“Не дочекався сина”. Помер батько військовополоненого моряка Андрія Драча

У ніч на п’ятницю, 5 квітня, помер Леонід Драч – батько одного з військовополонених моряків, який незаконно утримується в Росії.

Як передає “Новинарня“, про це повідомила волонтерка ВМСУ Альона Сивак.

“Сьогодні вночі в селі Городок Іллінецького району Вінницької області помер батько одного із військовополонених – Андрія Драча, Леонід Драч. Незадовго до того, як відбувся похід наших військових кораблів з Одеси через Керченську протоку він переніс операцію на серці. І ось це болить, що батько не дочекався сина з полону”, – написала вона у “Фейсбуці”.

За її словами, Андрій Драч виховував ліцеїстів, у 2014 році він був одним з тих “незрадливих курсантів”, які співали Гімн України в окупованому РФ Севастополі, до цього був сам вихованцем військово-морського ліцею.

“Ось це все має сенси. Все решта – шум. Нам необхідно повертати своїх. Щоб всі батьки дочекалися своїх синів”, – наголосила Сивак.

Як відомо, саме цього дня, 5 квітня, президент Петро Порошенко на Одещині вручив державні нагороди для військовополонених моряків їхнім родичам.

Як повідомляла “Новинарня“, 23-25 листопада 2018 року корабельна група Військово-Морських сил ЗС України у складі двох нових малих броньованих артилерійських катерів (МБАКів) “Бердянськ” і “Нікополь” та рейдового буксира “Яни Капу” здійснювала плановий перехід з Одеси до Азовського моря, де в Бердянську й Маріуполі створюється українська військово-морська база.

Про намір здійснювати перехід заздалегідь було поінформовано російську сторону відповідно до міжнародних норм з метою забезпечення безпеки судноплавства.

Проте, всупереч Конвенції ООН з морського права та Договору між Україною і Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки, прикордонні кораблі РФ – катери типу “Соболь”, пскр “Дон”, катери типу “Мангуст”, мпк “Суздалец” – здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України”.

Приблизно о 8:30 ранку 25 листопада ПСКР “Дон” двічі таранив буксир “Яни Капу”, пошкодивши йому один із двох головних двигунів. Унаслідок навалу інший російський прикордонний корабель, “Ізумруд”, отримав пробоїну й почав боротися за живучість. Було пошкоджено також “Дон”.

Надалі вісім суден РФ тримали український ордер у Керченській протоці на підході до Кримського мосту. Росіяни перегородили фарватер під мостом старим суховантажем і попередили про застосування зброї та спецназу.

Близько 20-ї години, коли конвой уже повертався до Одеси, у нейтральних водах росіяни відкрили вогонь на ураження по українських суднах і захопили моряків у полон. Вогонь вівся зокрема з артустановок і ракетами з вертольотів.

За інформацією ВМСУ, шість українських моряків отримали поранення, з них двоє – важкі.

Росія визнала факт нападу на українські кораблі, які нібито “порушили державний кордон РФ” та “здійснювали небезпечні маневри”. Це перший факт офіційного визнання військової агресії Росії проти України з початку війни 2014 року.

Рада нацбезпеки прийняла рішення про запровадження воєнного стану. 26 листопада президент Петро Порошенко видав указ, а Верховна Рада затвердила воєнний стан у десяти прикордонних областях терміном на 30 днів.

Генштаб ЗСУ оприлюднив радіоперехоплення розмов офіцерів РФ під час атак на українські кораблі.

Також стало відомо, що російський депутат анонсував напад на катер ВМСУ ще за три дні до інциденту

Командувач ВМСУ Ігор Воронченко не підтвердив застосування українцями зброї проти агресорів у Чорному морі.

ЗМІ спершу опублікували список 23 полонених моряків. Згодом стало відомо, що їх 24, з них два співробітники СБУ.

МБАК “Бердянськ”

Роман Мокряк – командир, лейтенант, 1986 р.н. Кіровоградська область

Юрій Без’язичний, старший матрос, 1990 р.н., Одеська область

Андрій Артеменко, старший матрос, 1994 р.н., Кіровоградська область

Андрій Ейдер, матрос, 1999 р.н., Одеса

Богдан Головаш, старший матрос, 1996 р.н., Полтавська область

Денис Гриценко, капітан 2 рангу, 1984 р.н., Миколаїв

МБАК “Нікополь”

Богдан Небилиця – командир, старший лейтенант, 1994 р.н., Сумська область

В’ячеслав Зінченко, старший матрос, 1998 р.н., Кишинів

Сергій Цибізов, матрос, 1997 р.н., Хмельницька область

Сергій Попов, капітан лейтенант, 1991 р.н., Донецька область

Владислав Костишин, 1994 р.н., Черкаська область

Андрій Оприско, старший матрос, 1971 р.н., Львівська область

Андрій Драч, СБУ

Рейдовий буксир “Яна Капу”

Олег Мельничук – командир, старшина, 1995 р.н., Черкаська область

Михайло Власюк, старший матрос, 1984 р.н. Київ

Безпальченко Віктор, старший матрос, 1987 р.н. Херсончкая область

Терещенко Володимир, старший матрос, 1994 р.н. Дніпро

Семидоцький Євген, матрос, 1998 р.н. Луганська область

Додатково на борту

Володимир Лісовий, капітан 3-го рангу, Севастополь

Андрій Шевченко, мічман

Володимир Варимез, старший матрос, 1992 р.н., Одеська область

Сергій Чуліба, старшина, 1992 р.н., Херсонська область

Юрій Будзило, мічман, 1972 р.н., м. Одеса

Василь Сорока, СБУ

27-28 листопада підконтрольні РФ суди в Сімферополі й Керчі заарештували їх усіх на два місяці за нібито “кримінальне правопорушення” (до 25 січня 2019 року).

Надалі військовополонених перевезли до Москви, в сізо “Лефортово” та – трьох поранених – у “Матроську тишу”. До них тривалий час не було доступу адвокатів і консулів.

6 грудня МЗС стало відомо що Росія пустила консулів до українських військовополонених.

Станом на 27 грудня усі 24 українських моряки, захоплені Росією, заявили “слідству”, що є військовополоненими.

7 січня стало відомо, що Україна подала до Європейського суду з прав людини позов проти Росії через захоплення українських моряків біля Керченської протоки.

Раніше Росія не виконала припис ЄСПЛ щодо надання інформації про полонених моряків.

27 січня стало відомо, що трьох поранених українців – Сороку, Артеменка, Ейдера – ФСБ перевела з “Матроської тиші” в московське СІЗО з гіршими умовами утримання – “Лефортово”.

Читайте також:
Україна витягує військовополонених, але на компроміси з РФ не піде,
– Порошенко на зустрічі з родичами моряків

“Добивали після сигналу SOS”.
Батько військовополоненого Сороки розповів справжні обставини азовського нападу