автор: Максим Омельченко
Литва – балтійський сусід України, впливовий член НАТО та історичний партнер у стримуванні московської орди. Ніби в часи Великого князівства Литовського Вільнюс та Київ пліч-о-пліч у боротьбі з повномасштабною агресією московитів. 24 лютого, в річницю російського вторгнення, вся Литва об’єдналася в підтримці України: експертна безпекова конференція у Сеймі, багатотисячна хода проспектом Ґедимінаса, воєнна фотовиставка, литовська прем’єра кінострічки Тараса Томенка “Будинок “Слово” та тріумфальний фінал найбільшої в історії країни волонтерської ініціативи RADAROM! – всі ці події відбулися фактично за один день. Литовці переконують: вони будуть з Україною до перемоги, скільки треба, до кінця.
“Разом з Литвою ми захищаємо нашу свободу й наше право на Європу. Я хочу ще раз підкреслити: Литва почала нам допомагати ще до того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення. І я постійно відчуваю цю підтримку – і від пана президента Ґітанаса Наусєди, і від Литовської держави загалом”. Такі слова 16 лютого сказав президент України Володимир Зеленський, вітаючи балтійську країну зі 105-ю річницею відновлення її державності.
Справді, за рік після початку повномасштабного російського вторгнення литовці та українці стали як ніколи близькими народами. Нині часто можна почути епітет “братні країни” у контексті взаємовідносин України, Польщі та Литви. Це – як глум над російським пропагандистським конструктом про “братські народи”, який, як показала історія, виявився всуціль фальшивим.
Така міцна дружба між Україною та Литвою – це, до певної міри, феномен. Адже країни навіть не мають спільного кордону, а народи не є етнічно й мовно спорідненими. Водночас нас об’єднує спільна історія – століття, проведені у складі однієї держави, Великого князівства Литовського, а також схожі уроки ХХ століття – втрати державності та боротьби за свою свободу проти тоталітарної імперії.
Ще до початку повномасштабної російської агресії, що відзначив Зеленський, Литва мала реноме адвоката України в Євросоюзі. Коли ж на початку 2022 року Путін стягнув свою армаду до українських кордонів, Вільнюс одним із перших прислав військову допомогу – партію переносних зенітно-ракетних комплексів Stinger, які вже за лічені тижні збивали гвинтокрили з російським десантом біля Гостомеля.
Українські військові вивантажують в аеропорту “Бориспіль” литовські “Стінгери”. 13 лютого 2022 року – 11 днів до початку повномасштабної агресії РФ
Після 24 лютого Литва надавала Україні всебічну допомогу – як військову, так і гуманітарну. Окрім підтримки на державному рівні, з’явився потужний низовий рух – волонтерські ініціативи у Литві, спрямовані на допомогу українцям. Хоча Вільнюс і не може зрівнятися за обсягами допомоги з такими країнами як США, Велика Британія, Німеччина чи Польща, але литовські ініціативи завжди креативні, по-хорошому зухвалі, вони надихають інших партнерів України працювати на максимум, щоб наблизити перемогу.
Перелічити усе, чим допомогла Литовська держава та прості литовці українцям, неможливо. Згадаємо лише деякі цифри та факти, а також – яскраві ідеї та особистості, які їх втілювали у життя. Вони показали, що навіть відносно невелика країна з великим серцем може зробити величезний внесок у майбутнє Європи та всього світу.
Після 24 лютого литовський уряд надав Україні військової допомоги на майже 300 млн євро. Це – 0,7% від ВВП країни, і за цим показником Литва третя після Естонії та Латвії серед донорів допомоги.
Номенклатура озброєння, яке надіслала Україні Литва, різноманітна. Це, зокрема, 105-міліметрові гаубиці, бронетехніка, важкі 120-міліметрові міномети, боєприпаси, позашляховики, вантажівки, тепловізори, дрони, бронежилети та каски.
Було анонсоване також постачання двох вертольотів Мі-8.
Литва суттєво долучилася до формування “броньованого кулака” ЗСУ, передавши 62 бронетранспортери М113 – більше третини від власного парку.
А кілька тижнів тому Київ отримав від Вільнюса 36 40-міліметрових зенітних гармат L-70 шведського виробництва, які будуть особливо ефективними у боротьбі з іранськими дронами-камікадзе.
Також Литва підготувала 15 інструкторів, які навчатимуть мобільні розрахунки борців з “Шахедами”.
Серед важливої допомоги варто згадати і 25 тисяч комплектів зимової форми для ЗСУ, а також 12 відремонтованих німецьких гаубиць PzH 2000.
Водночас 21 листопада торік стало відомо, що Рада державної оборони Литви не схвалила передавання Україні важких гаубиць і систем ППО, оскільки це б різко знизило обороноздатність країни при неможливості швидко замістити це озброєння.
На цей рік вже анонсовані постачання від Литви на 40 мільйонів євро. У пакетах допомоги будуть 155-міліметрові снаряди, яких Збройні сили України гостро потребують. Литовці також підготують понад 1500 українських військовослужбовців.
Громадянське суспільство Литви не відстає від своєї держави у питанні допомоги Україні. Від початку повномасштабного вторгнення Росії запрацювали десятки литовських благодійних фондів, які збирають та доправляють гуманітарні вантажі в охоплену війною країну. Литовські волонтери також допомагають українській армії. Один із найвідоміших благодійних фондів – Blue/Yellow for Ukraine, який діє ще з 2014 року. За перші сто днів широкомасштабної війни фонд зібрав майже 30 мільйонів євро для потреб ЗСУ. Волонтери закупили та передали сотні автівок, безпілотники, антидронові гармати, екіпірування, прилади нічного бачення, приціли, – усе, що рятує життя українських захисників.
Ще один благодійний фонд із Литви – Saulės smiltys. Волонтери фонду приїжджають у найгарячіші точки, передають допомогу для військових підрозділів, що перебувають на передовій, а також для жителів прифронтових населених пунктів. Окремо фонд опікується біженцями зі знищеного росіянами Маріуполя.
Керівниця Saulės smiltys Марія Дубіцкене у липні торік розповідала в коментарі LRT, що вона та її товариші принаймні раз у місяць бувають у самому пеклі війни. За словами волонтерки, на той момент обсяг допомоги, яку вдавалося збирати, був менший, ніж на початку конфлікту. Водночас, з часом волонтерський рух став краще організованим, що дає змогу більш “точково” допомагати тим, хто цього справді потребує.
“Благодійність структурується, починає працювати систематичніше, з’являються дисципліна, постійне постачання. Ті, хто налагодив цю систему – працюють більш точково та глибше. Інші стали більше логістами. Зараз ми розуміємо вже структурно хто що може постачати, знаємо склади, бригади, є перелік біженців”, – розповіла Дубіцкене у коментарі LRT.
Солідарність литовського народу у питанні підтримки Україні яскраво проявилася у травні минулого року, коли литовський тележурналіст Андрюс Тапінас оголосив масштабний збір коштів на купівлю ударного безпілотника Bayraktar TB2 для ЗСУ. Кампанія, започаткована медійником, викликала в країні неабиякий резонанс. Гроші на озброєння для українців жертвували політики, включно з прем’єр-міністеркою та колишньою президенткою, відомі публічні діячі та навіть звичайні діти. Розміри донатів були невеликими, але охочих виявилося так багато, що необхідну суму – 5 мільйонів євро – вдалося зібрати за три дні.
Турецька компанія Baykar Makina, зворушена такою громадською активністю, вирішила подарувати ударного дрона, після чого зібрані гроші скерували на інші потреби українського війська.
Ця ініціатива надихнула інших волонтерів. Так, вже у червні український шоумен і волонтер Сергій Притула зібрав за три дні 600 мільйонів гривень на придбання одразу чотирьох Bayraktar’ів. Аналогічні кампанії зі збору коштів відбулися у Польщі та Норвегії.
Проте і литовці не зупинилися на досягнутому та вже у листопаді задонатили на три морські безпілотники для “Флоту дронів”, анонсованого Володимиром Зеленським. Всього зібрали 750 тисяч доларів. Та гуртом обрали назви для придбаних дронів.
“Ми дали їм горді імена заради миру – PeaceДец, PeaceДа і PeaceДюк. Чорноморський флот Росії – бійся. Peace-дрони прийдуть непомітно”, – заявив Тапінас, що був ініціатором і цього збору.
Читайте також:
“Абсолютний рекорд”: у Литві за годину зібрали понад 1 млн євро на радари ППО для України
До річниці повномасштабної агресії Росії литовські волонтери провели поки найбільш амбіційну кампанію зі збору коштів для України. Вона стартувала 30 січня та завершилась 24 лютого. Метою було зібрати кошти на сучасні ізраїльські радари для спостереження за повітряним простором, за допомогою яких українські Повітряні сили зможуть відстежувати будь-які ворожі об’єкти та ефективно їх збивати.
Збір під назвою RADAROM! (“Давай радарити!”) організували одразу три благодійні фонди – Blue/Yellow, 1K Fondas та Stiprūs Kartu, а також телеканал Laisvės TV і суспільний мовник LRT.
Спочатку планували зібрати 5 млн євро, проте менш як за два тижні було зібрано 7 мільйонів, тож бажану цифру подвоїли до 10 млн. У підсумку було зібрано неймовірні 14 мільйонів євро.
Один радар коштує близько одного мільйона та може надійно захистити містечко розміром із литовський Алітус, – розповів засновник фонду Blue/Yellow Йонас Охман.
Зазначимо, що в Алітусі мешкає близько 50 тисяч жителів. Аналогічні за розміром міста в Україні – це, наприклад, Охтирка, Прилуки, Марганець або Фастів.
Як і випадку зі збором на Bayraktar, ця акція демонструє одностайну підтримку України з боку литовців та відсутність будь-якої так званої “втоми” від війни. До збору коштів долучилися відомі в Литві особистості. Так, перша олімпійська чемпіонка незалежної Литви Дайна Ґудзінявічюте виставила на аукціон свою золоту медаль, щоб зібрати на радари ддя України. А найтитулованіший литовський баскетбольний клуб “Жальґіріс” вирішив пожертвувати оригінальний кубок чемпіона Литви з баскетболу.
Навесні 2022 року баскетболісти Каунаса вийшли на матч Євроліги проти белградської “Црвени звезди” з синьо-жовтим банером зі словами Stop war. Серби відмовилися взяти його до рук
До речі, каунаський “Жальґіріс” називають найбільш проукраїнським клубом в Європі. Команда співпрацює зі згаданим вище фондом Blue/Yellow, бойкотує матчі з російськими клубами, а її фанати регулярно влаштовують “синьо-жовті” перформанси на трибунах.
Читайте також:
“Далекі іноземці думають, що Вільнюс – теж Україна”. Як Литва підтримує Україну та наших втікачів від війни
Ще одна важлива цифра: згідно з даними ООН, після 24 лютого Литва прийняла 73 тисячі українських біженців. Більше, ніж сусідні Латвія та Естонія, які також послідовно підтримують Україну.
За словами литовської прем’єрки Інґріди Шимоніте, країна також має один із найвищих у ЄС показників працевлаштування біженців з України. Минулого місяця Вільнюс був удостоєний президентом Зеленським відзнаки “Міста-рятівника” українців.
Не менш важливою, поряд із військовою та гуманітарною, є політична підтримка з боку Литви. У всіх питаннях країна завжди проявляє солідарність з Україною, виступаючи за посилення антиросійських санкцій і зняття бар’єрів, що перешкоджають постачанню зброї. Так, 31 січня президент Литви Ґітанас Наусєда закликав країни Заходу не зважати на так звані “червоні лінії” та нарешті передати Україні винищувачі та далекобійні ракети. Так само у попередні місяці Литва послідовно наполягала на постачанні ЗСУ сучасних західних танків, що зараз стало реальністю.
Незмінною є і підтримка Литвою України на нашому шляху до членства в Європейському Союзі та НАТО.
Читайте також:
Президенти Литви, Латвії та Естонії власноруч зробили окопні свічки для ЗСУ
День 24 лютого 2023 року – річниці жорстокого вторгнення РФ – ціла литовська нація присвятила висловленню солідарності з Україною. Зокрема, впродовж усього дня спеціальні заходи відбувалися у Сеймі Литви. В історичній Залі Акту 11 березня, де у 1990 році проголосили відновлення незалежності Литви, пройшла конференція “Рік війни в Україні”, у якій, з-поміж інших, взяли участь спікерка Сейму Вікторія Чміліте-Нільсен, віце-спікер Паулюс Саударґас, голова Комітету з питань нацбезпеки та оборони Лаурінас Кащюнас, заступник міністра закордонних справ Йонас Сурвіла, Надзвичайний і Повноважний посол України Петро Бешта, український історик і кінопродюсер Ростислав Мартинюк.
Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас, міністерка фінансів Ґінтаре Скайсте, головний радник президента Кястутіс Будріс, своєю чергою, долучилися до експертної дискусії щодо підтримки України “Що ми можемо зробити інакше?”.
Парламент Литви також пропагує українське мистецтво, що поглиблює знання про боротьбу України за свободу. У будівлі Сейму відкрили фотовиставку “4.5.0. – все спокійно” Ольги Посашкової та Мартінаса Амбразаса. А в Залі Акту 11 березня віце-спікер Паулюс Саударґас відкрив литовську прем’єру художнього фільму Тараса Томенка “Будинок “Слово”. Нескінчений роман”, що розповідає про феномен Розстріляного Відродження. Стрічку представила литовська журналістка Жидре Ґедрімайте та продюсери Олег Щербина, Пилип Іллєнко, Ростислав Мартинюк, акторка Марина Кошкіна. На показ, з-поміж інших, завітав 90-літній Вітаутас Ландсберґіс – один із батьків литовської Незалежності.
Після презентації фільму “Будинок “Слово”. Нескінчений роман” у залі Сейму Литви, 24 лютого 2023. Зліва направо: продюсер Ростислав Маритнюк, організаторка литовської прем’єри Лаура Ґрадіцкене, продюсер Олег Щербина, організаторка литовської прем’єри Жидре Ґедрімайте, продюсер Пилип Іллєнко, акторка Марина Кошкіна, віце-спікер Сейму Литви Паулюс Саударґас
Тим часом тисячі людей вийшли на вулиці Вільнюса на акцію “Хай свобода сяє! Хай свобода дзвенить!” Активісти розгорнули 50-метрові прапори України та Литви, скандували лозунги, підтримуючи український спротив і вимагаючи покарання для кремлівських злочинців. Люди пройшли ходою до Катедральної площі, де провели мітинг.
Кульмінацією дня став благодійний вечір зі збору коштів на радари для української ППО. На концерті солідарності з Україною “Свобода сяє: RADAROM!” виступили, серед інших, президент Литви Ґітанас Науседа, прем’єрка Інґріда Шимоніте, а також, за допомогою відеозв’язку, президент України Володимир Зеленський.
Концерту передував телемарафон на LRT – литовському суспільному телевізійному мовнику, – глядачів чекали спеціальні репортажі про героїв, які змагаються на полях битв, документальні фільми про реалії війни.
Наприкінці марафону стало відомо, що литовці зібрали для українців 14 млн євро – на ці кошти закуплять 14 радарів ППО.
Така неймовірна солідарність свідчить, що Вільнюс і Київ сьогодні в одному окопі. Адже литовці як ніхто розуміють: Перемога України – це запорука спокою для всієї Європи. І Перемога неможлива без підтримки вірних друзів.
Читайте також:
Лицарі під синьо-жовтими прапорами: як українці в “Битві народів” під Грюнвальдом воювали разом з поляками і литовцями
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!