“Вони оголосили нам війну. Добром це не закінчиться”: як активісти підтримували Стерненка на суді. РЕПОРТАЖ

автор: Олена Максименко
фото автора і з ФБ Романа Сініцина

12 червня Шевченківський районний суд розглядав справу щодо обрання запобіжного заходу громадському активісту Сергію Стерненку, якому закидають умисне вбивство і незаконне носіння холодної зброї без відповідних документів. Сторона обвинувачення вимагала цілодобового домашнього арешту і носіння електронного браслета. Процес тривав із 14:00 до 22:30, в результаті суддя Володимир Бугіль переніс розгляд на 10:00 понеділка, 15 червня.

Крім того, що відбувалося власне в залі суду, “справа Стерненка” стала топ-подією загальноукраїнського масштабу завдяки своєму вуличному супроводу. Як і очікувалося, спроба арештувати Сергія Стерненка обернулася великою маніфестацією на його підтримку та сутичками між поліцією і демонстрантами під судом. Захищаючи Стерненка, його прибічники обстоюють право на самозахист усіх українських активістів.

Штовханина – поки що без крові

“Про-пус-ти!.. Про-пус-ти!..” – подвір’я і вестибуль суду нагадують розлючений мурашник. Пройти до будівлі райсуду на вул. Дегтярівській, 31-а вдалося лише кільком журналістам і народним депутатам, решту ж не пропускає служба судової охорони. Силовики мотивують це нібито “відсутністю місця в залі засідання”. Однак Сергій Стерненко, який виходить до своєї групи підтримки, заявляє, що зала практично порожня.

Натовп із кількох сотень людей заводиться, вимагає викликати начальника. Згадує поліцейським усі гріхи останнього часу.

“Кагарлик!.. Хтось тут є з Кагарлика?” – чутно з юрби.

“Досить мене ґвалтувати!” – прорізається жіночий голос.

Мене просять відійти від рамки металошукача, мовляв, хай краще там стануть кремезні чоловіки, вони швидко організують “коридор”.

Шляхом суперечок і переговорів вдається вмовити пропустити до суду хоча би пресу. Але пройти заповітну рамку щастить невеликому відсотку медійників, а потрапити в залу засідань – ще меншому. Ті, кому це вдалося, не покидають “здобуті позиції”, бо розуміють, що через посилені кордони назад уже навряд чи повернуться. Адже на вході громадяться і судова охорона, і бійці Нацгвардії, а головне – “поліція спеціального призначення” з характерним беркутом на патчах, у шоломах та бронежилетах.

Драматизм ситуації посилюється тим, що у всіх, хто проходив, під час огляду речей забирали пляшки з водою. Тож преса і “група підтримки” всередині багато годин поспіль тримає сухе голодування.

На допомогу приходять народні депутати (тут є представники фракцій “Голос”, “ЄС”, кілька людей навіть зі “Слуги народу”) – вони проносять воду та навіть замовляють піцу, якою пригощають усіх під час перерви.

Дехто виходив із ситуації інакше – замовляв їжу й воду тим, хто на вулиці, і якимсь чином це вдавалося передати до суду “в облозі”.

Обшуки активістів, котрих таки почали потроху пускати всередину, ставали все більш ретельними. Людей змушували зняти взуття, гортали книжки, перевіряли гаманці. На стійці біля входу зростала “батарея” пляшок із водою, антисептиків і запальничок.

Поза тим, назовні залишилася основна маса людей. Щоб забезпечити їм присутність у суді (а собі – підтримку), Стерненко запропонував заповнювати бланки поручителів – мовляв, таким чином вони стануть учасниками процесу, і не пустити їх не матимуть права.

Так назбиралося близько 180 заяв.

Однак цей хід виявився марним. Поручителів не пускали та не пояснювали причин.

“Ви маєте право не виконувати злочинних наказів!” – кричали протестувальники до поліції, однак силовики лише кивали на вказівку начальсва.

Володимир Балух

Кілька разів на вході спалахувала штовханина та сутички. Дісталося всім – з одного правоохоронця здерли шолом, інший вийшов із натовпу, добряче накульгуючи. Серед групи підтримки в тисняві постраждав колишній політв’язень Кремля із Криму Володимир Балух, один з учасників акції під ОП “Весна на граніті” Антон, ще деякі мітингувальники. Кажуть, палиці в хід не йшли, били тільки руками й ногами.

Поки Стерненко і п’ять адвокатів у залі суду наводили свої аргументи по справі, на порозі “храму феміди” тривав “двіж” із тим самим масовим скандуванням: “Про-пус-кай!”, “Аваков – чорт!”, “Венедіктова – чума!”

У юрбі – багато відомих, впізнаваних постатей, правих активістів, а також пересічних громадян майданівського кола. Багато дівчат. Є кілька людей на візках.

При цьому представники “Нацкорпусу”, у яких своє ставлення до справи Стерненка, але які обіцяли прийти до суду “захистити право людей на самозахист”, серед протестувальників не помічені.

Далеко не всі учасники зібрання (та протидії йому) – в масках.

У певний момент натовп піднімає прим’яті заяви про взяття на поруки на знак свого права зайти. Це знову не допомагає.

Стерненко заявляє, що вийде до людей і вернеться в залу суду тільки з ними. Частково такий план спрацьовує.

Один з охоронців довго сперечається з ним щодо того, скільки людей групи підтримки може вміститися в залі. Зрештою, домовилися запустити два десятки. Частина з них потрапила в зал, де розглядалася справа, частина – в інший, де велася пряма відеотрансляція.

Тим часом на вулиці з боку маніфестантів у хід ішли димові шашки і фаєри, у поєднанні з виконанням Державного Гімну, штовханининою і загальною атмосферою, що повертала “дежавю” часів Майдану. Під судом чергували “швидка” і пожежна служба.

Надворі вибухнула ще одна сутичка. “Вибухнула” буквально – хтось кинув петарду під ноги пропагандистам із каналу Шарія. Можна сказати, це вже “добра традиція” на подібних заходах. Як тільки стали зрозумілими причини “бабаху”, медійників оточили і почали в гострій формі висловлювати ставлення до Шарія і його компанії. Втрутилася поліція.

“Підстав нам вистачить на відвід двох департаментів”

Суддя Володимир Бугіль

Суддею для визначення запобіжного заходу Стерненку призначили Володимира Бугіля, сумно відомого з часів Революції гідності. Саме він арештував двох майданівців за те, що ті буцімто хотіли заволодіти транспортним засобом, а також дозволяв проводити обшуки в активістів Євромайдану.

Не менше претензій із боку захисту було й до прокурорів, на чолі яких – Микола Бозовуляк, що зайняв відверто упереджену позицію. Він заявляв про умисність вбивства, про те, що руку під час нападу Стерненко порізав собі сам, і геть не зважав на контекст справи – що це був третій поспіль напад на активіста та що нападників не шукали, а Стерненкові не надавали охорони.

У певний момент Бозовуляк почав розголошувати особисті дані, що стосуються безпеки Сергія. Власне, він переїхав з Одеси до Києва, щоб уникнути подальших замахів. Тож Стерненко обурився і змусив прокурора припинити розголошення.

Обом – і судді, і прокурору – адвокати заявили відвід через конфлікт інтересів. Суддя не задовольнив обидва відводи. Причому в першому випадку зробив це щодо себе, що суперечить закону.

“Загальна процедура передбачає, що заявлений відвід повинен розглядати інший суддя”, – прокоментував адвокат Віталій Коломієць, який також захищає Яну Дугарь у “справі Шеремета”.

За його словами, єдина підстава, за якої суддя може відмовитися передати таку заяву на авторозподіл, – це коли сторона заявляє той самий відвід із тих самих підстав повторно.

“Як ви бачили і чули, жодної повторності у відводах не було. З цього приводу адвокат Писаренко вимагав, щоб це було занесено окремою позицією як заперечення в протокол судового засідання. В подальшому з цього протоколу будуть формуватися скарги в вищу раду правосуддя, ну і відповідно – сукупна позиція в Європейський суд із прав людини”, – наголосив Коломієць.

На захист Стерненка, крім Коломійця, виступали також Віталій Титич, Масі Найєм і ще два адвокати, які викликалися захищати Сергія, котрий і сам є юристом.

Поруч із ним у залі суду у візку сиділа одна з поручителькок Яна Зінкевич – народна депутатка від “Європейської солідарності”, командир добровольчого батальйону парамедиків “Госпітальєри”.

Яна Зінкевич

Дискусія щодо відводу прокуророві зайняла чи не найбільший шматок засідання.

“Ви чули перелік усіх позицій, по яких вони є упередженими, там вистачить позицій на відвід двох департаментів – запевняє адвокат Коломієць. – Суд нам відмовив у відводі цих прокурорів, але разом із тим задовольнив клопотання про виклик і допит як свідків членів тимчасової слідчої комісії. І вони все ж таки підтвердили обставини політичного тиску на попередніх керівників групи прокурорів, і підтвердили в цілому політичний тиск і політичні впливи на цю справу, зокрема з боку генеральної прокурорки Ірини Венедіктової”.

Прикметно, що попередній старший прокурор у групі прокурорів у цій справі, Андрій Радіонов, відмовився від повідомлення Стерненкові про підозру через відсутність доказів і явно упереджений характер справи. Однак захист усе одно хоче долучити його до процесу, уже як свідка.

“Суд відмовився витребувати ключовий доказ – а саме вмотивовану позицію прокурора Радіонова про відмову погодження цього повідомлення про підозру на 13-ти сторінках. Разом із тим суд задовольнив наше клопотання про виклик і допит його у якості свідка”, – коментує Коломієць.

У ролі свідків заслухали трьох народних депутатів – Соломію Бобровську (“Голос”), Дмитра Гуріна і Гео Лероса (обоє – “Слуга народу”).

Бобровська розказала про розгляд експертиз тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради і зазначила, що один із нападників на Стерненка, Олександр Ісайкул, не був на засіданнях ТСК (він зараз у бігах).

Лерос послався на вже згаданого Радіонова, який заявив, що “були непрямі вказівки від керівництва Офісу генпрокурора щодо того, що Стерненку потрібно дати підозру”.

45 відсотків справедливості

Прокурор Бозовуляк почав описувати нібито зумисне вбивство Стерненком нападника та розповів, що ударів він завдавав правою рукою. Однак у матеріалах експертизи, копію яких Сергій продемонстрував присутнім, видно, що на схематичних зображеннях ніж під час бою він тримає в лівій руці.

“Це дуже важливий момент – із правою/лівою рукою”, – наголошує адвокат Коломієць.

Сергій Стерненко та його адвокати

“У підозрі вони кажуть: «Сергій ходив і тримав ніж у правій руці». Розрізана рука – це свідчить, як вони сказали, про захист лівою рукою, де висів іще пакет. Але у висновках експертизи, і це Сергій продемонстрував, показано, нібито він наносив їх лівою рукою. Вже розрізаною і порізаною, з пакетом. У цих експертів було дуже мало часу – насправді дуже мало часу! Тому що це Київське СМЕ (міське клінічне бюро судово-медичної експертизи – “Н“) – воно перезавалене різними справами… А їх навантажують такою складною справою і просять провести три експертизи по 20 питань! І ставлять місяць на все це – це просто нереально! Тобто, це реально, якщо робиш реферат, упереджено, в режимі «копіпасту»”, – зазначив захисник Стерненка.

Серед групи підтримки були також колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун, ексзаступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський; народні депутати Яна Зінкевич, Михайло Бондар і Микола Величкович від “Євросолідарності” та Кіра Рудик, Юлія Клименко, Ольга Стефанишина і Ярослав Железняк – від “Голосу”.

Частина нардепів, як-то Олександра Устінова з “Голосу”, перебували з мітингувальниками під будівлею суду.

Депутатки від “Голосу” під час сутичок

“Я вважаю сьогоднішню ситуацію дуже важливою в плані правосуддя, бо ми всі розуміємо, що звинувачення в бік пана Стерненка є несправедливими і неприпустимими. І кожен із нас сьогодні розуміє її важливість для всього громадянського суспільства”, – заявила у своєму виступі Яна Зінкевич.

“Я думаю, ви також це прекрасно розумієте, бачите, скільки людей прийшло підтримати Стерненка та його право на самозахист. Це питання досі не врегульовано достатньо в нашій країні, відповідно люди, які захищають себе, дійсно є під ризиком того, що вони можуть ще й отримати за це покарання. На мою думку, це неприпустимо, тому я готова бути поручителем пана Стерненка”, – підкреслила депутатка.

“У принципі, зі ста процентів очікування справедливого неупередженого суду ми отримали принаймні 45, – підсумував адвокат Коломієць по завершенні процесу. – Нам задовольнили допит хоча б двох спеціалістів. Тому що в нас є три взаємовиключні експертизи, і в їх міксі вони сформували цю підозру. Потрібні пояснення фахівців, людей, які дійсно мають досвід, зокрема в політравмі, кардіохірургічних втручаннях. У нас є спеціалісти, які цим безпосередньо займаються – від екстреної медичної допомоги до надання ургентної допомоги саме травмам із серцем. Це для нас дуже важливо!” – наголосив захисник Стерненка.

Експертами-медиками будуть Олександр Лінчевський та хірург, керівник експертної групи з питань надання екстреної медичної допомоги Директорату медичних послуг МОЗ, ветеран АТО Олександр Данилюк.

Адвокат зауважив, що захист не орієнтується на суд, а лише на те, щоб донести людям правду і показати фальсифікації з боку теперішніх прокурорів.

Самого ж Стерненка на виході з суду зустрічали як рок-зірку.

Він зупинився на тлі гурту поліцейських у шоломах і заявив, що дехто з них підтримує твердження “Аваков – чорт” та позицію активістів.

Сергій подякував за підтримку друзям. На його переконання, суд не визначив запобіжного заходу в п’ятницю лише через те, що вони зібралися і відстояли до кінця.

“На мене нападали три рази на замовлення, при цьому не надавали жодної державної охорони, а надавали її потім нападнику, який втік з України, його ніхто не шукає. І зараз підозру дають мені, а на лаві підсудних немає замовників, немає виконавців, немає організаторів!” – зауважив Стерненко в розмові з журналістами після суду, нагадавши, що з усіх нападників на нього затриманий і сидить у СІЗО лише один – виконавець другого нападу.

“Він сидить, тому що я його затримав! Не поліція! Усе це однозначно свідчить про те, що Венедіктова, Аваков і компанія бачать громадянське суспільство як своїх ворогів. Фактично, вони оголосили нам війну! Це закінчиться дуже погано. І Володимир Зеленський це покриває – за інформацією з моїх джерел, повідомлення про підозру узгоджували особисто з Венедіктовою і Зеленським. Відповідно, президент бере на себе всю відповідальність, і вже почав іти стежками Віктора Януковича”, – вважає Стерненко.

* * *

…По завершенні засідання в кафе на найближчій АЗС не виявляється геть нічого їстівного – все було розкуплено активістами і, вочевидь, силовиками.

“Ви звідти, з суду? Що там? Скінчилося усе? Хух, нарешті можна відпочити!”, – видихнув один із працівників. “Готуйся, в понеділок знову те саме!” – зауважив на це другий.

Схоже, відпочинок нашому активному суспільству дійсно світить не скоро. Справа Стерненка стала відправною точкою.

Читайте також:
Прокуратура хоче посадити Стерненка під цілодобовий домашній арешт

Як інформувала “Новинарня“, на колишнього лідера “Правого сектору” Одещини Сергія Стерненка у 2018 році в Одесі тричі вчиняли замахи. Активіст заявляв, що напад організував мер міста Геннадій Труханов, чиї зловживання викривав Стерненко.
7 лютого активіста побили биткою. 1 травня невідомий вистрілив у Стерненка ззаду з травматичної зброї. Незважаючи на прохання Сергія, йому так і не надали охорону.

Втретє на Стерненка нападали пізно ввечері 24 травня 2018 року, коли він із дівчиною підходив до свого будинку на вулиці Фонтанська дорога. Активіст встиг застосувати свій ніж, поранивши обох нападників, один із яких невдовзі помер.

Розслідування цих нападів на Стерненка не просунулося.

Здогадно, в організації замахів могли брати участь представники одеської влади, кримінальних кіл та поліції.

Переїхавши до Києва, Стерненко став впливовим блогером, громадським активістом, який різко критикує вже нову владу та керівництво МВС.

У квітні 2020 року стало відомо про наміри нового генпрокурора Ірини Венедіктової оголосити підозру Стерненкові за “умисне вбивство”.

Громадський діяч Роман Сініцин 4 травня повідомляв, що, за його інформацією, СБУ спільно з офісом генпрокурора готуються оголосити Стерненкові підозру за статтею 115 Кримінального кодексу України (“умисне вбивство”), “дедлайн 15 травня”, і за цією підозрою “закриють в СІЗО”.

На підтримку Стерненка масово виступили футбольні ультрас, ця тема стала помітною в соцмережах. Водночас “гасити” цю ініціативу взялося керівництво партії “Нацкорпус”, яке фактично повторювало обвинувачення проросійських сил на адресу Сергія.

18 травня Стерненко ходив на допит до київського управління СБУ. Однак у Службі безпеки тоді зазначили, що допит не пов’язаний з оголошенням підозри. З іншого боку, далася взнаки масова акція на підтримку Сергія Стерненка під стінами СБУ.

Підозру Стерненкові оголосили 11 червня, ще раз викликавши його до СБУ.

Того дня пресцентр СБУ виклав не підтверджену судом версію слідства, назвавши це “як було насправді”. Відповідно до цієї  версії, Сергій Стерненко 24 травня 2018 року під час чергового нападу на нього в Одесі не лише оборонявся, а й нібито наздогнав за 100 метрів та ударив ножем у серце одного з нападників, Івана Кузнєцова, внаслідок чого той помер.

Активіст вважає підозру політично мотивованою та розплатою за викриття влади Одеси, керівництва МВС та поліції, протидію проросійським силам.

Читайте також:
“Проти мене – проросійські й аваковські”: велике інтерв’ю з Сергієм Стерненком