Суддю, який оголосив вирок Стерненку, внесли в базу “Правотворця”

 

Суддя Приморського районного суду Одеси Віктор Попревич, що засудив Сергія Стерненка до 7 років позбавлення волі, потрапив до бази “Правотворця”.

Про це у вівторок, 23 лютого, повідомили “Новинарні” в центрі “Правотворець”.

Зазначається, що Попревич відомий тим, що таємно оголосив про можливість звільнення під невелику заставу директора одеського дитячого табору “Вікторія” (у вересні 2017 року в таборі сталася пожежа, під час якої загинули діти).

Також він закрив справу проти голови Одеського окружного адміністративного суду Олега Глуханчука, який був упійманий за кермуванням авто в нетверезому стані.

У 2019 році Громадська рада доброчесності передала до Вищої ради правосуддя свій висновок, згідно з яким суддя не відповідає критеріям доброчесності й професійної етики.

Зі слів Стерненка, суддя проявив упередженість і необ’єктивність при винесенні вироку, зокрема:

  • всі вилучені речі під час обшуку визнані судом допустимими доказами. Хоча обшук проводився без адвоката, з яким Стерненку навіть не дали зв‘язатися;
  • суд відмовився визнавати доказом висновок спеціаліста щодо стартового пістолета, у якому спеціаліст вказав що експертиза по пістолету проводилась з суттєвими порушеннями і пістолет не є вогнепальною зброєю;
  • суддя вважає що в Україні існує закон про зброю, але це поліцейська інструкція, що законом не є;
  • стартовий пістолет було видано поліції добровільно. Це взагалі за ч. 3 ст. 263 ККУ є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Але суддя також відкинув цей документ.

Зі слів журналіста Дениса Казанського, суддя Попревич – з Донецька, який ще до війни був добре відомий на все місто тим, що встановив біля воріт власного особняка бюсти Леніна і Сталіна.

“Виявляється, Сергія Стерненка судив суддя Віктор Попревич із Донецька, який ще до війни був добре відомий на все місто тим, що встановив біля воріт власного особняка бюсти Леніна і Сталіна. Треба ж, я думав він давно на пенсії або в Росії. Мабуть, ніхто інший виконувати замовлення ОПЗЖ і Портнова не погодився. Тому й перенесли засідання на 23 лютого. Спеціально захотіли поглумитися. Зрозуміло, що все це мракобісся не має з правосуддям нічого спільного. У нормальній країні цього любителя ГУЛАГу і сталінщини до суду навіть не підпустили б”, – написав у ФБ Казанський.

Нагадаємо, 23 лютого Приморський суд Одеси оголосив вирок активістові Сергію Стерненку у справі за обвинуваченням у викраденні людини – сім років і три місяці ув’язнення із конфіскацією половини майна.

Справа стосувалася викрадення людини в 2015 році, а саме – тодішнього депутата Комінтернівської районної ради Одещини Сергія Щербича, керівника осередку проросійської партії “Родіна”.
Потерпілий заявляв, що його викрали, били, катували і вимагали відмовитися від депутатського мандату.
8 вересня 2015 року Стерненка заарештували за підозрою у викраденні. Він тоді був лідером одеського “Правого сектора”.
Обвинувачення просило позбавлення волі для Стерненка на вісім років із конфіскацією майна.

Справа стосувалася викрадення людини в 2015 році, а саме – тодішнього депутата Комінтернівської районної ради Одещини Сергія Щербича, керівника осередку проросійської партії “Родіна”.
Потерпілий заявляв, що його викрали, били, катували і вимагали відмовитися від депутатського мандату.
8 вересня 2015 року Стерненка заарештовували за підозрою у викраденні. Він тоді був лідером одеського “Правого сектора”.

Обвинувачення просило позбавлення волі для Стерненка на вісім років із конфіскацією майна.

Сергій Стерненко заперечує причетність до інкримінованих злочинів, зазначивши в суді, що підставою для відкриття низки кримінальних справ стала бездоказова заява Сергія Щербича про напад на нього і викрадення “заради 300 гривень”, а також знайдена слідчим у помешканні підсудного зброя.

Паралельне кримінальне переслідування колишнього лідера “Правого сектору” Одещини Сергія Стерненка пов’язане, зокрема, і з його самозахистом.
На Стерненка у 2018 році в Одесі тричі вчиняли замахи. Активіст заявляв, що напад організував мер міста Геннадій Труханов та/або місцева поліція, чиї зловживання викривав Стерненко.
7 лютого активіста побили биткою. 1 травня невідомий вистрілив у Стерненка ззаду з травматичної зброї. Незважаючи на прохання Сергія, йому так і не надали охорону.
Втретє на Стерненка нападали пізно ввечері 24 травня 2018 року, коли він із дівчиною підходив до свого будинку на вулиці Фонтанська дорога. Активіст встиг застосувати свій ніж, поранивши обох нападників, один із яких невдовзі помер.

Розслідування цих нападів на Стерненка не просунулося.
Здогадно, в організації замахів могли брати участь представники одеської влади, кримінальних кіл та поліції.

Переїхавши до Києва з міркувань безпеки, Стерненко став впливовим блогером, громадським активістом, який різко критикує вже нову владу та керівництво МВС.

У квітні 2020 року стало відомо про наміри нового генпрокурора Ірини Венедіктової оголосити підозру Стерненкові за “умисне вбивство”.

На підтримку Стерненка масово виступили футбольні ультрас, ця тема стала помітною в соцмережах. Водночас “гасити” цю ініціативу взялося керівництво партії “Нацкорпус”.

18 травня 2020 року Стерненко ходив на допит до київського управління СБУ. Однак у Службі безпеки тоді зазначили, що допит не пов’язаний з оголошенням підозри. З іншого боку, далася взнаки масова акція на підтримку Сергія Стерненка під стінами СБУ.

Підозру Стерненкові у випадку про самозахист оголосили 11 червня 2020 року, ще раз викликавши його до СБУ.

Того дня пресцентр СБУ виклав не підтверджену судом версію слідства, назвавши це “як було насправді”. Відповідно до цієї  версії, Сергій Стерненко 24 травня 2018 року під час чергового нападу на нього в Одесі не лише оборонявся, а й нібито наздогнав за 100 метрів та ударив ножем у серце одного з нападників, Івана Кузнєцова, внаслідок чого той помер.

Активіст вважає підозру політично мотивованою та розплатою за викриття влади Одеси, керівництва МВС та поліції, протидію проросійським силам.

Мітинги на підтримку Стерненка під Шевченківським судом у Києві 13 і 15 червня 29020 року супроводжувалися сутичками активістів із поліцією.

Тоді суддя Володимир Бугіль відправив Сергія Стерненка під цілодобовий домашній арешт на 60 діб. Спершу йшлося про місце відбування домашнього арешту за місцем приписки – у військовій частині в Одесі, однак невдовзі райсуд вніс уточнення, і Стерненко залишався за місцем фактичного проживання в Києві.

29 січня 2021 року суд пом’якшив запобіжний захід для Сергія Стерненка.

Читайте також:
“Реєстр пропагандистів”: Стерненко опублікував список 177 працівників каналів Медведчука

Редактор:

〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.

〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!

〉〉 Хочете читати більше якісних статей і цікавих новин про Україну, що воює? Підписуйтесь на "Новинарню" в соцмережах: Telegram, Facebook, Twitter, Instagram.

Україна