Ненсі Пелосі в Єревані засудила напади Азербайджану на Вірменію

Спікер Палати представників США Ненсі Пелосі під час свого візиту в Єреван засудила атаки Азербайджану проти Вірменії.

Про це повідомляє в неділю, 18 вересня, вірменська служба “Радіо Свобода“.

“Вірменія має для нас важливе значення, і від імені Конгресу ми рішуче засуджуємо смертоносні напади Азербайджану на Вірменію, напади на територію Вірменії”, – заявила Пелосі після зустрічі зі спікером Національних зборів Вірменії Аленом Симоняном.

“Сполучені Штати як співголова Мінської групи ОБСЄ чітко і давно заявили, що конфлікт не може мати військового вирішення”, – нагадала Пелосі.

“Ми хочемо прагнути до мирного та довгострокового врегулювання нагірно-карабаського конфлікту шляхом переговорів”, – додала вона.

“Америка стоїть разом із Вірменією в підтримці її безпеки і демократії”, – наголосила спікерка нижньої палати Конгресу у своєму виступі.

Тим часом Палата представників США висунула резолюцію, яка засуджує дії Азербайджану та підтримує територіальну цілісність Вірменії.

“Я сподіваюся, що ми просунемося з цією резолюцією… Ми будемо й надалі підтримувати територіальну цілісність Вірменії й виступати проти будь-яких змін її кордонів”, – цитує вірменська служба “Радіо Свобода” співголову комітету з вірменських питань Конгресу Джекі Спієр, яка входить до складу американської делегації під час візиту Пелосі.

Ненсі Пелосі прибула до столиці Вірменії ввечері в суботу, 17 вересня. Згідно з графіком візиту, який триватиме до 19 вересня, Пелосі зустрінеться також із прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном та іншими високопосадовцями.

Вона також вшанувала пам’ять жертв Геноциду вірменського народу біля відповідного Меморіалу.

Ненсі Пелосі перед “вічним вогнем” у Меморіалі геноциду вірмен. Єреван, 2022. Фото: ФБ U.S. Embassy Yerevan

Спікер Палати представників Конгресу – це найвищий представник Сполучених Штатів, що будь-коли відвідував Вірменію після проголошення нею незалежності 1991 року.

“Візит делегації Конгресу до Вірменії є потужним символом твердої прихильності США до мирної, процвітаючої та демократичної Вірменії, а також стабільного та безпечного Кавказу”, – заявила Пелосі перед поїздкою.

Незабаром після прибуття в Єреван вона написала в соціальних мережах:

“Наші засновники у 1787 році надали перевагу демократії перед автократією. З покоління в покоління ми захищали їхній вибір. Сьогодні від США до України, Тайваню, Вірменії світ стоїть перед вибором між демократією та автократією, і ми знову маємо обрати демократію”.

Читайте також:
Пелосі заявила, що США не відмовляться від підтримки Тайваню

Раніше видання Politico з посиланням на власні джерела повідомило, що візит Пелосі має на меті продемонструвати підтримку Вірменії під час чергового загострення конфлікту з Азербайджаном.

У ніч на 13 вересня на кордоні між Вірменією та Азербайджаном розпочалася інтенсивна перестрілка. Міноборони Вірменії заявило про  “широкомасштабні провокації азербайджанської сторони” й обстріл прикордонних міст – Сотк, Варденіс, Горіс, Капан, Артаніш та Ішханасар – з боку Азербайджану. Повідомлялося, що азербайджанські військові використовували безпілотні літальні апарати та міномети, а удари завдавалися по цивільних об’єктах.

У міністерстві оборони Азербайджану натомість заявили, що підрозділи збройних сил Вірменії здійснили “масштабну диверсію” на азербайджансько-вірменському державному кордоні.

За останні кілька днів у сутичках загинуло понад 170 військовослужбовців з обох сторін.

14 вересня сторони домовилися про припинення вогню. Як повідомив очільник вірменського парламенту Симонян, цієї домовленості було досягнуто за посередництва США.

Читайте також:
Ескалація між Азербайджаном і Вірменією: Єреван звернеться до Росії, ОДКБ і ООН

Передісторія конфлікту

Військовий конфлікт між двома південнокавказькими країнами спалахнув у 1988 році через територіальні претензії Вірменії до Азербайджану. Автономна Нагірно-Карабахська область у складі Азербайджану була на 77% населена вірменами.

2 вересня 1991 року на спільній сесії Нагірно-Карабаської обласної та Шаумянівської районної рад народних депутатів Азербайджанської РСР проголошено про створення незалежної “Нагірно-Карабахської республіки”.

Відтак Нагірний Карабах і сім прилеглих до нього районів – майже 20 відсотків території Азербайджану – були захоплені вірменськими військами. Етнічні азербайджанці залишили рідні домівки. У травні 1994 року сторони узгодили режим припинення вогню.

Надалі під егідою Мінської групи ОБСЄ, при співголовуванні Росії, Франції і США, тривали безуспішні мирні переговори. Час від часу на лінії розмежування спалахували локальні бойові дії.
Рада безпеки ООН ухвалила чотири резолюції щодо звільнення окупованого Нагірного Карабаху і прилеглих до нього територій, але вони не виконувалися Вірменією.

27 вересня 2020 року  армія Азербайджану почала наступ на різних ділянках лінії розмежування з Нагірним Карабахом, окупованим Вірменією. Є підстави вважати, що цей наступ був добре підготовлений Азербайджаном та мав на меті звільнення великих територій у Нагірному Карабаху.

Сторони повідомляли про сотні й тисячі військових жертв з обох боків та значну кількість знищеної техніки.

Наступ Азербайджану був активним та ефективним. Вірменська сторона втрачала особливо багато техніки і зброї – її масово знищували з повітря ударні безпілотники “Байрактар” виробництва Туреччини.

За місяць контрнаступальної операції Азербайджан прозвітував про звільнення від вірменської окупації чотирьох міст, трьох селищ і 166 сіл.

Обидві сторони заявляли про обстріли противником цивільних об’єктів та загибель мирних мешканців. Зокрема, Азербайджан показував наслідки обстрілів із території Вірменії свого другого за розміром міста Гянджа.

Туреччина надавала дієву підтримку Азербайджану у конфлікті з Вірменією.

Вірменія зверталася по допомогу до Росії в рамках оборонного пакту ОДКБ. У Москві не це заявляли, що допомога можлива лише за умови агресії Азербайджану проти самої Вірменії, а не на території окупованого вірменами Нагірного Карабаху.

7 листопада азербайджанські сили звільнили історичне місто Шуша і підійшли впритул до Ханкенді (Степанакерта) – столиці “НКР”. Вихід на цей оперативний рубіж означав, що за кілька днів Азербайджан може взяти також Ханкенді і решту контрольованих вірменами районів. Після цього Єреван погодився на мирну угоду за посередництва Росії. У підсумку з більшості районів Карабаху були евакуйовані вірменські війська та цивільні, а на лінію розмежування зайшли російські війська.

Читайте також:
Через візит на Тайвань: Китай наклав санкції на Ненсі Пелосі та її родичів

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна

Не проґавте найцікавіше!

Раз на тиждень ми відправляємо дайджест із вартими уваги статтями "Новинарні".