Президент Володимир Зеленський із затримкою понад рік підписав ухвалений парламентом закон 2309-ІХ про заборону ввезення і розповсюдження видавничої продукції держави-агресора.
Про це в четвер, 22 червня, повідомила пресслужба президента в телеграмі.
“Підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України». Вважаю Закон правильним”, – ідеться в повідомленні.
Водночас у Зеленського зазначили, що текст закону був надісланий інституціям ЄС “для додаткової оцінки того, чи можуть окремі норми Закону вплинути на виконання зобов’язань у частині захисту прав меншин, зокрема мовних, у контексті рекомендації Висновку Європейської комісії щодо заявки України на членство в ЄС”.
Нагадаємо, 8 липня 2022 року президент Володимир Зеленський підписав закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження”. Це один із двох “книжкових” законів, підписання яких вимагали українські письменники, видавці й громадські активісти.
Водночас залишався без підпису інший “книжковий” закон, так само ухвалений ще 19 червня 2022 року – “Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України”.
Цей закон забороняє імпорт і розповсюдження видавничої продукції з Росії та Білорусі, передбачає видання книг в Україні мовою оригіналу або в перекладі на українську мову, мови ЄС чи корінних народів України, перекриває можливості ввезення видань антиукраїнського змісту.
Закон 2309-ІХ був розроблений спільно представниками громадянського суспільства, видавничої спільноти та влади і ухвалений 306 голосами депутатів парламенту.
За висновком громадських активістів, торік його підписанню протидіяв міністр культури Олександр Ткаченко. Він раніше офіційно підтримував цей закон як до, так і після ухвалення, але потім змінив позицію.
Із закликами до підписання закону активісти влаштовували флешмоби, залучали до підтримки зірок культурного простору.
Графіка: Нікіта Тітов
У травні 2023 року співкоординатор руху “Простір свободи” і лідер ініціативи “Українська книжкова революція” Тарас Шамайда подав до президента України петицію з закликом невідкладно підписати закон, яка за лічені дні набрала необхідні 25 тисяч підписів.
“Ситуація, коли парламент, книжкова галузь і громадянське суспільство одностайні у підтримці Закону 2309-ІХ, і лише відсутність Вашого підпису дозволяє Росії і далі руйнувати наш книжковий ринок, є незрозумілою і неприйнятною”, – ішлося в петиції.
Із 30 травня петиція перебувала на розгляді президента України. 21 червня він відповів на неї.
У відповіді було вказано, що МЗС і Мінюст торік пропонували накласти вето на закон (при цьому позитивні висновки на законопроєкт надали Міністерства культури й інформполітики, Інститут книги, Мінекономіки, Мінфін, профільний комітет парламенту). Також з’явилася ідея відправити закон для оцінки Єврокомісії, яка цього не просила.
Читайте також:
Петиція до Зеленського із закликом підписати закон про заборону російського книжкового імпорту набрала необхідні підписи
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
