Через закон про мову освіти Угорщина вирішила блокувати євроінтеграційні ініціативи України

Уряд Угорщини вирішив блокувати всі подальші рішення Європейського Союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною.
Про це заявив у вівторок, 26 вересня, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.

Таке рішення стало відповіддю офіційного Будапешта на підписання президентом Порошенком 25 вересня закону “Про освіту”.

“Ми можемо гарантувати, що це боляче вдарить по майбутньому України”, – підкреслив глава МЗС, назвавши рішення президента України “ганебним”.

Офіційний сайт МЗС УР наводить його слова про те, що Порошенко декларував прагнення України бути ближчою до Європи, але рішення про підписання закону є “далеким від Європи, адже був зроблений величезний крок у зворотному напрямку”.

У повідомленні МЗС Угорщини наголошується, що Україна “може забути про інтеграцію до Європи”, а також наводиться пояснення у вигляді прямої цитати міністра: “Угорщина блокуватиме будь-які ініціативи, вигідні Україні, у міжнародних організаціях, особливо в ЄС”.

Одночасно із повідомленням МЗС було поширено ілюстрацію з ключовими тезами із заяви Сійярто, при чому на картинці його з висловлювання наведені детальніше, аніж у текстовій заяві, зазначає “Європейська правда”.

“Угорщина, перебуваючи в Європейському Союзі, блокуватиме і накладатиме вето на будь-які кроки, які могли б бути подальшим прогресом у процесі європейської інтеграції України у дусі програми Східного партнерства.
Сором та розчарування, що президент України підписав закон про освіту. Ми можемо гарантувати, що це боляче вдарить по майбутньому України”, – інформує інфографіка з Петером Сіярто.

Читайте також:
Президент Румунії скасував візит в Україну через закон про освіту

Мова освіти: Закарпатська облрада прийняла рішення
щодо вето на закон завдяки БПП

Як інформувала “Новинарня“, 19 вересня голова ВР Андрій Парубій підписав закон про освіту, ухвалений парламентом 5 вересня, що започатковує реформу освіти в Україні та розширює навчання українською мовою представників нацменшин.

Стаття 7 закону передбачає навчання державною мовою і перехідний період до 1 вересня 2020 року для дітей, які вступили на навчання до 1 вересня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин.
З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, паралельно вивчаючи державну. З 5-го класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову нацменшини вивчати як окрему дисципліну.
Якщо мова нацменшини належить до мов Європейського Союзу, можливе викладання також нею однієї чи кількох дисциплін.

МЗС Угорщини різко розкритикувало ухвалений українським парламентом закон про освіту, наголошуючи, що він порушує права угорської меншини. У Будапешті заявили про відмову надалі підтримувати проукраїнські рішення в міжнародних організаціях.

Румунія та Польща також заявили про своє занепокоєння у зв’язку з можливим порушенням прав національних меншин.

Президент Молдови Ігор Додон закликав Україну відмовитися від “несправедливого освітнього закону”.

Глави МЗС Болгарії, Угорщини, Греції і Румунії підписали листа главі МЗС України, де висловили занепокоєння через новий закон про освіту та заявили, що звернуться через нього до Ради Європи та ОБСЄ.

19 вересня парламент Угорщини ухвалив жорстку резолюцію проти українського закону про освіту.
20 вересня свою заяву з цього приводу ухвалив парламент Румунії.

Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу. Також було повідомлено, що Україна направить закон на експертизу до Ради Європи.