Підконтрольний Росії Роздольненський районний суд Криму засудив українського активіста Володимира Балуха до п’яти років колонії загального режиму і штрафу 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень).
Такий вирок окупаційний суд виніс Балуху в четвер, 5 липня, у другій кримінальній справі проти нього, повідомляє із зали суду кореспондент проекту “Радіо Свобода” “Крим.Реалії”.
Як інформувала “Новинарня“, на засіданні 2 липня прокурор просив суд про чотири роки колонії загального режиму за обвинуваченням Балуха в “дезорганізації роботи ізолятора тимчасового тримання”. Ішлося нібито про “побиття” українцем начальника ІТТ в селищі Роздольне Валерія Ткаченка ще в серпні 2017 року (при тому що тоді Балух заявляв про побиття його тюремником).
З урахуванням першої кримінальної справи – прокурор вимагав покарання у вигляді шести років колонії загального режиму і штрафу 10 тисяч рублів.
На засіданні суду 2 липня Володимир Балух виступив з останнім словом, заявивши, що вирок йому є покаранням за українську позицію та вільнодумство і що він ні про що не жалкує.
“Мене не цікавить розмір вироку. Заплатити за любов до Батьківщини й до рідних я готовий будь-яку ціну”, – наголосив патріот.
Текст виступу Володимира Балуха:
Цей судовий процес вже вп’яте свідчить тільки про одне ‒ використовуються всякі формальні незначні приводи з однією метою: якомога жорсткіше покарати людину за вільнодумство; за її здатність залишатися самим собою, любити свою країну, своїх рідних і близьких, не ставати зрадником; за необхідність уголос висловлювати свою погляди, свою думку про те, що відбувається.
Для мене нічого дивного тут немає. Упродовж останніх трьох років, досить глибоко вивчивши весь механізм цієї системи, створеної на одній сьомій частині суші, я розумію, як вона працює, як це все відбувається і щодо кого застосовується. Принцип, виведений кимось, звучить так: друзям ‒ усе, ворогам ‒ закон. Система неухильно дотримується цього принципу.
Так запровадьте ви вже статтю за ненависть до системи, режиму, який узурпував владу в цій державі ‒ буде набагато чесніше. Я тоді напишу щиросердне зізнання: так, ненавиджу, так, вважаю це такою ганьбою для народу, який терпить усе, що відбувається. І не було б ніяких питань. Тоді давайте мені хоч довічне, якщо ви взагалі вважаєте, що маєте право розпоряджатися людськими долями. З радістю прийму. За любов до батьківщини, як і до матері, до рідних, можна платити будь-яку ціну. Тут усе залежить від кожної людини окремо.
Я от дивлюся на все, що відбувається щодо мене останні три роки, на цих ось людей ‒ і бачу ефемерність за ними. Ви самі хоч раз задумайтеся над тим, що я говорив Ткаченку (начальник ІТТ Роздольненського району), коли він дозволяв собі мене матюкати: за все в житті відповідати доведеться, за все скоєне доведеться відповісти. І розцінювати ці слова через свій настільки вузький світогляд як загрозу ‒ що я вийду й мститиму ‒ так навіть кінчик мізинця не забрудню ніколи в житті подібними речами. У мене в думках ніколи не було бруднитися об подібних індивідуумів, які намагаються вислужитися, заслужити довічні преференції якісь, добровільно погоджуючись брати участь у всьому цьому фарсі, який щодо мене відбувається.
Мені вас шкода, панове, що я можу сказати? Рано чи пізно однозначно Господь подарує мені те, що я виграю всі суди, і за попередніми статтями теж. Я розумію, що не в цій державі. Але, слава Богу, не цією державою світ обмежується. І я б дуже хотів, щоб моральну та матеріальну компенсацію мені взяли з ваших кишень.
Як ось зараз держава ваша взяла мене в заручники. Як би ви поставилися до ситуації, якби ваших рідних, дітей взяли в заручники? Знайшли б грошики виплатити за всю гидоту, яку ви щодо мене витворяєте? Присуджені законні гроші. Рано чи пізно це все одно станеться. Ви не думайте, що ви втечете від цього покарання. Не вдасться. Не буде суду тут на землі ‒ буде вищий суд. Жодної хвилини не сумніваюся.
В останньому слові я хочу сказати тільки про одне: жодної секунди, жодним помислом своїм я не шкодую про свої дії. Мені за них, по-перше, не соромно. По-друге, глибоко, до найдрібніших подробиць, немає абсолютно нічого протизаконного, навіть за вашими законами, в моїх діях. І тому заплатити за любов до Батьківщини й до рідних я готовий будь-яку ціну.
Мене не цікавить розмір вироку. Я від початку заявив, що в подібному фарсі у мене немає ні найменшого бажання брати участь. Тільки з поваги до людей ‒ спасибі вам величезне, ‒ які приїжджають мене підтримати, я дозволяю вам себе споглядати.
І найголовніше з фінальної частини, як ви любите повторювати, мого останнього слова. Вся ця війна, яку одні розпочали і в якій інші добровільно беруть участь, насправді не варта й виїденого яйця. Всі винні ходитимуть із опущеними головами ‒ так нічого в своєму житті й не зрозуміють. Мені вас не переробити, на жаль.
Господь мені подарував такий момент у житті, коли навколо мого імені та цієї справи збираються найкращі люди в Україні, в Криму, об’єднуються, моляться за мене, допомагають матеріально. Дуже б хотілося, щоб це зміцнилось і розрослося. Тому що тільки так ми зможемо збудувати гідну державу.
Слава Україні, шановні, борімося за її велич.
Як писала “Новинарня“, 14 березня 2018 року підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму змінив перший вирок громадянину України Володимиру Балуху. Суддя Тимур Сльозко виключив з обвинувачення пункт про придбання боєприпасів. У зв’язку з цим вирок скоротили на два місяці – до 3 років і 5 місяців позбавлення волі в колонії-поселенні.
19 березня Балух оголосив голодування.
Під час свого заключного слова на суді Володимир Балух заявив, що справа проти нього “сфабрикована у зв’язку з його політичною позицією” і це не змусить його любити “нову батьківщину”.
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денисова 18 травня повідомила, що, за інформацією її російської колеги Тетяни Москалькової, Балух у Сімферопольському СІЗО “харчується за спеціальною схемою”.
Стало відомо, що архієпископ Кримський УПЦ КП Климент схилив Володимир Балуха під час голодування їсти мед і мінімальну кількість сухарів, тому РФ не вважає його голодуючим – хоча стан його здоров’я значно погіршився.
Однак 22 червня стало відомо, що Володимир перейшов на “сухе” голодування. Пізніше з’ясувалося, що він не вживає їжу, лише п’є воду.
Як змінився Володимир Балух, голодуючи в тюрмі:
8 червня родичі українських політв’язнів Кремля на Банковій зустрілися з президентом Петром Порошенком.
Президенту передали листа від кримського політв’язня Володимира Балуха, який на той момент голодував уже 82-й день. Балух просив посприяти створенню координаційної громадської ради, яка б регулювала процес звільнення всіх українських політв’язнів у Росії та в Криму й заручників на Донбасі.
22 червня Балух написав листа Петру Порошенку.
МЗС України і міжнародні правозахисні організації наполягають на звільненні Балуха.
ОНОВЛЕНО. Президент Петро Порошенко назвав вирок кримського суду 5 липня “розправою”.
“Розправа – лише так можна назвати черговий “вирок”, оголошений сьогодні українському патріоту. Людину, яка підняла над власним будинком український прапор, за цей вчинок методично знищують.
Нечуваний цинізм та абсурдність цього судилища очевидна всім. Україна продовжить боротися за кожного заручника”, – заявив глава держави у “Фейсбуці”.
〉〉 Вподобали статтю? Найкращий лайк - переказ 50, 100, 200 грн. для гонорарів авторам "Новинарні". Наші рахунки – тут.
〉〉 Кожен читач "Новинарні" має змогу налаштувати щомісячний переказ на довільну суму через сервіс Patreon - на підтримку редакції.
Ми виправдовуємо довіру!