Нова тема протистояння Угорщини з Україною – введення в Берегово батальйону ЗСУ

онновлено

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто виступив проти розміщення в районі міста Берегово на Закарпатті батальйону Збройних сил України.

Як ідеться на сайті угорського МЗС, про це Сійярто заявив журналістам в Брюсселі у понеділок, 19 березня, в рамках участі в Раді ЄС на рівні міністрів закордонних справ.

Глава МЗС Угорщини повідомив, що на зустрічі європейських міністрів висловив стурбованість щодо наміру України “передислокувати батальйон від близько 800 до однієї тисячі солдатів зі сходу в місто Берегово”, в якому проживає найбільша кількість угорців.

За його словами, “навіть ще більше занепокоєння викликає причина цього заходу, про що угорській стороні пояснило Міністерство оборони України, як необхідність з огляду на загрози територіальній цілісності України”.

“Це означає, що Київ розглядає угорську національну меншину як фактор загрози, що обурює, і є тим, що Угорщина відкидає найбільш рішучим чином”, – наголосив Петер Сійярто.

Ці заяви глава МЗС Угорщини зробив невдовзі після вимог ввести моніторингову місію ОБСЄ на Закарпаття для захисту угорської меншини та про введення такої місії як доконаний факт (що не відповідає дійсності).

ОНОВЛЕНО. Коментуючи протест Будапешта проти розміщення в Береговому батальйону ЗС України, заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар відзначив, що “своїми заявами Угорщина грає на руку Росії”, а бажання її влади “заробити голоси на виборах перемагає здорову логіку двосторонніх двосторонніх відносин”.

“Тим часом, в обхід санкцій ЄС і НАТО, угорське міноборони співпрацює з Росією у військово-технічній сфері, прикладом чому є контракти на ремонт і придбання військових гелікоптерів”, – зазначив представник МЗС у написав у “Твіттері”.

16 березня міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що угорські партнери останніми заявами, зокрема про місію ОБСЄ на Закарпатті, впритул наблизилася до “червоної лінії”.

19 березня Клімкін у Брюсселі мав переговори із Сійярто та заявив журналістам, що під час цієї зустрічі його колега навіть не згадував питання розміщення місії ОБСЄ у Закарпатті.
При цьому Клімкін не згадував також і питання про введення в Берегово батальйону ЗСУ.

Як передає в УНІАН, Павло Клімкін сказав: “…Ніякої постійної місії ОБСЄ за визначенням там (на Закарпатті) не потрібно і не може бути. Реально те, що ми маємо робити, так це турбуватися про те, щоб Росія не зробила там більш масштабних провокацій. А це, звичайно, можливо”.

“Для того я і попросив міністра внутрішніх справ (Арсена Авакова) і керівника Служби безпеки (Василя Грицака) щодо збільшення присутності в плані протидії російським провокаціям. А все інше – це просто спекуляція”, – сказав Клімкін.

Зустріч Павла Клімкіна та Петера Сійярто відбулася в рамках засідання групи “Друзів України” за участю міністрів закордонних справ країн-членів ЄС.

За словами українського міністра, Сійярто запитав його “про останні провокації, які відбулися в Закарпатті”.

“Я чітко йому відповів, і я радий, що це чули всі міністри, що вони були організовані російськими спецслужбами – ФСБ, в одному випадку використовуючи польських радикалів, в іншому це взагалі було організовано ФСБ з території Придністров’я”, – сказав глава зовнішньополітичного відомства України.

При цьому Клімкін не вважає, що Угорщина реально заважає співпраці України з НАТО, блокуючи проведення засідання Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів.
“Це – таки спроба, оскільки це не заважає розвитку реальної взаємодії з НАТО, ані в сенсі підтримки НАТО реформ в Україні, ані в сенсі того, що ми робимо по всіх наших треках, починаючи від трастових фондів і завершуючи проектами. Це скоріше така політична маніпуляція, щоб заблокувати формальні зустрічі. Це, звичайно, шкода, і ми працюємо з нашими партнерами над тим, щоб зняти це блокування”, – наголосив міністр.

У зв’язку з цим він висловив думку, що це блокування “пов’язано не тільки з внутрішньою політикою Угорщини, але й з багатьма іншими чинниками”.

“Але наша позиція – і я про це детально розповів Єнсу (Єнс Столтенберг – генсек НАТО – “Н”) полягає в тому, що ми, насправді, допомагаємо нашим громадянам угорського походження… Ми турбуємося про те, щоб у них був мінімальний рівень знання української і розуміння країни, в якій вони живуть”, – підкреслив Клімкін, зазанчивши, що Столтенберг виявив розуміння ситуації.

Зустріч Клімкіна з генсеком НАТО також відбулася в Брюсселі 19 березня.

Як інформувала “Новинарня“, у лютому зловмисники двічі підпалювали приміщення Товариства угорської культури Закарпаття в Ужгороді (ТУКЗ, КМКС), вдруге 27 лютого – із застосуванням вибухівки.
Українські правоохоронці заявили про розкриття цих злочинів та затримання чотирьох із п’яти провокаторів, з них двох (кропивниччан) – арештували.

Щоразу провокації спричиняли гостру реакцію міністерства закордонних справ Угорщини, яке перебуває в конфронтації з Києвом через мовну статтю закону України про освіту.

ТУКЗ закликало в область постійну місію ОБСЄ.

7 березня глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив про направлення місії спостерігачів ОБСЄ на Закарпаття як про доконаний факт, зазначивши, що у Будапешті вітають такий крок.
Товариство угорців Закарпаття слідом за Будапештом закликало розгорнути в області постійну місію ОБСЄ.

10 березня глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, нібито ОБСЄ повідомила його про відкриття спостережної місії на Закарпатті.
Натомість в ОБСЄ заявили, що не відкриватимуть в Ужгороді окрему місію, достатньою є присутність офісу СММ ОБСЄ в Івано-Франківську.

Читайте також:
Підпал угорського офісу в Ужгороді: організатор – з ПМР,
виконавці – АТОвці, – Москаль

В Ужгороді пройшов правий “Марш слави героїв” Карпатської України. ФОТО