Венеційка розкритикувала закон України про нацменшини. В’ятрович вважає висновок неадекватним

Венеційська комісія оприлюднила критичний висновок щодо закону України “Про національні меншини (спільноти)”, ухвалення якого згадано серед рекомендацій Європейської комісії для надання Україні кандидатського статусу.

Про текст висновку пише “Європейська правда“, яка має цей документ.

Венеційська комісія закликає, зокрема,  поширити право на проведення заходів мовами меншини на всіх людей та вилучити зобов’язання забезпечувати їх український переклад “або принаймні переглянути його у світлі принципу пропорційності”.

Також експерти Ради Європи просять переглянути зобов’язання, пов’язані з виданням книг мовами нацменшин і книгарнями, уточнити питання перекладу “написів офіційних назв та інформації для загального ознайомлення мовою меншини” та ухвалити методологію стосовно використання мов нацменшин в органах влади (нині закон передбачає, що її має розробити уряд).

Рекомендації стосуються перегляду й інших законів, зокрема щодо “обмеження свободи використання мови меншин та диференційоване ставлення до мов меншин” та права на доступ до ЗМІ мовами меншин шляхом скасування мовних квот у законі “Про медіа”.

Окремо Венеційка просить знову відкласти переведення системи освіти на українську мову й продовжити перехідний період, переглянувши його у світлі попереднього висновку комісії.

“Відверто упередженим, а місцями просто неадекватним” назвав висновок Венеційської комісії  народний депутат України Володимир В’ятрович (“Європейська солідарність”).

Про це нардеп пише 13 червня у фейсбуці: “Для будь-кого (крім членів Венеційської комісії) очевидно, що якщо поруч висять, наприклад, вивіски угорською і українською мовами, то вивіска українською ніяк не порушує прав угорської меншини. А поради дозволити вивіски без україномовного варіанту взагалі жодного стосунку до захисту меншин не мають і є закликом до дискримінації українців у власній державі”.

В’ятрович також пише, що комісія вирішила надати рекомендації на тему законів про державну мову, про освіту й про медіа, про що її взагалі ніхто не просив.

“Штучно протиставляючи захист державної мови правам меншин, Венеційська комісія рекомендує скасувати важливі норми, які захищають українську мову”, — заявляє Володимир В’ятрович.

Ідеться, зокрема, про вимоги закону про медіа, що українською мовою має бути 90% програм на загальноукраїнських і 80% на регіональних каналах, а також закону про мову, що 50% асортименту книжок у книгарнях має бути українською.

“На зауваження української сторони, що в аналогічній ситуації більше сприяння мовам ЄС у законодавстві Латвії Венеційська комісія визнала правомірним, у висновку міститься феноменальна відповідь: мовляв, Латвія член ЄС, а Україна лише кандидат. Тому їм можна, а вам ні”, — зазначив Володимир В’ятрович.

Передісторія

Закон України “Про національні меншини (спільноти)” був ухвалений 13 грудня 2022 року та набув чинності в березні 2023 року.
Цей закон — серед семи рекомендацій Єврокомісії, які Україна має виконати для подальшого руху до ЄС. Україна не зверталася по такий висновок перед ухваленням закону в грудні 2022 року, хоча й використала попередні висновки.

Читайте також:
Путін нагородив орденом главу МЗС Угорщини Сійярто, що звинувачував Україну в “утисках нацменшин”