автор: Олена Максименко
фото автора / “Новинарня“
Головною подією відзначення 29-ї річниці Незалежності в Києві став багатотисячний “Марш захисників України”. Це дійство ветерани, чинні військові, волонтери та громадські активісти організовують другий рік поспіль як альтернативу офіційним державним заходам, з огляду на відмову президента Зеленського від військового параду.
Головними принципами Маршу-2020, як і торік, були солідарність захисників України, повага, відкритість і прозорість за умов відсутності політичної символіки.
Нинішній Марш захисників відбувся, незважаючи на карантинні обмеження. Захисні маски можна було побачити лише в деяких “коробках” – у людей старшого віку, батьків загиблих, дівчат із Жіночого ветеранського руху, хлопців із Муніципальної варти й “Центурії”.
Організатори очікували не меншої масовості, ніж у 2019-му – а тоді повідомляли про 50 тисяч учасників. Цього разу пресслужба Нацполіції заявила, що “в Києві участь у [всіх] масових заходах взяли близько 20 тисяч осіб”.
Але очевидно, що число учасників лише одного Маршу захисників, разом із прибічниками вздовж вулиць, значно перевищувало цей показник. Організатори заявили про 70 тисяч демонстрантів.
Пів вагону метро заповнене людьми по формі чи в вишиванках. Виходять на “Університеті” та на “Льва Толстого”. Сеанс обіймів і привітань починається вже на східцях ескалатора. Місця збору – з різних боків головного корпусу КНУ.
З огляду на велику масовість, “коробки” шикуються на двох вулицях – Володимирській та бульварі Шевченка, щоб потім з’єднатися в одній маніфестації.
Формування колон починається з 9:00, а початок руху – аж об 11-й.
Власне, “маршем” це дійство можна назвати з натяжкою, адже кожна з “коробок” щоразу робить 10-15 кроків уперед і спиняється, підійшовши впритул до попередньої.
Першою повільно йде “коробка” родичів загиблих воїнів. Серед них багато людей старшого віку, дітей із квітами і портретами своїх батьків.
Несе портрет тата маленька дочка розвідника-морпіха Ярослава Журавля, померлого в липні від ран без допомоги під Зайцевим. Поруч – її дід, батько Журавля, з козацьким оселедцем і синьо-жовтим прапором.
Далі – рідні Героїв Небесної сотні; рідні зниклих безвісти; родичі військовополонених; поранені воїни.
Поки “коробки” шикуються біля Червоного корпусу університету, між ними проходить наперед Герой України генерал-майор Ігор Гордійчук, важко поранений 2014 року. Він пересувається з костуром і помічником, але вже досить швидко. Військові зусібіч влаштовують “Сумраку” тривалі овації.
Окремою “коробкою” виступають громадські активісти, що підтримують фігурантів “справи Шеремета”. Вони скандують: “Шукайте справжніх убивць!” та “Аваков – чорт!” Під прапорами із зображеннями Андрія Антоненка “Ріффмастера”, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь ішли адвокати, поручителі, рідні, друзі підозрюваних.
Олександр Іванов, сівкоординатор “Руху опору капітуляції”, розповів, що ідея створити таку “коробочку” виникла сама собою, адже вона – логічне продовження багатомісячного протистояння з судовою системою.
“День Незалежності – це свято волі, – каже активіст. – А невинні люди, які є патріотами, зараз втратили свободу, бо потрапили в обставини цієї державної машини. Цим людям зараз “шиють” справу “білими нитками”. Відповідно, сьогодні, в День Незалежності, ми маємо вибороти незалежність і волю цим людям”.
Олександр розповів, що після завершення Маршу група підтримки фігурантів “справи Шеремета” планує рушити під офіс президента, щоб вимагати там справедливості, далі – під МВС і Генпрокуратуру. Активісти обіцяли, що “буде весело”, і планували залишатися на Різницькій цілу ніч.
Колони тягнулися від парку Шевченка до Майдану Незалежності. Причому коли перші “коробки” із машиною звукового супроводу вже були під стелою, значна частина маніфестантів ще й не починала рух з-під парку Шевченка.
Фото: Повернись живим
Люди у вишиванках по обидва боки дороги плескали в долоні і скандували: “Слава Україні!” та “Дякую!” “Обращайтесь”, – жартував у відповідь один із ветеранів київської “коробки”.
І в людей на хідниках, і в учасників Маршу можна було побачити національні прапори Білорусі. Гасло “Живе Бєларусь!” було одним із популярних цього дня. Як і вічне “Путін – х*ло!”
Деякі “коробки” формувалися як бригади та підрозділи, деякі – шикувалися за регіонами проживання, інші – за ветеранськими й волонтерськими організаціями.
Капелани, ветерани батальйону “Донбас”, представники Києва, всіх регіонів України, “Азов”, УДА, 54 і 93 омбр, 90-й окремий аеромобільний батальйон ім. Героя України Івана Зубкова, “Айдар”, “Фантом”, 12-й батальйон і 112-та бригада тероборони (Київ), “Свята Марія”, 131 орб УНСО, “Укпрофсила”, об’єднана формація фронтових медиків, волонтери та багато інших.
Попереду деяких “коробок” – музиканти: з волинками, барабанами чи іншими музичними інструментами. У натовпі не бракує впізнаваних культурних діячів: Святослав Вакарчук, Тарас Компаніченко, Олександр Положинський, брати Капранови, Олександр Ірванець, Андрій Кокотюха, Світлана Поваляєва, Христина Панасюк, яку цього дня президент нагородив орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, тощо.
Наприкінці – ГО “Справа громад” та ветерани, що підтримують Петра Порошенка.
Фото: Європейська солідарність
Цю “коробку” із транспарантом “Із Незалежністю не жартують!” очолювали сам експрезидент Порошенко із дружиною, колишній в.о. президента Турчинов, ексголова ВР Парубій, генерал Михайло Забродський та командир УДА Дмитро Ярош (згодом прибічники “ЄС” пройдуть на Європейську площу, де відбудеться мітинг і концерт, Порошенко виступить зі сцени).
Серце сповнюється радістю, коли бачиш, як десятки й десятки тисяч людей, яких Зеленський сьогодні попросив не плутатися…
Опубліковано Петром Порошенком Понеділок, 24 серпня 2020 р.
“Айдар акбар!” – вигукують “айдарівці” зі своєї “коробки”. “Айдар” – ви в моєму серці»! – відгукується Андріана Сусак із сусідньої колони “Жіночого ветеранського руху”. Андріана була штурмовичкою “Айдару” та брала участь у звільненні міст Донбасу, а тепер очолює “ЖВР”.
Дівчата-ветеранки цьогоріч не лише пройшлися окремою “коробкою” під чорними прапорами і в чорних беретах та футболках із логотипом “ЖВР”, а й стали одними з організаторів Маршу. Вони тримали банер із портертами всіх жінок – українських військовичок, загиблих на Донбасі. Одна з учасниць несла ще й немовля у слінгу.
Окремою “коробкою” ішли кримчани, активісти й ветерани-військові. Вони розтягнули великий прапор із тамгою, а також прапори України, на яких були написані назви кримських міст – Сімферополь, Севастополь, Ялта… “Крим – це Україна!” – скандували їм люди. Колону очолювали лідери Меджлісу Мустафа Джемілєв та Ільмі Умеров.
Подібні “коробки” представляли і тимчасово окуповані Донецьк та Луганськ.
Окремою коробкою цього разу йшов найбліьший фонд допомоги армії – “Повернись живим”, який уже традиційно виступав співорганізатором заходу та акумулював кошти на його проведення.
“Цього року ми вирішили піти своєю “коробкою”, тому що, по-перше, засновник фонду Віталій Дейнега пішов із посади директора, і ми вирішили зробити йому ось такий останній день в офісі, зібравши всіх волонтерів, які були в нас за шість із половиною років”, – розповіла Ірина Турчак, заступниця директора “ПЖ”. Її неофіційно називають “мамою”, адже вона у фонді із перших днів, опікується, переживає і вболіває за кожного. І цьогоріч керувала ходою волонтерів.
“Вирішили, зібралися… У колоні – військові, звичайні люди, бізнесмени, представники шоу-бізнесу, артисти… Адже фонд “Повернись живим” об’єднує дуже різних людей, які допомагають українській армії”, – пояснила Турчак.
На підтвердження її слів у колоні можна було побачити чимало впізнаваних облич – актриса Ірма Вітовська, шоумен Сергій Притула, Макс Нефьодов та ін.
“Притула – наш мер!” – гукали люди, зустрічаючи “коробку”. А також: “Волонтерам тричі – слава!.. слава!.. слава!”
Фото: Повернись живим
На Майдані фонд “Повернись живим” запалив фаєри та розгорнув банер із портретом Демида Єлізарова – волонтера й талановитого оператора “ПЖ”, який нещодавно помер від важкої хвороби. “Таланти не помирають, вони стають легендою” – було написано на банері.
“Це подяка нашому Демиду, якого, на жаль, сьогодні вже немає з нами. Він би зацінив, однозначно!” – сказала Ірина Турчак.
Багатьох цікавила доля так званої “Ходи ветеранів”, яка організовувалася під крилом офісу президента, і її місце збору практично збігалося з Маршем захисників. Поставало питання, яка з колон пройде першою, як взагалі розминутися і уникнути сутичок. Однак пропрезидентська “Хода” якщо й відбулася, то дуже непомітно, без слідів у новинах Google. Можливо, її учасники об’єдналися з великим Маршем.
У той самий час, поки Марш захисників шикувався біля університету, ветерани читали з телефонів новини із Софійської площі – там уже повним ходом ішов офіційний, державний захід із нагоди Дня Незалежності за участі президента Володимира Зеленського.
“Ти вже бачив?!”, “Треш!”, “Ну вони й дають!” – лунали відгуки то тут, то там.
Багатьох на Марші захисників прикро вразив концерт “Пісенна історія сучасної України”, влаштований під Софією президентськими режисерами. У ньому взяли участь Олег Винник, Павло Зібров, Сергій Бабкін, Ніна Матвієнко, Джамала, Руслана, Потап, Вєрка Сердючка на бутафорському вагоні метро, Олександр Пономарьов, Наталія Могилевська, Тіна Кароль, Монатік та інші артисти, які виконали фрагменти різних пісень минулих років. Майже третина з них була російською мовою. Чого варті самі “Шльопки”!
Звання Героя Юрію Рибчинському. Фото: ОП
Перед виступом президента пролунали десять святкових залпів, а церемоніальна група воїнів роти почесної варти підняла Державний Прапор України.
У своєму виступі Володимир Зеленський укотре повторив тезу про потребу миру й об’єднання такої різної України, аби тільки вона була багатою. І заявив, що робить усе можливе, щоб повернути Крим, Донецьк та Луганськ, та знову випустив стрілу в бік військових вмінь попередників.
“Так, на жаль, сьогодні за нашим сімейним столом бракує Донецька, Луганська і Криму. Та ми робимо все, щоб настав день, і вони повернулись. В країну, яку вони не впізнають. Яку сьогодні ми будуємо разом з вами… Країну, де ті, хто без бою подарував частину території, будуть давати свідчення, а не проповіді з патріотизму. Країну, куди наші люди захочуть повертатись”, – сказав президент.
Фото: пресслужба президента
Так само, як і в промові на День Незалежності 2019 року, Зеленський розповів, що кожен його ранок починається з SMS-повідомлення від Генерального штабу України про кількість поранених та загиблих на передовій за минулу добу.
“Цифри бувають різними, та тільки одне повідомлення робить ранок добрим. Поранених – нуль. Загиблих – нуль. Сьогодні, 29-й день поспіль, у мене і всієї нашої України ранок дійсно добрий. Так, перед нами постало багато нових викликів. Але сьогодні – 29 днів, як на сході України у нас немає бойових втрат”, – продовжив президент свій рахунок від початку “всеохопного перемир’я” 27 липня.
“Сьогодні, у 29-й день перемир’я, у 29-ту річницю Незалежності, ми всі просимо Бога лише про одне – нехай дні тиші стануть місяцями. Місяці – роками. Роки – століттями, а потім тисячоліттями. Миру, злагоди та процвітання української землі”, – сказав Володимир Зеленський.
Читайте також:
На фронті вже місяць, як немає бойових втрат, – Зеленський
Серед іншого, президент оголосив про заснування двох держпремій на честь померлих – науковця Бориса Патона і композитора Мирослава Скорика.
Зеленський роздав численні державні нагороди і звання – військовим, силовикам, медикам, освітянам, чиновникам, промисловцям і підприємцям, акторам, дипломатам, священикам, діаспорянам, діячам культури, спорту, різних сфер суспільного життя, відповідно до підписаних указів.
І тут глава держави дотримав свого “балансу”: звання Героїв України отримали загиблий на Донбасі морпіх В’ячеслав Кубрак, генконструктор КБ “Луч” Олег Коростельов та поет-пісняр ще з радянських часів Юрій Рибчинський.
Звання “заслужений артист України” з рук президента отримав шоумен Дзідзьо – Михайло Хома, який на початку церемоніалу заспівав Гімн України.
Читайте також:
Від героя-морпіха до тревел-блогера і бакинського чиновника:
хто ці пів тисячі людей, яких нагородив Зеленський
Багатьох біля Університету вразило, що трибуна Зеленського була встановлена на підвищенні в синьому і жовтому кольорах, тож, піднімаючись на нього, президент, складалося враження, топтав Державний Прапор.
Повне відео офіційних урочистостей:
Натомість “маршовики”, що прийшли на Майдан Незалежності, всі разом виконали Державний Гімн.
Загалом, Марш захисників України вже другий рік поспіль, хоча і декларує неполітичність, стає світоглядною і ціннісною противагою до тих заходів, які на День Незалежності проводить нова влада.
Дмитро Лиховій
“Президент Зеленський знову продемонстрував, наскільки він далекий від носіїв українських цінностей. Наскільки іншу Україну він прагне очолювати, – констатує учасник Маршу захисників Дмитро Лиховій, головний редактор “Новинарні“. – Нам не пощастило отримати під час війни президента-шоумена. І, на жаль, замість того, щоб ставати українським державником, Зеленський залишається космополітичним шоуменом, популістом, президентом “какой разніци”. Офіційні урочистості з нагоди головного свята країни ще раз це засвідчили. А Марш захисників України в День Незалежності якраз заповнює вакуум цінностей, утворений Зеленським”.
“Війна і російська агресія нікуди не поділися, вони є, нехай на фронті й зберігається тимчасове перемир’я. В умовах, коли Україна воює, громадський Марш захисників України – це значно більш адекватна відповідь на безпекові виклики, аніж “шльопки” Зеленського”, – додає Лиховій.
Фотогалерея:
Тож у таких умовах Марш захисників-2020 став черговим прикладом здатності українського суспільства до самоорганізації, і не лише тоді, коли “припікає”.
А ще – відмінним приводом побачити “своїх” і згадати, як їх насправді багато. Пережити катарсис від ходи по центральних вулицях столиці, наобійматися досхочу. І бодай трохи повернути віру у власні сили.
Читайте також:
Зеленський із дружиною й Міхалком провідали поранених бійців у шпиталі
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!
