

ВАРТО ЗНАТИ. Юридично територія посольства є анклавом і відноситься до тієї держави, яку представляє. Тобто на амбасаду не поширюються закони держави, що її оточує. Перешкоджання роботі посольства чи консульства є порушенням Віденської конвенції про консульські відносини.

Читайте також:
Сварка щодо “російської агентури” в комітеті ВР після прийняття постанови
про розрив дипвідносин з РФ

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *