Венеційська комісія вказала Україні змінити антиолігархічний закон

Венеційська комісія вважає, що так званий антиолігархічний закон України не повинен застосовуватися у тому вигляді, в якому він є зараз.

Про це йдеться у висновку комісії, про який 13 червня повідомляє “Європейська правда” з посиланням на пресслужбу Ради Європи.

“Венеційка” зазначає, що більшість країн використовують комплекс взаємопов’язаних заходів для запобігання руйнівному впливу на демократію, верховенство права та права людини через концентрацію впливу в руках небагатьох.

“Україна бореться з деструктивним впливом “олігархізації” за допомогою “персонального підходу”, ухвалюючи Закон про олігархів. Хоча Венеційська комісія визнає, що у виняткових, надзвичайно критичних ситуаціях, наприклад, у ситуації захоплення держави, радикальні рішення можуть бути виправдані, заходи, запропоновані Законом “Про олігархів”, викликають серйозне занепокоєння щодо їхньої сумісності з Європейською конвенцією з прав людини і важко узгоджуються з принципами політичного плюралізму та верховенства права”, – йдеться у висновку.

Тому Венеціанська комісія дійшла висновку, що закон не повинен застосовуватися в тому вигляді, в якому він є зараз, і що натомість слід застосувати системний підхід.

Рекомендації щодо такого підходу включають таке:

• Провести комплексний аналіз існуючих системних заходів, їх недоліків з точки зору повноважень та координації.
• Розробити та впровадити ефективну конкурентну політику.
• Посилити боротьбу з високопосадовою корупцією та запобігання корупції відповідно до рекомендацій GRECO та шляхом реалізації заходів, передбачених Державною антикорупційною програмою, прийнятою у березні 2023 року.
• Підвищити прозорість та підзвітність у сфері державних закупівель.
• Посилити плюралізм ЗМІ, а також прозорість медіавласності.
• Посилити реалізацію заходів, пов’язаних з протидією відмиванню коштів, включаючи прозорість юридичних осіб та угод, а також своєчасний та ефективний доступ до точної та актуальної інформації про бенефіціарних власників, відповідно до рекомендацій MONEYVAL та FATF.
• Посилити правила фінансування політичних партій і виборчих кампаній та існуючі механізми контролю.
• Внести зміни до податкового законодавства.
• Посилити незалежність та ефективність ключових регуляторних та контролюючих органів.
• Регулярно проводити оцінку впливу таких заходів.

“Для того, щоб такі заходи були ефективними, Венеційська комісія також рекомендує забезпечити незалежність, доброчесність та неупередженість судової системи відповідно до європейських стандартів”, – йдеться у повідомленні “Венеційки”.

Раніше міністр юстиції Денис Малюська повідомляв, що Венеційська комісія рекомендувала Україні відкласти імплементацію так званого антиолігархічного закону, який Європейська комісія визначила як один із критеріїв подальшого руху Києва до Євросоюзу.

Передісторія

Закон про деолігархізацію, або антиолігархічний закон (“Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”) був ініційований президентом Володимиром Зеленським із метою мінімізації впливу українських олігархів на політичні, економічні та соціальні процеси в країні та на засоби масової інформації.

Був прийнятий Верховною Радою 23 вересня 2021 року, набув чинності 7 листопада 2021 року після підписання президентом і мав діяти протягом 10 років з 7 травня 2022 року.

З огляду на те, що реальні олігархи змінили форму власності підконтрольних їм медіаактивів, у реєстрі олігархів так і не з’явилося жодної особи.

9 червня 2022 року керівник НАЗК Олександр Новіков заявив, що ідея реєстру олігархів втратила актуальність.

Читайте також:
Під ознаки закону про олігархів підпадають 86 осіб, – Данілов