ОБСЄ в Україні скаржиться на брак фінансування, хоча розширює свою діяльність

Місія ОБСЄ на Донбасі. Фото УНІАН

 

У рік головування Німеччини в Організації з безпеки та співробітництва в Європі присутність спостерігачів ОБСЄ на Донбасі розширилася, а витрати на цю місію зросли більш як на 10% – майже до 100 млн. євро.
Такі дані були озвучені днями в Харкові на семінарі “Роль ОБСЄ і головуючої Німеччини в розвитку українського суспільства”, який організували Український центр незалежних політичних досліджень та представництво Фонду Конрада Аденауера у співпраці з Фондом місцевої демократії.

Керівник представництва Фонду Аденауера в Україні Габріеле Бауманн відзначила поступове збільшення СММ ОБСЄ, задеклароване на початку німецького головування. Водночас пані Бауманн зауважила, що сепаратисти перешкоджають роботі спостерігачів місії.

Керівник групи СММ ОБСЄ у Харкові Ромуальд Пічард повідомив, що, незважаючи на діяльність СММ ОБСЄ на всій території України, її основна увага прикута до

На Сході України нині діють більше 600 спостерігачів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, розповів керівник СММ у Харкові Ромуальд Пічард.
За його словами, цього року фінансування місії зросло з 88 до 99 млн. євро. І надалі СММ планує збільшити кількість спостерігачів, пунктів базування та технічних засобів у зоні конфлікту.

Заступник координатора проектів ОБСЄ в Україні Джеффрі Ерліх заявив, що ключовими причинами недостатньої ефективності діяльності ОБСЄ в Україні є обмежений бюджет, рамки схваленого мандату та відсутність в ОБСЄ міжнародної правосуб’єктності, тобто організація не може впливати на виконання її рішень країнами-учасницями.

Водночас, за словами Ромуальда Пічарда, припинення вогню є відповідальністю й метою сторін конфлікту, а не СММ.

У ході семінару старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Каракуц вказав на обмежені можливості міжнародних спостерігачів на Донбасі, що не дозволяє об’єктивно оцінювати ситуацію, та запропонував СММ встановлювати камери спостереження не на лінії зіткнення, а вздовж непідконтрольної ділянки українсько-російського кордону – це допоможе контролювати потік озброєння з Росії.

Прикладом браку фінансування ОБСЄ в Україні пан Ерліх назвав зокрема той факт, що на Офіс координатора проектів ОБСЄ в Україні у 2016 році виділено 3,6 млн. євро.

Як повідомили Новинарні в УНЦПД, на семінарі в Харкові прозвучала думка, що діяльність ОБСЄ в Україні сприймається перш за все через призму активності та ефективності Спеціальної моніторингової місії – СММ, при цьому Офіс координатора проектів ОБСЄ в Україні залишається поза увагою, хоча він працює з 1999 року і з точки зору довготривалої перспективи здатний відіграти вагомішу роль, ніж СММ.

“Увага до СММ обмежується роботою, яку місія веде в зоні конфлікту, а інші сфери її діяльності (спостереження за проведенням виборів, виборчим процесом як таким, дотриманням принципу свободи слова й прав національних меншин) в інших регіонах України в більшості випадків залишаються поза увагою українського суспільства”, – констатували представники Організації.

З метою підвищення ефективності діяльності ОБСЄ в Україні учасники семінару серед іншого запропонували посилити залучення громадських організацій, їхню ангажованість у проектах та ініціативах ОБСЄ, а також налагодити постійно діючі канали комунікації української громадськості з ОБСЄ.
Наприклад, відкрити пряму лінію СММ ОБСЄ, номер якої має бути на автомобілях та уніформі місії, куди можна було б повідомляти про факти виявлених на місцях порушень.

Читайте також:
Клімкін розкрив план контролю ОБСЄ держкордону на Донбасі

ОБСЄ опублікувала відео обстрілу бойовиками Авдіївки із забороненої зброї

ОБСЄ: Захарченко дав вказівку відімкнути камери стеження ОБСЄ біля ДАПу

На Донбасі бойовики збили безпілотник ОБСЄ

Facebook Comments

підтримати новинарню 2

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *